Тема 6. Порядок узгодження сум податкових зобов’язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу

1. Поняття податкового зобов'язання та порядок їх визначення.

2. Строки погашення податкового зобов'язання.

3. Джерела погашення податкових зобов'язань.

4. Повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків.

5. Податкові повідомлення та податкові вимоги.

1. Поняття податкового зобов’язання та порядок їх визначення

Податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджету або державного цільового фонду відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені податковим законодавством.

Усі платники податків зобов'язані без будь-яких додаткових вимог плачувати належні суми податків.

Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є

податковим боргом.

Податкові зобов'язання визначаються:

• самостійно платником податків;

• органом державної податкової служби.

Платник податків самостійно обчислює податкові зобов'язання за кожним з податків, які він зобов'язаний сплачувати, крім випадків, коли відповідно до законодавства відповідальним за обчислення податкового зобов'язання є орган державної податкової служби.

Податкові зобов'язання, обчислені самостійно, платник податків відображає в податковій декларації. Вони вважаються узгодженими з дати подання декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Орган державної податкової служби обчислює суму податкового зобов'язання платника податків у випадках, коли:

1. н

   Платник

   податків

   порушує

   податкове

   законодавство

   е подає у встановлені строки податкову декларацію;

2. занижує або завищує суму податкового зобов'язання у податковій декларації (за даними документальних перевірок результатів діяльності платника податків);

3. припускається арифметичних або методологічних помилок у податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (за даними камеральної перевірки);

4. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, у тому числі податку з доходів фізичних осіб таким податковим агентом;

5. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов ’язань, визначених платником у митних деклараціях.

Відповідно до законодавства відповідальним за обчислення податкового зобов'язання є орган державної податкової служби.

Орган державної податкової служби має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку орган державної податкової служби не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої податкової декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податку перебуває поза межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює чи є більшим за 180 днів.

Орган державної податкової служби має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків без дотримання визначеного строку давності у разі, коли:

а) податкову декларацію за період, у який виникло податкове

зобов'язання, не було подано;

б) судом установлено скоєння злочину посадовими особами платника

податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

У випадку, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за

своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов 'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Необхідно зазначити, що узгодженим податкове зобов'язання рахується відповідно до вимог наказу податкових органів³³ у випадку, коли:

а) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій

декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації;

б) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом,

вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені Податковим кодексом України терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження);

в) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (у разі,

коли такий платник податків у встановлені Податковим кодексом України терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження) - у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом;

г) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом, вважається узгодженим з дня звернення платника податків до податкового органу з заявою про розстрочення (відстрочення) такого податкового зобов'язання.
	У окремих випадках, податкове зобов’язання може бути неузгоджене.
	Неузгодженою вважається сума податкового зобов'язання, що оскаржується, від дня подання скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення проце дури адміністративного оскарження.

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

• останнім днем строку, передбаченого законодавством України для подання заяви про перегляд рішення органу державної податкової служби, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

• днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги;

• днем отримання платником податків рішення органу державної

податкової служби, що не підлягає подальшому адміністративному

оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення органу державної податкової служби податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.