1. Види інвестицій і порядок їх оцінки.

2. Облік інвестицій в облігації і порядок амортизації премії та дисконту по придбаних облігаціях.

3. Облік інвестицій в акції та порядок їх переоцінки.

4. Облік інвестицій в асоційовані компанії.

5. Призначення, склад та порядок подання консолідо­ваної фінансової звітності.

7.6. Принципи та процедури консолідації фінансових звітів.

Метою опрацювання даного розділу є отримання глибо­ких теоретичних знань з питань економічної сутності, оцінки, об­ліку фінансових інвестицій, змісту та принципів і процедур консо­лідації фінансових звітів; вивчення нормативного забезпечення обліку інвестицій та подання консолідованих фінансових звітів на міжнародному рівні, а також набуття практичних навичок з орга­нізації обліку інвестицій у цінні папери та складання консолідова­ної фінансової звітності і використання її інформації в управлінні. ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

• розкрити економічну сутність фінансових інвестицій, їх кла­сифікацію та порядок оцінки;

• виявити відмінності національних Положень (стандартів) бу­хгалтерського обліку стосовно обліку інвестицій у цінні папери і консолідованої фінансової звітності у порівнянні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

• організувати облік інвестицій в облігації, акції із застосу­ванням передового світового досвіду;

• визначити особливості об'єднання бізнесу за методами при­дбання і об'єднання інтересів;

• порівняти зміст і структуру консолідованої фінансової звіт­ності різних країн;

• розкрити принципи і процедури консолідації фінансової зві­тності зарубіжних країн;

• скласти консолідовану фінансову звітність та здійснити вза­ємозв'язок її показників;

• використовувати облікову інформацію для прийняття управ­лінських рішень в області інвестиційної політики.

261

7.1. Види інвестицій і порядок їх оцінки

Важливим атрибутом ринкової економіки в розвинутих зарубіжних країнах є економічна інтеграція, яка сприяє поглиб­ленню процесу концентрації та централізації капіталу в рамках міжнародного економічного простору, розповсюдженню корпо­ративної форми бізнесу. Сучасному рівню інтеграційних проце­сів властива інтернаціоналізація економіки, стратегічним призна­ченням якої є сприяння підвищенню ефективності та конкуренто­спроможності, а також привабливості для інвесторів.

У процесі функціонування зарубіжні компанії, фірми здійс­нюють фінансові інвестиції. Фінансові інвестиції — це вкладан­ня коштів однієї компанії в цінні папери та капітал інших компа­ній з метою забезпечення приросту капіталу, отримання додатко­вих доходів, зміцнення партнерських взаємовідносин.

Питання класифікації, визнання, оцінки інвестицій та роз­криття інформації про них у фінансовій звітності до 01.01.2001 р. регламентувалися МСБО 25 «Облік інвестицій», а з 01.01.2001 р. — МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» і МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість». Згідно з цими нормативними до­кументами інвестиції визначаються як актив, що утримується підприємством для приросту капіталу шляхом отримання доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти), для збільшен­ня вартості капіталу чи інших економічних вигод для підприємс-тва-інвестора.

Залежно від терміну розміщення інвестиції поділяються на короткострокові (поточні) і довгострокові.

До короткострокових (поточних) відносяться інвестиції, які легко реалізуються за своїм характером та призначаються для утримання протягом не більше одного року. Іншими словами, короткострокові інвестиції є вигідним розміщенням тимчасово вільних грошових коштів терміном менше одного року. Прикла­дом таких вкладень є інвестиції у легко реалізовані (ринкові) цінні папери, а саме:

• короткострокові свідоцтва (депозитні сертифікати, угоди про купівлю короткострокових цінних паперів, акцептовані бан­ком векселі та інші цінні папери, термін погашення яких менше року);

• ринкові боргові зобов'язання (облігації держави, корпора­цій, термін погашення яких менше року);

• ринкові цінні папери, що дають право власності (привіле­йовані та звичайні акції компанії і деякі інші цінні папери, що

262

дають право власності та призначаються для утримання протягом не більше одного року).

Більша частина інвестицій має форму фінансових прав, але деякі вкладення є матеріальними активами, наприклад, інвестиції у золото, діаманти або інші товари, які легко реалізуються.

Короткострокові інвестиції відображаються в активі балансу у розділі «Поточні активи» за їхньою собівартістю, яка включає:

• справедливу вартість поточних інвестицій, вкладених в об­мін на відповідний фінансовий інструмент;

• додаткові витрати, які безпосередньо пов'язані з розміщен­ням поточних інвестицій (комісійні винагороди, гонорари, подат­ки, банківські збори та інші платежі).

Крім того, у звітності підлягає розкриттю:

• інформація про справедливу та ринкову вартість інвестицій у цінні папери;

• інформація про фінансові ризики та політику управління ними;

• інформація про доходи і витрати, що виникають в результа­ті операцій з цінними паперами;

облікова політика щодо визначення і оцінки фінансових ін­вестицій.

На відміну від короткострокових, довгострокові інвестиції є вкладенням коштів у діяльність юридично самостійних компаній, фірм на термін, що перевищує один рік, з метою впливу на них або отримання додаткового прибутку. До таких інвестицій належать:

• інвестиції у ринкові цінні папери, що дають право власності (привілейовані та звичайні акції);

• інвестиції у ринкові боргові зобов'язання інших компаній (облігації, довгострокові векселі);

• інвестиції у спеціальні фонди (пенсійний фонд, фонд для погашення облігацій та ін.);

• інвестиції у матеріальні необоротні активи, які призначені для перепродажу.

Довгострокові інвестиції відображаються в активі балансу у розділі «Непоточні активи» і оцінюються залежно від дольової участі інвестора в капіталі об'єкта інвестування (рис. 7.1).

Крім того, в примітках до фінансових звітів необхідно обов'язково розкривати інформацію про:

— обсяги нових довгострокових вкладень в інвестиційну дія­ льність;

- підприємства, які знаходяться під контролем або суттєвим впливом інвестора;

263

• об'єднання підприємств;

• спільні підприємства (з визначенням частки у капіталі, фі­нансових результатів діяльності за фінансовий рік).

Рис. 7.1. Методи оцінки довгострокових інвестицій

При переводі інвестицій з однієї категорії в іншу (з коротко­строкових в довгострокові, чи навпаки) вони оцінюються за ниж­чою з двох оцінок: за собівартістю або ринковою вартістю.

7.2. Облік інвестицій в облігації! порядок амортизації премії та дисконту по придбаних облігаціях

Інвестиції в облігації є одним із видів вкладень у ринко­ві боргові зобов'язання інших компаній. Компанія-інвестор здійс­нює облік інвестицій в облігації на реальному (балансовому), ак-

264

265

1 листопада 20ХХ p. — реалізація облігацій: Дебет рахунка «Грошові кошти» — 23 700 Дебет рахунка «Збитки від реалізації облігацій» — / 700 Кредит рахунка «Інвестиції в облігації» — 25 400 У процесі придбання облігацій, зазвичай, їх номінальна вар­тість не співпадає з ринковою. Якщо ринкова вартість облігації нижча за її номінальну вартість, то різниця в сумі, отримана в ре­зультаті придбання такої облігації, називається дисконтом. На­приклад, облігація номіналом S1000 придбана за $950; сума дис­конту становить $50 (1000 - 950).

Сума перевищення ринкової вартості облігації над її номіна­льною вартістю називається премією. Наприклад, облігація номі­налом $1000 придбана за $1050; сума премії складає $50 (1050 -- 1000).

За умови утримання компанією-інвестором довгострокових інвестицій в облігації різниця між вартістю придбаних облігацій і їх номінальною вартістю має бути амортизована.

Амортизація премії чи дисконту по придбаних облігаціях на­раховується протягом періоду, який триває з моменту придбання облігації до її погашення і здійснюється шляхом коригування (зменшення або збільшення) суми отриманого доходу у вигляді відсотків по облігаціях.

У наведеному прикладі облігації корпорації «Оріон» були придбані з дисконтом у сумі $4600 (ЗО 000 - 25 400). З огляду на це, 31 липня 20ХХ р. в момент отримання доходу по облігаціях, на рахунках бухгалтерського обліку має бути відображено також нарахування амортизації дисконту в розмірі 1/20 суми дисконту,

що амортизується, тобто $230 ( ). На цю суму в обліку скла­ дається бухгалтерське проведення:

Дебет рахунка «Інвестиції в облігації»» — 230

Кредит рахунка «Дохід по облігаціях» — 230

На суму нарахованої амортизації премії складається бухгал­терське проведення:

Дебет рахунка «Дохід по облігаціях»

Кредит рахунка «Інвестиції в облігації»

Приклад 3. 2 січня 20ХХ р. придбано 50 штук 10 %-них об­лігацій номінальною вартістю $1000 кожна, які були випущені терміном на 10 років. Облігації придбано за ціною $1025 кожна з виплатою комісійних брокерам в сумі $750. Сума премії по при­дбаних облігаціях складає $2000 (52 000- 50 000). 31 липня

266

267

рахунок дивідендів 10 додаткових акцій. За результатами даної

операції собівартість акції знизилася до S50 ( ). При цьому в

обліку здійснюється запис: отримано 10 додаткових звичайних акцій у виглядіі дивідендів. Надалі собівартість 60 акцій складає S3000, тобто $5>'0 за акцію.

Реалізація ажцій відображається на рахунках бухгалтерського обліку записом::

Дебет рахунка «Грошові кошти»

Кредит рахунка «Інвестиції в акції»

У процесі утримання інвестицій в ринкові цінні папери, що надають право власності, справедлива вартість акцій може змі­нюватися. Зміна справедливої вартості призводить до виникнен­ня прибутку або» збитків.

Згідно з МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», визнамий прибуток або збиток, які виникають під впливом зміни справедливої вартості цінних паперів, що на­дають право власності, необхідно відображати у звітності та­ким чином:

• прибуток а(бо збиток від зміни справедливої вартості акцій, утримуваних для операцій, слід включати до чистого прибутку або збитку за том період, в якому вони виникають;

• прибуток або збиток від зміни справедливої вартості акцій, наявних для продажу, слід або включати до чистого прибутку чи збитку за період,, в якому вони виникають, або визнавати безпо­середньо у склади капіталу в звіті про зміни в капіталі, доки акції не продано або нге буде визнано, що корисність фінансового ак­тиву зменшилась,, коли кумулятивний прибуток або збиток, ви­знаний раніше в капіталі, слід включати до чистого прибутку або збитку за період.

Компанія передбачає порядок визнання прибутку або збитку від фінансового ажтиву, наявного для продажу, в обліковій полі­тиці.

Приклад 5. П ортфель інвестицій компанії «Рілко» у ринкові цінні папери, що надають право власності, має наступний вигляд (табл. 7.1).

Інвестиційною політикою компанії «Рілко» передбачено, що звичайні акції придбано з метою продажу, а привілейовані — з метою довгостроюового інвестування, тому їх слід вважати до­ступними для продажу, на відміну від звичайних акцій, які при­значені для продажу.

268

На рахунках бухгалтерського обліку компанії «Рілко» операції з інвестування коштів у ринкові цінні папери, що надають право власності, будуть відображені записами:

1. Інвестування коштів у ринкові цінні папери, що надають право власності, з метою продажу, дол.

Дебет рахунка «Інвестиції в акції, призначені для прода­жу»— 395 600

Кредит рахунка «Грошові кошти» — 395 600

2. Вкладення коштів у ринкові цінні папери, що надають пра­ во власності, з метою довгострокового інвестування, дол.

Дебет рахунка «Інвестиції в акції, доступні для продажу» — 169 000

Кредит рахунка «Грошові кошти» — 169 000

3. Коригування вартості портфельних інвестицій з урахуван­ ням зміни вартості акцій станом на 31.12.20ХХ р., дол.

— по акціях, призначених для продажу

Дебет рахунка «Інвестиції в акції, призначені для прода­жу»—25 600

Кредит рахунка «Нереалізований прибуток від утримання ак­цій «— 25 600

— по акціях, доступних для продажу

Дебет рахунка «Нереалізований збиток від утримання акцій, доступних для продажу»(рахунок «Капітал») — 11 200

Кредит рахунка «Інвестиції в акції, доступні для продажу» — 11 200.

269

Інформація з коригування вартості портфельних інвестицій у даному прикладі свідчить, що зміна вартості акцій, призначених для продажу, визначається як прибуток, а зміна вартості інвести­цій в акції, доступні для продажу, у вигляді збитку відображаєть­ся безпосередньо у складі капіталу в Звіті про зміни в капіталі.