- •5. Генеза державної оп
- •6. Типи оп
- •7. Відмінності між політикою, управлінням і адмініструванням (Іванюк)
- •9. Чинники впливу на формування оп
- •10. Розвиток якості освіти як основного пріорітету державної оп
- •11. Ліберальна освітня система
- •19. Фаза 1. Аналіз існуючої ситуації
- •20. Фаза 2. Створення варіантів політики
- •23. Фаза 5. Планування і впровадження політики
- •24. Фаза 6. Оцінка впливу політики
- •25. Компоненти освітньої політики: 5
- •26. Визначають три рівні освітньої політики:
- •28. Впровадження
- •31.Аналітичний документ з аналізу освітньої політики: структурні та текстуальні елементи
- •32.Структурні моделі аналітичного документа з освітньої політики
- •34. Типи освітніх змін:
- •35. Фулан Уроки.
- •36. Сили змін. Продовження», м. Фуллан визначає ще вісім складних уроків:
- •37. Освітні зміни, реформи та інновації
- •37. Освітні зміни, реформи та інновації: характеристика в контексті стратегії і тактики освітньої політики.
- •38. Джерела та стадії освітніх змін
- •39.Освітні інновації, їх класифікація
- •41. Зміни, реформи та інновації
- •43.Основні стратегії освітніх реформ
- •44.Основні моделі освітніх реформ
- •45.Стратегії подолання конфліктів під час реформування освіти
- •46. Парадокси
- •48. Поняття інтернаціоналізації в контексті освітньої політики
- •49. Поняття європеїзації в контексті освітньої політики
- •56.57. Універсальні принципи модернізації освіти
- •58.Проблема якості освіти
- •59. Поняття про моніторинг та моніторинг в освіті
- •60. Етапи становлення освітнього моніторингу
- •64. Недоліки моніторингу в освітніх установах
- •65. Принципи проектування і реалізації системи освітнього моніторингу
- •66. Структура моніторингового дослідження в Україні
- •67. Моніторинг якості освіти: структурні елементи та завдання
- •68. Напрямки здійснення комплексного моніторингу якості освіти
- •70 Рівні моніторингу якості вищої освіти
- •76. Особливості освітніх реформ у Центральній та Східній Европі
- •79. Впровадження гендерного підходу у вищу освіту в Україні
34. Типи освітніх змін:
Гопкінс у праці «Удосконалення в часи змін» пропонує поділити зміни на: заплановані, прибуткові, зовнішні, внутрішні.
За Гопкінсом (1994), у кожній організації зміни відбуваються як заплановані і прибуткові явища. Прибуткова зміна - це поступовий, часто ледь помітний перехід від однієї форми до іншої. Заплановані зміни намагаються перервати природний розвиток подій і в певний час зруйнувати попередню практику і встановити новий порядок. Джерела змін можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Внутрішні зміни часто розглядають як «природні» або «органічні», як при зростанні дитини - можна це усвідомлювати, не спостерігаючи щодня. Набагато складніше асимілювати зовнішню зміну: навіть коли вона спрямована на краще, іноді нав’язується ззовні. Тому нерідко існує опір зовнішнім змінам. Заплановані зміні всередині школи - це свідома діяльність учителів з метою поліпшення їхньої роботи.
Заплановані зовнішні зміни — інновації або реформи — як правило, ініціюються зверху і впроваджуються в освітніх закладах. Прибуткові зміни всередині школи сприяють постійному особис- тісному розвитку персоналу і професійному розвитку шляхом набуття досвіду. Прибуткові зміни поза школою формують соціальне оточення, яке неминуче впливає на житія всіх освітніх інституцій.
Важливо наголосити й на такій відмінності між термінами, про які тут йдеться. Сама по собі природна зміна не може бути прогресивною або інноваційною.
35. Фулан Уроки.
Фуллан у своїй відомій книзі «Сили змін» презентує вісім основних уроків нової парадигми змін.
Неможливо керувати значущими процесами. Неможливо передбачити всі аспекти змін. Коли зміни глобальні, складні та важливі, деякі процеси неможливо контролювати, не залежать від нашого бажання.
Зміна — це подорож, а не схема. Зміна є нелінійною, перевантажена непевністю і захопленням, а часом і нестерпна.
Проблеми - наші друзі. Проблем не уникнути у процесі змін; ми не можемо вчитися без них і ми не досягнемо без них успіху.
Бачення і стратегічне планування прийдуть згодом. Бачення приходить, коли щось вже відбувається. Тому, створюючи бачення, ми повинні розмірковувати над процесами, що тривають.
Індивідуалізм і колективізм повинні мати однакову силу. Вчителі покладаються на власні знання і досвід. Така ізоляція обмежує процес пошуку і впровадження інновацій. Однак протилежні тенденції також небезпечні. Екстремальний колективізм призводить до копіювання та групового мислення. Освітні зміни потребують розвитку уміння як незалежного мислення, так і групової роботи.
Не діє ні централізація, ні децентралізація. Занадто централізована система означає надконтроль, а децентралізація - хаос. Потрібні обидві стратегії.
Зв’язок із ширшим середовищем є обов’язковим для успіху. Всі суспільні процеси тісно пов’язані. Якщо ігнорується зміна поза школою, ми не зможемо вплинути на зміни всередині школи. І внутрішнє, і зовнішнє середовища однаково важливі
Кожен є носієм змін. Зміни не можуть впровадити окремі люди. Кожен залучений до освіти повинен брати участь у процесі змін.