- •1.Педагогіка як наука. Об’єкт предмет і функції педагогіки. Характеристика основних педагогічних категорій
- •2.Методологія і методи науково –педагогічних досліджень
- •3.Загальна характеристика філософських основ педагогіки
- •8 Аналіз ключових позицій Болонського процесу
- •13. Поняття про зміст освіти. Його історичний розвиток
- •14.Структурні компоненти змісту освіти та їх зв’язки
- •6. Фактори соціалізації і формування особистості
- •15.Принцип формування змісту освіти розроблений в.В Краєвським
- •16.Основні критерії гуманоцентричного орієнтованого навчально-виховного процесу в освітньому закладі
- •17.Тенденції розвитку освіти у ххі столітті
- •18. Види і сучасні концепції навчання.
- •20 Педагогічна система я.А Каменського. Огляд великої дидактики
- •21.Характеристика класно — урочної організації системи організації навчання
- •22. Дидактика як наука. Її походження і розвиток. Основні дидактичні поняття
- •23 Процес навчання в цілісному педагогічному процесі. Його рушійні сили ,гносеологічні основи
- •24. Логіка навчального процесу і структура процесу засвоєння знань
- •25. Діяльність учителів і учнів у процесі навчання . Роль мотивів у навчанні.
- •27 Закономірності принципи і функції навчання
- •28.Загальна характеристика методів навчання
- •29. Характеристика державних нормативних документів у яких відображений зміст освіти у сучасній школі
- •30 Сутність процесу виховання
- •31.Виховання як процес інтеріоризації людських цінностей
- •32. Мета гуманістичного виховання. Особливість в системі гуманістичних відносин
- •33.Найважливіші принципи процесу виховання
- •34.Основні ідеї сучасної концепції виховання
- •36.Встановіть співвідношення виховання , самовиховання і перевиховання
- •35. Методи, прийоми ізасоби виховання. Сучасна теорія методів виховання у контексті особистісно-орієнтованих виховних технологій.
- •37. Методи самовиховання.
- •38. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування
- •39. Зміст освіти, як фундамент базової культури особистості. Державний освітній стандарт. Базова, варіативна, додаткова складові змісту освіти.
- •40. Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді.
- •41. Виховання громадянської культури.
- •42. Виховання основ моральної культури.
- •43. Трудове виховання і профорієнтація.
- •47. Відповідальність як внутрішнє джерело самореалізації особистості
- •48. Формування відповідальності особистості як один з важливих факторів виховної роботи
- •49. Сутність конфлікту, його структура та динаміка.
- •52. Конфлікт соціального та індивідуального «я»
- •55. Особистісний та соціально-політичний конфлікт.
- •57. Структура колективу. Проблема лідерства.
- •58. Етапи розвитку колективу. Основні методи успішної організації діяльності в колективі.
- •59. Вплив колективів вільного спілкування на становлення соціального досвіду особистості.
- •60. Підготовка молоді до сімейного життя як складова моралі в контексті національного виховання.
- •61. Поєднання зусиль школи та сім’ї у справі підготовки учнівської молоді до сімейного життя.
- •62. Культура міжстатевого виховання.
- •63. Структура та функції сім’ї.
- •64. Основні виховні орієнтири сім’ї.
- •46. Виховання відповідальності як мета виховної діяльності.
46. Виховання відповідальності як мета виховної діяльності.
Організований виховний процес має свої закономірності.
Закономірності виховання — стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.
У виховному процесі виявляються такі закономірності.
Виховання органічно пов'язане із суспільними потребами й умовами виховання. Значні зміни в житті народу зумовлюють і зміни у виховній системі. Розбудова незалежної держави Україна потребує формування в підростаючого покоління національної свідомості, любові до своєї Вітчизни, до рідної мови, до свого народу, його традицій, історії та культури.
Людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників. Недарма кажуть, що виховує все: і люди, і речі, і явища. Важлива роль у вихованні належить людям, насамперед батькам і педагогам. Це покладає на них особливу відповідальність.
Процес виховання відбувається найуспішніше в природному для нього національному річищі з урахуванням менталітету вихованця. З огляду на це, дитину мають оточувати рідна мова, природа, національна культура, звичаї, традиції тощо.
Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність. Це, зокрема, стосується формування її думок, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, емоційної сфери. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення).
Визначальними у вихованні є діяльність та спілкування. Діяльність — головний чинник єдності свідомості та поведінки під час здійснення учнем певних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової, спортивної та ін.).
Ефективність виховання залежить від ставлення особистості до навколишньої дійсності взагалі та до спрямованих на неї педагогічних впливів зокрема. Сформовані у процесі виховання погляди і переконання, мотиви поведінки визначають позицію вихованця щодо спрямованих на нього педагогічних впливів. У разі несприйняття цих впливів проводять спеціальну виховну роботу і лише згодом здійснюють позитивний виховний вплив.