10.3. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в товариствах

Головна відмінність товариства від індивідуальної приватної фірми — кількість власників. Товариство — це сис­тема взаємовідносин між двома або більше партнерами, в межах якої вони погодились поділяти ризик і винагороду від спільного ведення бізнесу. Відносини між партнерами регулюються згідно з договором товариства {partnership agreement), в якому відобра­жається: назва товариства, мета його діяльності, місцезнахо­дження, відомості про партнерів, їх права та обов'язки, внески учасників, порядок розподілу доходів та покриття зобов'язань, здійснення додаткових інвестицій та вилучення капіталу кожним партнером, припинення діяльності.

348

Характерними рисами товариства, які відрізняють його від інших форм організації бізнесу, є:

• добровільне партнерство — об'єднання підприємців за вла­сним волевиявленням;

• спільне володіння майном — після того, як партнери внесли своє майно в товариство, вони втрачають право одноосібного розпорядження цим майном. Майно стає активами підприємства і всі партнери є його співвласниками;

• взаємодія учасників — кожен із партнерів зобов'язаний дія­ти в інтересах всього товариства, а не переслідувати свої власні цілі при участі в його діяльності;

• участь в прибутках товариства — на це має право кожний його учасник. У договорі товариства повинні передбачатися методи формування і розподілу прибутків та збитків між парт­нерами;

• необмежена відповідальність — всі партнери несуть необ­межену солідарну відповідальність за борги товариства. Це озна­чає, що відповідальність учасників не обмежується розмірами їх внесків, а переходить також на власне майно партнерів. Винят­ком є товариство з обмеженою відповідальністю, в якому голо­вний партнер, який веде справу, несе повну відповідальність, а інші — в межах своїх інвестицій.

Переваги товариства:

1. як і індивідуальна приватна фірма, товариство може бути легко створене. Процес створення і ліквідації не потребує дотри­мання значної кількості законів і правил, необхідних для корпо­ративної форми бізнесу;

2. товариство не обкладається податком на прибуток, тому що він розподіляється між партнерами і податки стягуються з дохо­дів кожного партнера;

3. більша кількість учасників відкриває можливості для диве­рсифікації діяльності, залучення висококваліфікованих працівни­ків і збільшує шанси на успіх, розширює можливості фінансу­вання і кредитування;

4) товариство має більше шансів на тривале існування. Недоліки товариства:

1. необмежена відповідальність партнерів дає шанс підприєм­цям втратити все своє майно;

2. потенційні можливості конфліктів між партнерами;

3. відповідальність всіх партнерів за недоліки внаслідок дій одного з них;

4. труднощі, пов'язані з передачею права власності.

349

Кожен із засновників має право виходу із товариства і отри­мання своєї частки, тому капітал кожного партнера обліковується і відображається в звітності окремо. Для обліку капіталу власни­ків використовується реальний, балансовий, пасивний рахунок «Капітал власника», по кредиту якого відображається збільшення власного капіталу кожного власника, а по дебету — зменшення.

При створенні товариства початкові внески кожного із засно­вників реєструються окремо в Журналі. При цьому дебетуються відповідні рахунки активів, а кредитується рахунок капіталу пев­ного власника. На рахунках бухгалтерського обліку можуть складатися наступні бухгалтерські проведення (табл. 10.1) Внес­ки оцінюються за справедливою ринковою вартістю на дату пе­редачі активів товариству і вказуються в договорі. Товариство також може приймати зобов'язання партнерів, пов'язані з інвес­тиціями.

Таблиця 10.1

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ВІДОБРАЖЕННЯ ВНЕСКІВ НА ФОРМУ­ВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Здійснено внески засновни­ками товариства у вигляді наступних активів:
— земля	Земля	Капітал власника
— основні засоби	Основні засоби	Капітал власника
— нематеріальні активи	Нематеріальні ак­тиви	Капітал власника
— виробничі запаси, товари	Запаси	Капітал власника
— грошові кошти та їх екві­валенти	Грошові кошти	Капітал власника

В кінці кожного облікового періоду здійснюються коригуючі записи і всі рахунки витрат та доходів закриваються на зведений рахунок фінансових результатів, після чого визначається фінан­совий результат діяльності. Слід зауважити, що заробітна плата партнерів та відсотки на вкладений ними капітал не розглядають­ся як витрати товариства до моменту визначення прибутку. Ці суми не обліковуються на рахунках витрат і не зіставляються з

350

доходами для визначення фінансового результату. У складі ви­трат товариства по статті «Заробітна плата» відображається лише заборгованість з оплати праці службовцям, а по статті «Витрати по відсотках» — відповідна заборгованість кредиторам. Виплата винагороди партнерам за роботу та вкладені кошти розглядається в товаристві як вилучення капіталу. Тому на кожного із власників відкривається окремий рахунок «Вилучення капіталу».

Фінансовий результат товариства розподіляється між його співвласниками. Прибуток оподатковується у складі доходів ко­жного із партнерів, як і дохід власника індивідуальної приватної фірми або будь-якого громадянина.

Порядок розподілу прибутків та збитків потрібно чітко обу­мовлювати в договорі, щоб запобігти виникненню можливих конфліктів. Якщо всі партнери при формуванні власного капіталу товариства здійснюють однакові суми внесків, приділяють спра­вам однакову кількість часу, мають рівні організаторські здібнос­ті і несуть однаковий ризик, пов'язаний з бізнесом, то в такому разі прибуток або збиток товариства може розподілятися порівну.

Якщо один із партнерів бере на себе керівництво підприємст­вом і приділяє цьому весь свій час — тоді йому із чистого прибу­тку призначається заробітна плата, яка не впливає на подальший розподіл фінансових результатів. Інший партнер може вкласти у підприємство більше коштів і сподіватись на компенсацію у ви­гляді більшої частки в прибутку товариства. В таких випадках із чистого прибутку спочатку виплачується заробітна плата та від­сотки на вкладений капітал, а залишок прибутку (або його дефі­цит) розподіляється відповідно до обраної методики:

• порівну;

• за встановленою пропорцією;

• пропорційно вкладеному капіталу (за основу може бути взя­та сума капіталу на початок року або середня частка капіталу ко­жного партнера).

За результатами розподілу прибутку здійснюється бухгалтер­ський запис:

Дебет рахунка «Зведений рахунок фінансових результатів»

Кредит рахунка «Капітал власника»

Якщо протягом звітного періоду партнерами вилучалися кош­ти на власні потреби (на виплату заробітної плати та інші цілі), то наприкінці звітного періоду їх слід списати на зменшення капіта­лу партнерів. При цьому складається бухгалтерське проведення:

Дебет рахунка «Капітал власника»

Кредит рахунка «Вилучення капіталу»

351

Особливості фінансової звітності товариства: Звіт про прибут­ки та збитки після традиційного переліку статей і відображення загальної суми чистого прибутку може містити дані про розподіл чистого прибутку між партнерами.

Наприкінці фінансового року готується Звіт про капі­тал партнерів. У ньому відображається залишок капіталу ко­жного партнера на початок року, його зміни за рахунок дода­ткових вкладень, вилучень, одержання частки прибутку і залишок загального капіталу та окремих його власників на кінець звітного року. Баланс товариства в розділі «Власний капітал» відображає конкретні суми капіталу кожного парт­нера.

Зміна складу партнерів товариства має обов'язково супрово­джуватися його перереєстрацією і складанням нового договору, де доцільно вказувати умови виходу та прийняття нових парт­нерів.

Вихід партнера із товариства може здійснюватися через:

• вилучення активів товариства на еквівалентну суму;

• продаж капіталу новому партнеру;

Прийняття нового партнера може супроводжуватися:

• вкладенням активів нового партнера у товариство;

• купівлею у одного із партнерів частки капіталу в това­ристві;

• вкладенням активів з гудвілом попереднім партнером за умови стабільної рентабельної роботи товариства;

• виплатою премії новому партнеру — якщо члени товариства зацікавлені в його прийнятті.

Ліквідація товариства — це процес припинення господарської діяльності підприємства, під час якого частина активів, необхідна для погашення заборгованості, реалізується, а решта розподіля­ється поміж партнерами.

Причинами ліквідації товариства можуть бути:

• вичерпання завдань, для вирішення яких створювалося то­вариство, або терміну його дії;

• зміни в законодавстві, що призвели до визнання діяльності товариства незаконною;

• банкрутство одного із партнерів або всього товариства.

Під час ліквідації господарська діяльність припиняється, заве­ршується обліковий цикл, визначається фінансовий результат, який розподіляється між партнерами відповідно до встановленої договором методики. Кошти, отримані від реалізації активів, у першу чергу спрямовуються на погашення зобов'язань перед

352

кредиторами, потім — на погашення боргів партнерів і лише їх залишок розподіляється між партнерами. Продаж активів може бути здійснено:

1. З прибутком — якщо активи реалізуються за ціною, що пе­ ревищує балансову вартість, і тоді в обліку відображається така послідовність операцій з ліквідації:

а) отримання грошових коштів і списання активів, що були реалізовані з одночасним відображенням прибутку від реалізації;

б) погашення заборгованості товариства за рахунок отриманих від реалізації активів коштів;

в) розподіл прибутку від реалізації на збільшення капіталу партнерів;

г) розподіл залишку грошових коштів між партнерами. Після виконання останньої операції всі рахунки товариства

матимуть нульове сальдо, тобто будуть закриті.

2. Зі збитком — якщо активи реалізуються за ціною, нижчаю за балансову вартість. У цьому випадку можливі варіанти:

1. збитки можуть бути перекриті капіталом партнерів. По­слідовність операцій по відображенню ліквідації товариства збе­рігається. За змістом будуть відрізнятися лише операції з відо­браження збитків від реалізації та з розподілу збитків на зменшення капіталу співвласників.

2. залишок капіталу одного із партнерів не покриває його частки в збитках товариства. В такому випадку збиток від прода­жу активів розподіляється між співвласниками відповідно до встановленої раніше пропорції. Партнер, залишок капіталу якого не перекриває його частки в збитках товариства, повинен погаси­ти відповідну суму за рахунок власних коштів. Тут вступає в си­лу правило необмеженої відповідальності. Внесені кошти ніби поповнюють недостатню частину капіталу. Після цього здійсню­ються виплати решті партнерів, і рахунки товариства закрива­ються.