Прийняття рішення органами державної податкової служби України в рамках апеляційної процедури
Відповідно до вимог діючого законодавства керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов’язаний після розгляду скарги платника податку, прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податків протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника).
Рішення направляється на адресу, зазначену платником податків у скарзі (заяві), поштою з повідомленням про вручення або надається платнику податку під розписку.
Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад граничні строки, але не більше шістдесяти календарних днів. У цьому разі співробітники спеціального підрозділу податкової служби повинні письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку.
Підставою для прийняття рішення про продовження строків розгляду скарги може бути:
відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідних для розгляду скарги (заяви);
необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку;
необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з’ясування обставин справи тощо).
Варто зазначити, що у випадках, коли керівник органу державної податкової служби (або його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги (заяви) платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких
рішень:
залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;
скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення,
податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків у певній частині;
скасовує рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;
4) про податковий компроміс;
збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу;
залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про
звернення громадян», скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.
Необхідно зауважити, що у випадках коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне
(множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або органів
державної податкової служби, внаслідок чого податкові органи повинні прийняти рішення на користь як платника податків.
В окремих випадках податкові повідомлення або вимоги можуть бути відкликаними (таблиця 8.1).
Таблиця 8.1
Випадки відкликання податкових повідомлень або податкових вимог |
Дата відкликання повідомлення або вимоги |
1) Скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу |
З дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов 'язання або податкового боргу. |
2) Скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу |
Від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов 'язання (податкового боргу |
Рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для платника податків, ніж рішення, яке оскаржувалося. У разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення. Збільшена сума податкового зобов'язання повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, визначеною цим Положенням, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.
З дня отримання платником податків рішення про скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) звільняються активи такого платника податків з податкової застави.
Скасування рішення органу державної податкової служби про адміністративний арешт зупиняє такий арешт активів платника податків.
У разі скасування органом державної податкової служби рішення про адміністративний арешт активів орган державної податкової служби вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів видання керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про арешт активів та, за необхідності, приймає рішення про притягнення винних до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.
Варто зазначити, що рішення Державної податкової адміністрації України, прийняте за розглядом скарги (заяви) платника податків, не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Працівник органу державної податкової служби, який уповноважений розглядати скаргу платника податків у межах адміністративної апеляційної
процедури, має право в установленому Державною податковою адміністрацією України порядку пропонувати такому платнику податків компромісне рішення спору.
Податковий компроміс - це задоволення частини скарги платника податків під зобов’язання останнього погодитись з рештою податкових зобов'язань, нарахованих органом державної податкової служби.
Підставою для прийняття рішення щодо податкового компромісу є наявність в органі державної податкової служби таких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до більш швидкого та/або більш повного погашення податкового зобов’язання порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду (арбітражного суду).
Податковий компроміс не може бути запропоновано платнику податків до того, як працівник органу державної податкової служби, уповноважений розглядати скаргу такого платника податків, не складе письмове обґрунтування доцільності податкового компромісу, що має бути розглянуте посадовою особою органу державної податкової служби, яка нарахувала оскаржуване податкове зобов'язання, а також посадовою особою, якій безпосередньо підпорядковується такий працівник.
У разі, коли платник податків погоджується на укладення податкового компромісу, зазначене рішення набирає чинності з моменту отримання письмової згоди керівника органу державної податкової служби вищого рівня, а сума податкового зобов'язання, яка визначена умовами податкового компромісу, вважається узгодженою, і таке рішення не може бути оскаржене у майбутньому.
За розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву).
У вступній частині рішення зазначається повне найменування особи, яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи - платника податку - суб'єкта підприємницької діяльності, посадової особи платника податків - юридичної особи, відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про предмет оскарження якого стосується скарга (заява), дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначається за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції).
Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дата і номер податкового повідомлення про суми податкових зобов'язань, рішення або постанови і назва органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання посадової особи (платника податків), яка
подала скаргу (заяву).
У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-
правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву).
Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи, викладених у скарзі (заяві).
У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу (заяву) з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня у строки, визначені в цьому Положенні відповідно до Податкового кодексу України або в судовому порядку.
У разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються вказівки органу державної податкової служби, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків.
Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або уповноваженій нею особі чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою - платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Ксерокопія рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги платника податків, за резолюцією керівника органу державної податкової служби (або його заступника) передається структурному підрозділу, до функцій якого входить підготовка податкових повідомлень, податкових вимог та рішень, для вчинення установлених законодавством дій і долучається разом з матеріалами розгляду скарги до справи платника податків з оподаткування.
Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби (податкове повідомлення, податкова вимога або рішення якого було оскаржено) за місцем взяття на облік платника податків і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які долучаються до справи платника податків з оподаткування.
Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги (заяви) платника податків, зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги.
У разі, якщо посадова особа юридичної особи - платника податку чи фізична особа - платник податку або уповноважена особа відмовляється від отримання рішення (відповіді), прийнятого за розглядом скарги (заяви), або в разі незнаходження особи за адресою, зазначеною у скарзі (заяві) для надсилання рішення (відповіді), то датою вручення рішення (відповіді) платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення, про відмову платника податку від отримання рішення (відповіді), або дата вчиненого працівником поштового зв'язку запису на повідомленні про відсутність одержувача рішення (відповіді) за адресою, яка зазначена особою у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга (заява) вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
останнім днем установленого строку, для подання скарги (заяви) про перегляд рішення органу державної податкової служби у разі коли така скарга (заява) не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Порядок подачі та розгляду скарг на постанову по справі про адміністративне правопорушення
Скарга платника податку на постанову по справі про адміністративне правопорушення подається до органу державної податкової служби, посадова особа якого винесла постанову.
Скарга, що надійшла від платника податку, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до органу державної податкової служби вищого рівня (посадовій особі, правомочній її розглядати).
Подання скарги на постанову органу державної податкової служби про накладення адміністративного стягнення протягом десяти днів від дня винесення постанови зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.
Скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядаються в десятиденний строк з дня їх надходження. Якщо скарга, подана з порушенням зазначеного строку, то вона не розглядається органами державної податкової служби.
Порушений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений на підставі заяви особи керівником органу державної податкової служби (або його заступником), правомочним розглядати скаргу.
За наслідками розгляду скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення керівник органу державної податкової служби (або його заступник), правомочний розглядати скаргу, приймає одне з таких
рішень:
1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) зменшує розмір штрафу в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за це правопорушення.
У випадку, якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою органу державної податкової служби, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Платник податків, якій подав скаргу (заяву) на податкове повідомлення, податкову вимогу, рішення, постанову по справі про адміністративне правопорушення органу державної податкової служби, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу (заяву), та брати
участь у перевірці поданої скарги (заяви);
ознайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом державної податкової служби, який розглядає скаргу (заяву);
бути присутньою при розгляді скарги (заяви);
користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника,
оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги (заяви);
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці
розгляду скарги (заяви);
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;
відкликати або анулювати подану скаргу (заяву) в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги (заяви). Відкликання або анулювання скарги (заяви) проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу (заяву).
Необхідно зазначити, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачено штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби.
Скарга подається (надсилається поштою з повідомленням про вручення):
на рішення державної податкової інспекції в районі, міжрайонної, міської (міст з районними державними податковими інспекціями), об'єднаної або спеціалізованої державної податкової інспекції - до державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
на рішення державної податкової інспекції в районі міста з районним поділом, крім міст Києва та Севастополя, - до державної податкової інспекції у місті;
на рішення регіональних управлінь Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України - до
Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України;
на рішення державної податкової адміністрації в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України - до
Державної податкової адміністрації України.
До документів, які необхідно додати до скарги, належать ксерокопії:
акта перевірки, за наслідками якої прийнято рішення;
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій;
зауважень та пояснень, якщо вони були подані платником податків під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки, інших документів, що засвідчують обставини справи.
Розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій і прийняття рішень відбувається у тридцятиденний строк з дня надходження скарги до органів державної податкової служби. Прийняте рішення за наслідками розгляду скарги вручається або надсилається платнику податків, який її подав, і державній податковій інспекції (адміністрації), регіональному управлінню Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, рішення якого оскаржувалося.
Якщо у тридцятиденний строк вирішити порушені в скарзі питання неможливо, керівник (або його заступник) органу державної податкової служби, Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України встановлює необхідний строк для розгляду скарги, про що повідомляється (надсилається рішення) платнику податків, який подав скаргу.
При цьому загальний строк розгляду скарги не може перевищувати сорока п 'яти днів. Підставою для прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги можуть бути обставини, викладені в абзаці другому пункту 8 цього Положення, і які зазначаються у рішенні про продовження строку розгляду скарги.
Рішення за розглядом скарги складається і вручається (надсилається) особі, яка подала скаргу. У разі незгоди особи з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції), прийнятим за наслідками розгляду поданої скарги, указане рішення може бути оскаржене в державній податковій адміністрації вищого рівня, а рішення Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України - у Державній податковій адміністрації України протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня вручення рішення платнику податків або його представнику.
Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються органами державної податкової служби, Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України.
Порушений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений на підставі заяви платника податків керівником (або його заступником) органу державної податкової служби, Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, правомочним розглядати скаргу.
Питання для самоконтролю
Яких принципів дотримуються податкові органи при розгляді звернень платників податків?
Як класифікують звернення платників податків?
Що таке звернення?
Що повинно містити звернення?
Які звернення відносять до колективних?
Які звернення відносять до анонімних?
Які звернення відносять до дублетних?
Які звернення відносять до повторних?
Який порядок розгляду усних звернень?
Який порядок розгляду письмових звернень?
У яких випадках письмові звернення повертаються заявникові?
У який строк звернення, яке не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою ДПС повертається громадянину?
Які звернення не розглядаються?
Яке звернення вважається повторним?
Який порядок опрацювання повторних звернень?
Що розуміють під правовими засадами апеляційного узгодження?
Як класифікують правові засади апеляційного узгодження?
Які нормативно-правові акти відносять до загальних?
Які нормативно-правові акти відносять до спеціальних?
У якому нормативно-правовому акті прописана процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби?
У яких випадках платники податків можуть подати до органів державної податкової служби скарги (заяви)?
Коли спір між платником податків та органом податкової служби вирішується у судовому порядку?
Що повинна містити скарга платника податку, що подається до податкового органу?
У яких випадках скарга платника податку повертається особі, яка її подала?
Яка дата вважається датою подання скарги?
Який порядок подання платником податку первинної скарги?
У який строк скарга платника податку повинна бути подана до органу державної податкової служби?
Які рішення органу державної податкової служби можуть бути оскаржені платником податку?
У який строк можуть бути оскаржені суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства та законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності?
У яких випадках та у який строк платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби?
Що має право оскаржити платник податків у тридцятиденний термін?
Коли відбувається подання платником податку повторної скарги?
Які документи додаються до скарги?
Коли скарга зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань?
У яких випадках граничні строки для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби підлягають продовженню?
У який строк після розгляду скарги платника податку керівник органу державної податкової служби зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податків?
На який строк понад граничні строки може бути продовжено розгляд скарги платника податків?
Що є підставою для прийняття рішення про продовження строків розгляду скарги?
Які рішення приймає Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків?
У яких випадках та у які строки можуть бути відкликані податкові повідомлення або податкові вимоги?
Коли орган державної податкової служби вищого рівня проводить службове розслідування?
Яким чином оскаржується рішення Державної податкової адміністрації України, прийняте за розглядом скарги (заяви) платника податків?
Що таке податковий компроміс?
Що є підставою для прийняття рішення щодо податкового компромісу?
Що оформлюється за розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків?
Що зазначається у вступній частині рішення органу податкової служби?
Що зазначається в описовій частині рішення органу податкової служби?
Що зазначається у мотивувальній частині рішення органу податкової служби?
Що зазначається у резолютивій частині рішення органу податкової служби?
Які дії посадових осіб органу податкової служби у разі, якщо посадова особа юридичної особи - платника податку чи фізична особа - платник податку або уповноважена особа відмовляється від отримання рішення (відповіді)?
Коли закінчується процедура адміністративного оскарження?
У який строк реєструється скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення, що надійшла від платника податку?
Яке рішення приймає керівник органу державної податкової служби за наслідками розгляду скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення?
Які права має платник податків, який подав скаргу (заяву) на податкове повідомлення?
У який строк може бути оскаржене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня?
На що подається скарга?
Які документи необхідно додати до скарги?
У який строк повинно бути прийняте рішення на скаргу платника податків?
Який максимальний строк розгляду скарги?
У якому випадку може бути поновлений строк розгляду скарги?
ТЕМА 9. ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ
Сутність податкового боргу та причини його виникнення.
Характеристика складових податкового боргу та порядок їх нарахування.
Формування податковими органами даних про податковий борг платників податків.
Механізм погашення (стягнення) податкового боргу. Джерела погашення податкового боргу.
Сутність податкового боргу та причини його виникнення
Конституційний обов'язок платників податків утримувати або сплачувати податки й збори (обов'язкові платежі), пеню й штрафні санкції в бюджети й державні цільові фонди, є нормою прямої дії.
Порядок і строки сплати в бюджети або державні цільові фонди податкового зобов'язання визначаються податковими законами України. Однак на сьогодні лишається проблемою недоотримання бюджетом України грошових коштів із-за несвоєчасної, або взагалі не сплати податків обов’язкових платежів платниками податків, що призводить до виникнення податкового боргу. Головними причинами виникнення податкового боргу є: по перше - ухилення від сплати податків. В Україні у процесі ухилення від сплати податків найбільшого розмаху набула діяльність із приховування руху капіталів, а звідси і доходів. Це явище стало на сьогодні загальним і всеохоплюючим.
Аналізуючи сучасний стан та динаміку фінансової злочинності за роки реформ і демократичних перетворень в Україні, необхідно визнати, що процес
її еволюції відбувається набагато швидше, ніж упровадження ефективних засобів протидії кримінальній експансії.
Становлення ринку супроводжується поширенням таких нових форм і видів економічної злочинності, як масштабні міжнародні фінансові махінації, пов’язанні з вивозом капіталів за кордон, фіктивне підприємництво, неповернення валютної виручки за експортними контрактами тощо.
Представники тіньового бізнесу у взаємодії з організованими злочинними угрупуваннями виявилися гучнішими в реалізації своїх задумів. Спираючись на корумповані зв’язки в структурах влади і широку мережу кримінального орієнтованих комерційних підприємств і організацій, вони намагаються сьогодні не тільки утримувати під контролем деякі сфери економічної діяльності, а й розширити джерела незаконного збагачення. За цих умовах органи державної податкової служби у взаємодії з іншими контролюючими і правоохоронними органами вживають усіх можливих заходів для підриву фінансової бази злочинності, чим викликають запеклий опір кримінальних структур.
Аналіз матеріалів, які перебувають у роботі в Головному управлінні податкового аудиту та валютного контролю ДПА України, свідчить про те, що на сьогодні одним із найбільш криміногенних (ризикових) видів податків є податок на додану вартість. Із ним тісно пов’язана діяльність кримінальних структур в економічній сфері. Особливу увагу податкових органів зосереджено на боротьбі з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість, оскільки воно завдає прямих збитків державі в результаті безпідставного перерахування коштів на адресу комерційних структур. Існують різні схеми ухилення від сплати податків (рис. 9.1).
ір
а чз
и з
С т т а
о
і
Ьа
Я
•а
я
т
з
п
Н
03
о
я
о
•а
н
ге
•а
т
з
п
Н
03
о
7
фіктивне
постачання
ТМЦ
■=>
10,0 млн.грн
Формування податкового кредиту на 1,7 млн. грн
фіктивне
постачання
ТМЦ
|=>
10 млн.грн
Претендує на відшкодування в сумі 1,7млн.грн
>
Рис. 9.1. Проведення псевдоекспортних операцій
Суть схеми полягає у тому, що реальний суб’єкт підприємницької діяльності оформлює безтоварне надходження товарно-матеріальних цінностей від транзитних або фіктивних підприємств, збільшуючи тим самим свій податковий кредит. Далі отриманий товар, тільки за документами, тобто без фактичного проведення експертної операції, експортується за кордон на адресу
118
вигаданого чи створеного навмисно для проведення цієї операції підприємства нерезидента. У результаті цієї операції підприємство - експортер претендує на відшкодування ПДВ у сумі податкового кредиту, який сформувався при документальному оформлені одержання товарно-матеріальних цінностей від транзитних чи фіктивних підприємств.
Ухилення від сплати податків є слідством, а причинами цього є здійснення суб’єктами підприємницької діяльності експортних операцій за нульовою ставкою оподаткування. В цьому напрямку широко застосовується неврегульований чинним законодавством взаємозв’язок між експортною вартістю контракту і сумою ПДВ, сплаченою постачальнику за товар на внутрішньому ринку. З урахуванням того, що зовнішньоекономічні угоди, як правило, є беззбитковими, заявлена сума ПДВ до відшкодування не повинна перевищувати 1/6 частини ціни продажу, тоді як фактично з урахуванням різниці між цінами придбання наступного експорту, сума відшкодування сягає 1/2.
Другою причиною виникнення податкового боргу є не достатність у підприємств оборотних засобів. На виникнення податкового боргу також впливає недостатність оборотних засобів. Установлений гібридний метод - по першій події, при визначенні валових доходів та валових витрат по податку на прибуток підприємства, та при визначенні об’єкта оподаткування по податку на додану вартість, призводить до вимивання оборотних коштів підприємства. Так, наприклад підприємство поставило готову продукцію замовникам (покупцям), але не отримало в звітному періоді від них оплату, при цьому у нього сформувався оподаткований прибуток, з якого слід сплатити податок на прибуток. Крім того, підприємство є платником податку на додану вартість, тому незалежно від наявності обігових грошових коштів таке підприємство повинно у звітному періоді сплатити до бюджету відповідні податки, що призведе до вимивання обігових коштів підприємства.
По трете - недосконалість в законодавстві. Необхідно проводити масово - роз’яснювальну роботу з платниками податків та пояснювати їх конституційний обов’язок по сплаті податків та ту важливу роль, яку відіграють податки в економіці України.
У разі несвоєчасної сплати податків у платника формується податковий
борг.
Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їхній наявності), самостійно погоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встано влений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Тобто, якщо погоджена сума податкового зобов'язання не сплачується платником податків у встановлений термін, то вона вважається сумою податкового боргу платника податків.
Як відомо, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити в бюджети або державні цільові фонди відповідну суму засобів у порядку й у строки, певні законодавством.
Крім того, як зазначалось раніше податкове зобов'язання може бути погоджено двома способами:
самостійно, при цьому воно вважається погодженим з моменту подання податкової декларації;
в апеляційному порядку, при цьому воно вважається погодженим з моменту закінчення процедури апеляційного узгодження.
Відповідно до вимог діючого законодавства до складу податкового боргу (недоїмки) входять: несплачені у встановлений строк податкові зобов’язання, пеня, штрафні санкції (штрафи), плата за користування відстрочкою (розстрочкою) PAGE \* MERGEFORMAT (рис. 9.2).
Податковий борг
Сума
погоджених
Пеня
- це плата у
Штрафна
санкція
-
Несплачена
податкових
зобов 'язань
вигляді
відсотків,
плата
у фіксованій сумі
плата
за
є
несплаченими,
якщо
нарахованих
на
або
у вигляді відсотків від
користування
платник
податків їх
суму
податкового
суми
податкового
відстрочкою
самостійно
нарахував у
боргу
(без обліку пені), що стягується із
зобов'язання
(без обліку
(розстрочкою)
наданій
податковій
пені
й штрафних санкцій),
-
суми плати за
декларації,
або
платника
податків
що
стягується із платника
користування
донараховані
органами
у
зв'язку з
податків
у зв'язку з
відстрочкою
державної
податкової
несвоєчасним
порушенням
правил
(розстрочкою),
служби
п о актах
погашенням
оподатковування,
не
сплачені у
перевірок,
але несплачені
податкового
установлених
встановлений
зобов'язання
законодавством
термін
Рис.
9.2. Склад податкового боргу
Податковий борг платника може перебувати в наступних статусах:
інертному - це статус, у якому органи державної податкової служби не приймають ніяких заходів щодо стягнення, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в державному реєстрі застав нерухомого майна й опису заставного майна й виняткові міри - арешт активів;
діючому - це статус податкового боргу боржника, у якому зменшення такого боргу здійснюється за рахунок певних дій, які робить працівник відділу стягнення податкового зобов'язання обласної державної податкової служби - податковий керуючий, використовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.
Розрізняють три види інертного статусу, до яких може бути віднесений податковий борг платника:
до першої податкової вимоги;
перша податкова вимога;
друга податкова вимога.
Розрізняють
п'ять видів діючого статусу, до яких
може бути віднесено податковий борг
(рис. 9.3).
Рис.
9.3. Види статусу податкового боргу
платників податку
Варто зазначити, що розмежування податкового боргу за статусами дає можливість податковому органу планувати заходи щодо погашення податкового боргу. Так, зокрема:
При активному виді статусу податкового боргу - працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості органів державної податкової служби - податковий керуючий, застосовує до боржників, усі заходи стягнення, які передбачені діючим законодавством.
Підставою для його дій є закінчення граничного терміну погашення податкового боргу після направлення (вручення) другої податкової вимоги (30 календарних днів).
При пасивному виді статусу податкового боргу - працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості ОДПС :
готує документи для ініціювання справи про банкрутство боржника до дня одержання ухвали суду про порушення справи про банкрутство;
Підстава: письмово обґрунтоване рішення керівника підрозділу
стягнення податкової заборгованості
готує документи для ініціювання справи в суді про звернення стягнення податкового боргу на майно боржника до дня прийняття наказу та відповідного рішення суду;
Підстава: письмово обґрунтоване рішення керівника підрозділу
стягнення податкової заборгованості
здійснює розшук.
Підстава: заява (рапорт) до підрозділів податкової міліції про розшук боржника.
При статусі процедурі банкрутства - передані працівником підрозділу стягнення податкової заборгованості органів державної податкової служби матеріали по податковому боржнику, розглядаються у суді по справі про банкрутство платника податків, до прийняття ухвали про ліквідацію боржника як юридичної особи або рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. Крім того, на підставі затвердженої судом мирової угоди, яка містить положення про розстрочку чи відстрочку боргів, органом державної податкової служби може бути прийняте рішення про відстрочку (розстрочку) податкового боргу .
Підстава: ухвала про порушення справи про банкрутство
При виді статусу «Розстрочка (відстрочка)» - працівником підрозділу стягнення податкової заборгованості органів державної податкової служби береться під контроль сплата податкового боргу, строк якого перенесено на пізніший термін або на декілька термінів.
При виді статусу безнадійного податкового боргу - працівником підрозділу стягнення податкової заборгованості органів державної податкової служби на підставі рішення суду, довідки МВС, ЖЕКа, довідки ЗАГСу податковий борг обліковується як безнадійний. У безнадійному виді дієвого статусу випадок податкового боргу перебуває до дня прийняття рішення керівництвом ОДПС про списання суми податкового боргу та закриття такого випадку.
Варто зазначити, що до безнадійного виду дієвого статусу відносяться такі випадки податкового боргу боржника:
Визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю активів банкрута.
а
2)Фізичної особи, яка:
)визнана у судовому порядку безвісно відсутньою або померлою та у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення;б)померла, у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення;
в)понад 720 днів перебуває у розшуку.
Податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності (при відсутності сум податкового боргу, стосовно яких граничний термін стягнення ще не настав).
Податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
Податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними