
- •1.Розкрийте поняття суб’єкта та об’єкта мев, здійсніть класифікацію суб’єктів мев
- •2.Охарактер. Основні форми міжнародної економіки та рівні розвитку міжнародних економічних відносин
- •3. Дайте характеристику методів дослід. Економі. Взаємодії на міжн. Рівні та системи економ. Показників ме.
- •4. Розкрийте сутність мпп як основи розвитку міжнародної економіки та охарактеризуйте його види
- •Охарактеризуйте форми міжнародного поділу праці та
- •6. Дайте характер. Світового господарства як об’єкта міжнародної економіки, назвіть етапи еволюції світового господарства
- •8. Які принципи та моделі розвитку мев ви знаєте? Поясніть сутність моделей розвитку мев
- •9. Розкрийте сутність міжнародної торгівлі , дайте класифікацію об’єктам та суб’єктам міжнародної торгівлі
- •10. Охарактеризуйте форми та показники міжнародної торгівлі.
- •11. Розкрийте сутність основних методів міжнародної торгівлі
- •12. Розкрийте сутність ціноутворення в міжнародній торгівлі. Дайте класифікацію світових цін та цінових знижок.
- •13.Розкрийте сутність таких понять, як мігранти, міграція,
- •14.Дайте класифікацію видів сучасної міжнародної міграції населення
- •15. Охарактеризуйте міжнародну міграцію робочої сили, як форму міжнародних економічних відносин та дайте класифікацію видів міжнародної міграції робочої сили
- •16. Охарактеризуйте наслідки міжнародної міграції трудових ресурсів для країни-експортера та країни-імпортера робочої сили.
- •17. Розкрийте поняття капіталу, його сутність, види та роль міжнародного руху капіталу для сучасного світового господарства.
- •18. Розкрийте сутність позикового капіталу, дайте його класифікацію.
- •19. Дайте характеристику процесу інвестування у міжнародній практиці та охарактеризуйте фактори впливу на нього
- •20. Які наслідки міжнародний рух капіталу має для країни-експортера та країни-імпортера капіталу
- •21. Розкрийте сутність поняття міжнародна передача технології та причини міжнародної передачі технології
- •22) Який еволюційний розвиток пройшла міжнародна передача технологій? Охарактеризуйте його етапи.
- •23) Охарактеризуйте систему інтелектуальної власності в міжнародному співробітництві, форми її державного захисту.
- •24) Дайте характеристику каналів руху технологій, видів форм міжнародного обміну технологією та форм міжнародної передачі технології.
- •25) Охарактеризуйте економічні зони розвитку високих технологій
- •26) Дайте характеристику видів валютних систем та елементів світової валютної системи.
- •27) Розкрийте сутність світового валютного ринку, як елемента міжнародно-валютних відносин, дайте характеристику його суб’єктів, та класифікацію валютних ринків.
- •28) Дайте трактування поняття категорії «валюта», здійсність її класифікацію в міжнародній валютній системі
- •29.Що розуміють під поняттям «валютні операції»? Дайте їх класифікацію.
- •30.Розкрийте призначення платіжного балансу.
- •31.Що розуміють під поняттям «інтеграція», «міжнародна економічна інтеграція»? Дайте класифікацію рівнів та форм міжнародної економічної інтеграції.
- •33. Дайте характеристику інтеграційних процесів в Американсьому регіоні.
- •34. Дайте характеристику інтеграційних процесів в Афро-Азіатському регіоні.
- •35.Охарактеризуйте основні напрямки інтеграції України в сучасну світо господарську систему.
24) Дайте характеристику каналів руху технологій, видів форм міжнародного обміну технологією та форм міжнародної передачі технології.
Основні канали передачі технології:
а) внутрішньофірмові - закордонним філіям ТНК;
б) міжфірмові - за ліцензійними, коопераційними, управлінськими та іншими довгостроковими угодами з іноземними фірмами;
в) зовнішньоторговельні - разом з експортними поставками машин, устаткування й іншої промислової продукції.
Основні форми передачі технології:
1. На некомерційній основі, якщо між сторонами не виникає грошових зобов'язань:
- науково-технічні публікації - наукова, технічна й навчальна література, комп'ютерні банки даних, довідники й аналітичні дослідження, технічні стандарти й інструкції, фірмові каталоги й проспекти, патентні описи;
- особисті контакти вчених і фахівців у процесі обміну інформацією на міжнародних конференціях, виставках, симпозіумах, семінарах, а також у результаті відряджень за кордон, навчання, стажування;
- міграція вчених і фахівців, або так звана "втеча умів".
2. На комерційній основі, коли покупець оплачує передані продавцем науково-технічні знання.
Найпоширенішою сучасною формою передачі науково-технічних знань на комерційній основі є міжнародна торгівля ліцензіями.
Ліцензія - це дозвіл ліцензіара (власника технології або прав промислової власності) на використання ліцензіатом (особою, що отримує технологію) винаходу, науково-технічного досягнення, технічних знань, виробничого досвіду, секретів виробництва тощо протягом певного терміну за обумовлену в ліцензійній угоді винагороду.
До основних форм міжнародної передачі технології відносять:
- традиційні форми (патентні, ліцензійні угоди і ноу-хау);
- нові (інжиніринг, франчайзинг, управлінські контракти);
Франчайзинг - надання великою фірмою дрібній фірмі права використання її товарного знака, торговельної марки або знака обслуговування.
Інжиніринг - це інженерно-консультативні послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу, або послуги із забезпечення нормального перебігу процесу виробництва та реалізації продукції.
3. Кримінальні форми передачі технології:
- промислове шпигунство - передача, викрадення або збирання з метою передачі іноземній державі або компанії відомостей у науково-технічній і виробничій сферах, що становлять державну або комерційну таємницю;
- технічне піратство - масовий випуск і продаж технологій-імітацій тіньовими структурами.
25) Охарактеризуйте економічні зони розвитку високих технологій
Зони високих технологій – науково-виробничі територіальні та багатофункціональні комплекси: технопарки, бізнес-інкубатори, інноваційні центри, технополіси.
Загальними цілями ЗВТ у структурі національних та світових господарств є:
-перетворення відкриттів та винаходів у технології та перетворення технологій у комерційний продукт;
залучення іноземних інвестицій;
підвищення технологічного рівня;
зростання зайнятості населення;
стимулювання промислового експорту та отримання валютних коштів;
перетворення зон у полігони з апробації нових методів господарювання, полюси зростання національного господарства;
становлення і розвиток наукомістких підприємств малого та середнього бізнесу з високою інноваційною спроможністю;
реалізація регіональної інноваційної політики, спрямованої на технологічне переоснащення регіональних виробництв на базі новітніх технологій;
встановлення тісних взаємовідносин та посилення співробітництва між вузами, науковими центрами та промисловістю.
Технопа́рки — наймасштабніші інноваційно-технологічні центри, в яких забезпечуються умови, максимально сприятливі для науково-технічних інноваційних проектів, виконуваних спільними зусиллями наукових центрів і промисловості. Технопарки створюються великими науковими центрами на спеціально відведених для них упоряджених територіях, які насичені першокласною інженерною, науково-виробничою, інформаційною і соціальною інфраструктурою.
Основна мета технопарків — досягнення тісного територіального зближення між необхідною для наукових досліджень матеріальною базою, що належить промисловому виробництву, та людським компонентом наукового потенціалу країни, що формує максимально сприятливі умови для розвитку інноваційного процесу.
Технополіс - це науково-промисловий комплекс, створений для виробництва нової прогресивної продукції або розроблення нових наукоемких технологій на базі тісних відносин з університетами і науково-технічними центрами. У ньому поєднуються наука, техніка і підприємництво, здійснюється тісне співробітництво між академічною наукою, підприємцями, місцевими і центральними органами влади.
Функцією технополісу є максимальне використання унікального науково-виробничого та трудового потенціалу великого міста, його зручного економіко-географічного положення через формування життєво важливої для інноваційної діяльності інфраструктури.
Основою технополісу є його науково-дослідний комплекс. Він готує радикальні прориви в технології на основі фундаментальних наукових досліджень міжгалузевого характеру, які визначають перспективи розміщених у ньому виробництв.
До складу технополісів можуть входити:
◊ науково-дослідні організації та установи;
◊ промислові підприємства;
◊ культурно-побутові об'єкти;
◊ комунальні та інформаційні мережі;
◊ проектно-конструкторські центри та дослідні виробництва;
◊ фінансово-кредитні установи;
◊ торговельні, посередницькі, консультаційні та інші структури.