1.2. Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку

Різні користувачі бухгалтерської інформації потре­бують різного ступеня її деталізації. Вимоги управлінців наба­гато конкретніші, ніж зовнішніх користувачів фінансової ін­формації, тому немає потреби обтяжувати останніх зайвою деталізацією. Крім того, дані обліку не повинні розголошувати комерційну таємницю. З цих причин в міжнародній практиці єдина система бухгалтерського обліку поділяється на дві його складові: фінансовий та управлінський облік, кожна з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні підприємс­твом, у забезпеченні необхідною інформацією різнопланових користувачів.

Метою фінансового обліку (financial accounting) є отриман­ня даних, необхідних для складання фінансової звітності. Органі­зація фінансового обліку повинна забезпечити суцільне, повне і

14

безперервне відображення усіх господарських операцій, що від­булися за звітний період, складання фінансової звітності з метою забезпечення необхідною та вірогідною інформацією її користу­вачів. Об'єктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є активи, зо­бов'язання, власний капітал, доходи, витрати та фінансові ре­зультати окремого підприємства.

Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур, які за­безпечують підготовку та подання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємст­ва. Він забезпечує інформацією про складові доходів та витрат, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, фінансовий стан та його зміни, ефективність діяльності. Підготовлена фінан­сова звітність відповідає загальним запитам користувачів. Фінан­сова звітність не є комерційною таємницею, вона може оприлюд­нюватися і підтверджуватися незалежними аудиторами. Ведення фінансового обліку є обов'язковим; він базується на загально­прийнятих методологічних принципах.

Управлінський облік (management accounting) поглиблює фінансовий і застосовується передусім для контролю за внутрі­шніми операціями фірми.

Управлінський облік — це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління під­приємством, установою, організацією. Управлінський облік — це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потреб в інфо­рмації керівництва всього підприємства та його структурних під­розділів. Якщо фінансовий облік регулюється міжнародними і національними стандартами та нормативними актами, то голо­вним критерієм організації управлінського обліку є корисність одержуваної інформації для оцінки, контролю і прийняття управ­лінських рішень.

Головними об'єктами управлінського обліку є витрати і доходи підприємства, фінансові результати, попередньо відо­бражені у фінансовому обліку. В управлінському обліку ви­трати перегруповуються за їхнім цільовим призначенням, тобто за видами продукції, замовленнями, процесами, стадія­ми виробництва, центрами відповідальності, сферами діяль­ності, ринками збуту продукції тощо. Аналогічно здійснюєть­ся групування доходів підприємств і фінансових результатів: за видами продукції, сферами діяльності, центрами відповіда­льності (центрами прибутку), регіонами реалізації продукції.

15

У межах управлінського обліку виробничих підприємств здійснюється облік витрат та калькулювання собівартості продукції. При цьому підприємства самостійно обирають ме­тод обліку. Крім обліку і калькулювання за повними витрата­ми, для цілей управління, підприємства застосовують облік і калькулювання за змінними та постійними витратами. Важ­ливим об'єктом управлінського обліку є виявлення результа­тів, аналізуючи які визначається ефективність діяльності вну­трішніх підрозділів.

Метою управлінського обліку є забезпечення інформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретних виробни­чих цілей. Інформація управлінського обліку не підлягає публі­кації і є комерційною таємницею.

Важливу роль відіграє управлінський облік при вирішенні за­вдань прогнозного характеру: про рентабельність нових видів продукції; визначення очікуваного доходу від запланованих гос­подарських заходів; оцінки ефективності нових інвестицій; при­йняття рішень в умовах використання обмежених ресурсів, а та­кож рішень типу «купувати чи виробляти» тощо. Управлінський облік — це синтез методів і принципів обліку витрат, калькулю­вання собівартості, а також прогнозування, планування (бюдже-тування), аналізу і контролю.

Питання про доцільність застосування внутрішньої підсисте­ми обліку і контролю вирішує адміністрація фірми, яка самостій­но встановлює склад і терміни подання внутрішньої звітності. Ознайомлення з даними реєстрів і внутрішньої звітності управ­лінського обліку можливе лише з дозволу власника або керівника підприємства.

Якщо фінансовий облік орієнтований на забезпечення вихід­ною обліковою інформацією абстрактного узагальненого корис­тувача, то управлінський облік спрямований на задоволення спе­цифічних інформаційних потреб конкретних управлінців різного рівня.

Порівняння характерних ознак фінансового та управлінського обліку наведено у табл. 1.1.

Управлінський облік виконує функцію оперативного управ­ління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Споча­тку він орієнтувався, головним чином на управлінні виробничим процесом. Сучасний управлінський облік використовується для прийняття як тактичних, так і стратегічних управлінських рі­шень, допомагає у формуванні та забезпеченні успішної реаліза­ції конкурентної стратегії і тактики бізнесу.

16

Таблиця 1.1