Питання 2 Якісний аналіз джерел водопостачання

По хімічному складу води поверхневих джерел України відрізняються різноманітністю, що обумовлено особливостями фізико-географічних умов формування річкового стоку. Зміна якості води відбув. по сезонам року і контролюється мережею пунктів спостережень, яка входить в систему моніторингу. До якості джерел водопостачання відносять:

• Показники сольового складу , Середні рівні гідрофізичних показників та показників кисневого режиму і вмісту органічних речовин, Середні значення вмісту сполук біогенних елементів, Середні концентрації ряду специфічних речовин

Білет № 22

питання 1: див. білет№1 (2 питання)

Білет №23

2. Назвіть причини евтроцікації водойм України.

Евтрофікація водойм – це підвищення рівня продукції первинних водойм завдяки збільшенню в них концентрації біогенних елементів, переважно нітрогену та фосфору. Розрізняють евтрофікацію водойм природну і антропогенну.

Природна евтрофікація триває тисячоліття, повільно і поступово. Внаслідок неповної мінералізації водних рослин спостерігається накопичення органічних речовин і збільшення концентрації біогенних елементів у водоймах.

Антропогенна евтрофікація наступає набагато швидше, особливо у водоймах з повільним стоком – озерах, водосховищах, ставках. Це пов’язано зі значним надходженням біогенних елементів – азоту і фосфору у вигляді мінеральних добрив, миючих засобів, стоків тваринницьких ферм, атмосферних аерозолів.

При евтрофікації водойм на початкових етапах підвищується до певного рівня первинна продукція, а саме, створюється більш багата кормова база для розвитку риб. Це сприяє збільшенню її чисельності, однак пізніше внаслідок різкого збільшення фітопланктону погіршується якість води, виникає «цвітіння», зменшується її прозорість, вміст у ній кисню, тому високий ступінь евтрофікації водойми викликає замори риб, пригнічує розвиток інших гідро біонтів, що призводить до втрати генофонду, зменшення здатності екосистеми до гомеостазу і саморегуляції.

Білет№24 питання1 : див. Білет№10 питання1

2.Розрахунок балансу водних ресурсів.

Водний баланс річкового басейну чи іншої території залежить від кліматичних і метеорологічних факторів, характеру поверхні басейну та його геологічної будови. Оцінюється за формулою:

Р=Уповн.+Еповн.+і

Р-опади, Уповн. – сумарний річковий стік,

Уповн.=Уповерх.+Упідз.

Еповн.- сумарне випаровування, і – інфільтрація в грунт басейну

Усереднений показник по метереостанціям:

Ропади =

Рі – середні річні суми опадів на і-й станції чи посту,

n-число станцій чи постів спостережень.

Середньомісячний об’єм стоку:

= *t ,

Баланс по території:

Ба=П-В

П – прибуткова частина, В – витратна частина.

Отриманий баланс буває як позитивний так і негативний, і може дорівнювати нулю. У випадку відємного балансу треба передбачати заходи по створенню водосховища.

Білет 26. 1. Змішування стічних вод з водою водойм. Коефіцієнт змішування.

Максимальна кількість забруднення потрапляє у природні води з промисловими стічними водами, які мають різний склад та великі об’єми. Поверхневий стік вносить забруднюючі речовини в річки та озера з земель, які піддаються ерозії (великі та дрібні мінеральні частинки), в результаті чого здійснюється обміління річок та замулювання озер та водосховищ.

Якість природної води характеризується фізико-хімічними властивостями і бактеріальними забрудненнями. До фізичних властивостей відносяться: температура води, мутність (або прозорість), кольоровість, смак та запах. Хімічні властивості обумовлюються вмістом у ній розчинених хімічних речовин.

Штучне забруднення водоймищ є, головним чином, результатом спуску у них недостатньо очищених стічних вод промислових підприємств та населених пунктів. Забруднення, які поступають у водоймище, у залежності від їх об’єму і складу можуть надавати на нього різний вплив: змінюються фізичні властивості води, з’являється забарвлення, запахи та присмак; з’являються плаваючі речовини на поверхні водоймища і утворюються відкладення; змінюється хімічний склад води (рН, вміст органічних та неорганічних речовин); зменшується у воді вміст розчиненого кисню внаслідок його вживання для окислення органічних речовин, що з’явились; змінюються число і види бактерій (з’являються патогенні), які заносяться у водоймище разом із стічними водами. Забруднені водоймища стають непридатними для питного, а інколи і для технічного водопостачання, у них гине риба.

Після випуску стічних вод (СВ) в водойму вони змішуються з водами річки поступово. По мірі видалення від випуску. На степінь змішування впливають: співвідношення витрат річної і стічних вод, швидкість течії річки, її глибина.

Коефіцієнт змішування – для визначення ролі річкової води, яка приймає участь в розбавлені.

ɣ=

Q95%-витрата 95% забезпеченості;

Qскид-витрати СВ;

-відстань від місця випускц до розрахункового створу;

α - коефіцієнт, який враховує вплив гідравлічних факторів.

Необхідна ступінь очистки СВ визначається за кількістю завислих речовин, допустима концентрація БСК, кількість розчиненого кисню у водоймі, температуру води, ДК шкідливих речовин.

У практиці санітарної охорони водоймищ користуються гігієнічними нормативами – гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, які впливають на якість води. За ГДК приймають ту максимальну концентрацію речовин, при якій не порушується нормальний хід біологічних процесів, що формують якість води, та не погіршуються товарні якості промислових організмів. Найбільш ефективною охороною водоймищ від забруднення стічними водами є їхнє очищення. Для раціонального використання водних ресурсів і посилення охорони природних вод від забруднення передбачають повторне використання очищених стічних вод у системах виробничого водопостачання.

Ефект змішування значно підвищується при використанні спеціальних випусків, що розсіюють, та попередньому розбавленні стічних вод річковою водою шляхом її подачі із річки або водосховища насосами у берегову камеру випуску. Для нормального протікання процесу необхідно забезпечити визначені умови, основною із яких є наявність у водоймищі після спуску у нього стічних вод запасу розчиненого кисню.

Місце спуску стічних вод у річки повинно бути розташоване за течією поза населеним пунктом і місцями водокористування населення з урахуванням можливої зворотної течії при нагінних вітрах.

питання2: див. Білет№5- 2 питання

Білет№27

1 птання: див. білет№4 – 1 пит.

2питання- Розрахунок балансу водних ресурсів:див. Білет № 19 питання 2

Білет№28

1 питання: див. Білет№ 15 – 1 пит.

питання2 : див. Білет№ 21 – 2 пит.