Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку

Критерії	Фінансовий облік	Управлінський облік
Основні користувачі інфо­рмації	Зовнішні користувачі: акціонери, інвесто­ри, банки, кредитори, органи державного контролю і т. д.	Внутрішні користувачі на всіх рівнях управління підприємством
Ступінь регламентації	Ведення обов'язкове і чітко регламентова­не державою	Рішення про форму організації, прийоми і методи обліку приймаються адмініст­рацією підприємства, виходячи з потреб системи управління
Свобода вибору	Обов'язкове дотримання загальноприйня­тих принципів бухгалтерського обліку	Єдиний критерій застосування — еконо­мічна доцільність, тобто управлінська цінність отриманої інформації повинна перевищувати витрати на її одержання
Базова структура	Обов'язкове використання системи по­двійного запису	Може використовуватися будь-яка сис­тема, яка приносить позитивний резуль­тат
Об'єкти обліку	Господарські ресурси та процеси підпри­ємства в цілому	Потоки витрат, доходів та фінансових результатів підприємства

Закінчення табл. 1.1

Критерії	Фінансовий облік	Управлінський облік
Об'єкти дослідження	Підприємство в цілому.	Окремі сегменти діяльності підприємст­ва: види продукції, центри відповідаль­ності, канали реалізації, ринки збуту, по­купці тощо
Вимірники	Грошова одиниця	Різні вимірники (в тому числі якісні по­казники). Єдиний критерій вибору вимі­рника — його корисність у конкретній ситуації
Відображення часу	Надас інформацію про операції, які здійс­нилися у минулому	Інформація мас прогнозний характер
Періодичність надання ін­формації	Звіти складаються періодично на регуляр­ній основі. Інтервал, як правило, — річний або квартальний	Залежить від потреб системи управління. Звіти можуть складатися щодня, щотиж­ня, щомісяця. Можуть не мати регуляр­ного характеру
Ступінь надійності інфор­мації	Основна вимога — надання повної, прав­дивої і неупередженої інформації	Залежить від цілей планування, тому ін­формація має суб'єктивний, ймовірний характер
Спрямованість	Оцінка минулого	На майбутнє (прогнозування)
Конфіденційність інфор­мації	Інформація має відкритий характер. Звіти підлягають обов'язковому оприлюдненню	Інформація має закритий характер є ко­мерційною таємницею підприємства

1.3. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах базується на основних принципах, які були вироблені світовою практикою бухгалтерського обліку. Принципи — це базові концепції, що за­кладаються в основу відображення в обліку та звітності госпо­дарської діяльності підприємства, його активів, зобов'язань, вла­сного капіталу, доходів, витрат і фінансових результатів.

Процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтерна­ціоналізація економіки і бізнесу привели до необхідності інтер­націоналізації та стандартизації обліку, який вважається мовою всього бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою пере­думовою успішного розвитку бізнесу, економічної інтеграції країн. Тому знання загальноприйнятих принципів бухгалтерсько­го обліку є умовою його вивчення та використання.

Такими широко визнаними фахівцями західних країн принци­пами бухгалтерського обліку є:

1. Автономність компанії, її цілісність (Entity)

2. Грошовий вимір (Money measurement)

3. Функціонуюче підприємство (Going concern)

4. Собівартість (Cost)

5. Реалізація (Realization) 4. Нарахування (Accruals)

7. Відповідність (Matching)

8. Періодичність (Periodicity)

9. Постійність (Consistency)

10. Обачність (обережність) (Prudence). В деяких джерелах цей принцип називають принципом консерватизму

11. Подвійність (The dual aspect concept)

12. Суттєвість (Materiality)

13. Припущення про стабільність валюти (The assumption of the stability of currency).

Розглянемо, як трактується кожен із принципів міжнародною практикою.

1. Автономність компанії (Entity)

Компанія повинна бути юридично самостійною відно­сно свого власника. Розрахункові рахунки власника та фірми — розмежовані і відповідальність за зобов'язаннями один одного не

19

пересікається. Отже, капітал, інвестований у підприємство, є не тільки активами цього підприємства, а також мірою заборговано­сті власнику.

Цей принцип залишається незмінним в сучасному обліку, і власник зображується як такий, що має право як на капітал, інве­стований у справу, так і на прибуток, отриманий в результаті го­сподарської діяльності. Бухгалтерський та юридичний зв'язок між компанією та її власником відображений у Балансі, статті якого характеризують активи і зобов'язання компанії і, відповід­но, її фінансовий стан та добробут.

Приклад*. Mr. M. Soap отримав спадщину $30 000 і вирішив відкрити власну справу— перукарню. Розрахунки показали, що для цього йому вистачить $10 000. 01.04 ХО року було вирішено відкрити салон «М. Soap — Ladies Hairdresser» і відкрити раху­нок у банку. Фінансовий стан фірми на 01.04.Х0 року в бухгал­терському обліку відображався так:

«М. SOAP— LADIES HAIRDRESSER»

Баланс

на 1 квітня 20X0 року

($)

У цьому спрощеному Балансі відображено, що підприємство має у розпорядженні активів на $10 000 і зобов'язання перед Mr. М. Soap у сумі його вкладень. Таким чином, принцип автономно­сті компанії, її незалежності розмежовує майно підприємства (S10 000) і майно власника ($20 000). Цікавим аспектом цього принципу є те, що за законом, у разі банкрутства, власники при­ватних підприємств та товариств відповідають усім своїм майном за борги підприємства.

У разі створення корпорації, її власний капітал формується за рахунок випущених акцій. Власники акцій беруть на себе ризик збитків у межах придбаних акцій, але не відповідають за борги корпорації.

* Приклади цього підрозділу взяті з Glautier М. W. Е. & Underdovvn D. Accounting Theory and Practice. 1992 [51].

20

Приклад. Компанія Multiform Toys була зареєстрована як компанія з виробництва дитячих іграшок. Для початку діяльно­сті необхідно було $100 000, і засновники вирішили випустити 100 000 звичайних акцій по $1, з яких самі придбали 25 000 акцій. Якщо уявити, що всі акції були продані, то Баланс компанії ви­глядатиме так:

«MULTIFORM TOYS»

Баланс

на 1 травня 20X0 року

($)

Отже, у Балансі вказується вся вартість, інвестована як засно­вниками, так і акціонерами. Хоча засновники і володіють капіта­лом у сумі $25 000, компанія має грошових коштів на $100 000. її зобов'язання перед акціонерами становлять також $100 000, але вони не несуть відповідальності за борги компанії.

2. Грошовий вимір (Money measurement)

Торгівля і бухгалтерський облік існували ще до вина­ходу грошей. їх поява, як загального еквіваленту, відіграла знач­ну роль у розвитку торгівлі. До початку нашої ери гроші стали мовою комерції та розрахунків, складається звітність у грошово­му виразі. Так сформувалася бухгалтерська традиція відображати господарські операції у грошовому вимірі. Не дивно, що сьогодні бухгалтерська інформація відображає історичну практику висвіт­лення лише тих фактів господарського життя, які мають грошове вираження. Таким чином, якщо об'єкт не має грошового вира­ження, він не може бути включений до облікової сукупності. Тобто принцип грошового вимірювання встановлює абсолютну межу для інформації, що має бути відібрана та виміряна бухгал­терами і, відповідно, обмежує інформацію, яку бухгалтери мо­жуть повідомити про дане підприємство.

Приклад. Компанія Engineering Co Ltd спеціалізується на ви­пуску обладнання для шахт. Баланс компанії на 31 грудня 20ХХр. мас такий вигляд:

21

До речі, відомо, що компанія-конкурент розробила краще об­ладнання, яке призведе до втрат Engineering Co Ltd. частини рин­ку збуту. Крім того, управляючий компанією хворіє, менеджер по виробництву і бухгалтер конфліктують між собою, робітники ви­словлюють протести проти погіршення умов праці. Будівлі ком­панії потребують ремонту, обладнання старе, а тому виникають значні витрати, пов'язані з його налагодженням. Ця ситуація сві­дчить, що для акціонерів важлива не тільки та інформація, яка ві­дображена у Балансі, а й інша, не доведена. Вона могла б харак­теризувати дійсний стан фірми. Але бухгалтер не може виміряти цю інформацію, подано її у грошовому вираженні і довести до акціонерів, хоча ці факти могли б пояснити незадовільні показ­ники прибутку.

Таким чином, той, хто читає фінансову звітність, не повинен очікувати, що всі важливі відомості, що стосуються діяльності компанії, будуть розкриті. Велике значення для правильної оцін­ки дійсного стану справ компанії має внутрішня інформація. Од­на з найголовніших проблем бухгалтерського обліку сьогодні — знайти засоби для розширення обсягу корисної інформації і під­вищення її якості.

Перевага інформації у грошовому вимірі полягає у тому, що:

1. її може зрозуміти будь-який користувач, навіть не фахівець;

2. вона є свідчення оцінених прав і зобов'язань компанії;

3. використовується як основа для надання фінансової інфор­мації акціонерам, інвесторам та іншим користувачам.

3. Функціонуюче підприємство (Going concern)

Оцінка активів, що використовуються на підприємстві, ґрунтується на припущенні, що підприємство є функціонуючим, а не перебуває на межі припинення діяльності. Цей принцип є

22

дійсно важливим, оскільки більшість активів оцінюється згідно з їх використанням, але у випадку, якщо фірма припинить свою ді­яльність, вартість, яка могла б бути одержана за ці активи при їх продажу, була б значно нижчою за їх балансову вартість.

Приклад. Золотодобувна компанія в Зімбабве існує вже ба­гато років.