89.Поняття та види державних позабюджетних цільових фондів.

Позабюджетні цільові фонди - це фонди фінансових ресурсів, необхідних для фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічних завдань держави та органів місцевого самоврядування. Вони завжди формуються за рахунок обов'язкових внесків і відрахувань юридичних та фізичних осіб і призначаються, як правило, для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, охорону здоров'я та в багатьох країнах - на медичну допомогу. Ці фонди є державною власністю.

Пенсійний фонд

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Фонд соціального страхування з тимчасової втраті працездатності.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

90.Правовий статус Національного банку України.

Національний банк України є юридичною особою, основною функцію якої є забезпечення стабільності грошової одиниці (ст. 99 Конституції України) . Статутний капітал Національного банку України у розмірі 10 мільйонів гривень є загальнодержавною власністю. Банк функціонує як економічно самостійна державна установа, здійснює видатки, як правило, за рахунок своїх доходів.

Серед основних функцій, закріплених ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" можна виділити такі:

1) визначає та проводить грошово-кредитну політику на підставі загальнодержавної програми економічного розвитку, затвердженої Верховною Радою України;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг;

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і кредитних установ, організовує систему рефінансування;

4) встановлює для банків та інших кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації та коштів;

5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

6) визначає систему, порядок і форми розрахунків, у тому числі між банками та іншими кредитними установами;

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, систем розрахунків, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання та нагляд;

9) веде реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж і кредитних установ, здійснює ліцензування банківських та інших операцій у передбачених законом випадках;

10) складає платіжний баланс і баланс міжнародних інвестицій України, здійснює їх аналіз та прогнозування та ін.

Керівними органами Національного банку України є Голова НБУ, Рада НБУ та Правління НБУ. Так, відповідно до ст. 85 Конституції України Голову НБУ призначає на посаду та звільняє з посади Верховна Рада України конституційною більшістю голосів за поданням Президента України . Строк повноважень Голови НБУ - 5 років. До головних обов'язків та повноважень Голови НБУ належать:

- керування діяльністю НБУ;

- представлення інтересів НБУ без доручення у відносинах із відповідними органами, організаціями та установами;

- підписання протоколів, постанов Правління НБ, наказів та розпоряджень, угод;

- розподілення обов'язків між своїми заступниками;

- видання розпорядчих актів, обов'язкових для виконання всіма працівниками НБУ та прийняття рішень з питань щодо діяльності НБ.

До складу Ради НБУ входять 14 членів, які призначаються Президентом України та Верховною Радою України. Голова НБУ входить до складу Ради НБУ. Президент України та Верховна Рада призначають по сім членів Ради НБ шляхом прийняття відповідного указу або постанови. Строк їх повноважень - сім років, окрім Голови НБУ, який входить до складу Ради НБ на строк здійснення ним повноважень за посадою. Раду НБ очолює не голова НБУ, а свій голова, якого обирають члени Ради строком на три роки. Так, членом Ради може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь у галузі економіки і досвід постійної роботи в органах законодавчої влади, на керівних посадах центральної виконавчої влади або ж наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.