31.Аналітичний документ з аналізу освітньої політики: структурні та текстуальні елементи

Аналіз політики — це вивчення того, що робить держава, чому і з якими наслідками. Аналіз політики є інструментом для відповіді на певні основні питання освітньої політики. На думку Кенвея (1990), починати думати про аналіз політики краще з питань “що”, “як” і “чому”.

При аналізі політики застосовують таку схему з восьми кроків:

1)Визначення об’єкту аналізу;

2)Збір відповідних фактів;

3)Визначення загальних тенденцій і напрямів;

4)Формування політичних альтернатив;

5)Вибір критеріїв для прийняття політичних рішень;

6)Передбачення можливих наслідків для кожної з альтернатив;

7)Оцінювання всіх “за” і “проти”;

8)Вибір найпридатнішої опції.

32.Структурні моделі аналітичного документа з освітньої політики

Модель Герчинського:

1)Назва роботи і зміст;

2)Резюме (1 ст) — коротке формулювання головної проблеми і пропоновані варіанти політики (рекомендації) для її розв’язання;

3)Вступ (1-2 ст) — Формулювання і контекст виникнення ключової проблеми, рамки дослідження (що є та що не є предметом аналізу в роботі);

4)Аналіз проблеми (2-5 ст) — основна частина роботи має містити як основні дані (цифри та факти), так і аргументи, що окреслюють цю проблему. Якщо необхідно навести більшу кількість даних, вони мають бути перенесені в додатки.

5)Перелік варіантів політики, або рекомендацій (0,5 ст) — цей перелік має спростити сприйняття документа;

6)Опис варіантів політики (1 ст на кожен);

7)Висновки;

8)Додатки — для великих технічних та інформаційних частин.

Резюме слід писати після написання основної частини роботи. Воно є корисним дня читачів, навіть коли документ у цілому не перевищує 12 сторінок, оскільки допомагає зрозуміти, чи варто продовжувати ознайомлення з роботою. Вступ -1-2 сторінки

Вступ має містити короткий, але чітко сформульований опис проблеми. Не потрібно жодних посилань на будь-які джерела. Однак корисним є аналіз історичного підґрунтя проблеми (чи коріння проблеми було успадковане ще з радянських часів, чи є наслідком соціальних і політичних процесів років незалежності). Чітко слід визначити співвідношення аналізованої проблеми з іншими проблемами державної політики (управління тощо). Аналіз проблеми - 2-5 сторінок

З метою ефективного викладення проблеми матеріал доцільно подавати, ілюструючи його графіками, таблицями, цитатами і посиланнями на підзаконні акти та нормативні документи. Інформацію технічного характеру слід наводити у додатках. У процесі аналізу проблеми акцент має бути зроблено на фундаментальній природа проблеми, її зв'язках з іншими основними проблемами освітнього сектора. Якісний аналіз проблеми матиме більшу Цінність, аніж виклад варіантів політики (рекомендацій), оскільки може допомогти зацікавленим сторонам краще зрозуміти питання; до того ж треба пам'ятати, що головною метою політичного документа є пропонування якісного аналізу та рекомендацій, а не опис того, що може бути відомо читачеві. Обсяг проблеми (місцевий або національний, сільський або міський рівень) також треба описувати. Коли варіанти політики (рекомендації) стосуються лише частини проблеми, що аналізується, необхідно чітко окреслити цю частину проблеми. В цілому має бути чіткий зв'язок між ідентифікацією проблеми і запропонованими варіантами політики (рекомендаціями). Завжди існує бажання включити якнайбільше матеріалу до цієї частини роботи з тим, щоб показати читачам, що автор володіє проблемою. У цьому випадку слід дотримуватися таких двох чітких правил: по-перше якщо якась частина опису або дані не повністю співвідносяться певним варіантом політики, її краще винести у додатки; по-друге, надзвичайно важливими є прості факти (як порівняння цифр) та аргументи.

Висновки не є обов'язковими, проте можуть бути написані, якщо деякі коментарі щодо реалістичності та політичної доцільності запропонованого стосуються всіх варіантів політики. Висновки нададуть роботі завершеного вигляду та спростять її читання.