1.5.4. Засоби комунікацій
Засоби комунікацій використовуються в середній школі з початку вивчення інформатики як навчального предмета. Уже перші навчальні комп'ютерні комплекси, що поставлялися в школи, мали засоби підтримки локальних мереж. При переході на IBM-сумісну техніку, коли закупки здійснювалися хаотично і одиничними екземплярами, локальні мережі заміняли обміном даними за допомогою дискет. Нині всі навчальні комп'ютерні комплекси поставляються МОН в навчальні заклади із засобами підтримки локальної і глобальної мереж.
Шкільні локальні мережі використовують для:
– обміну даними (файлами) між комп'ютерами;
– віддаленого керування пристроями введення-виведення;
– керування процесом навчання від його мотивації, представлення нової інформації до контролю навчальних досягнень учнів засобами контролю з використанням клієнт-серверних технологій;
– створення єдиних освітніх ресурсів школи;
– захисту навчальних ресурсів від ненавмисного або умисного пошкодження чи знищення, несанкціонованого доступу до службової інформації;
– віддаленого адміністрування комп'ютерів робочих місць учнів;
– створення системи консультування учнів між собою і учнів, і вчителів.
Питання налагодження і використання засобів локальних комп'ютерних мереж добре описані в посібнику, підготовленому запорізькими вчителями [39].
У ході підготовки до навчальних занять, навіть до тих, на яких не будуть використовуватися інформаційно-комунікаційні технології, більше 80% учителів початкових класів з тих, хто має комп'ютер вдома, використовують глобальну мережу. Дослідники вважають, що сервіси глобальної мережі, навчальні засоби, розміщені в Інтернеті, у недалекому майбутньому замінять звичайні комп'ютерні технології, засновані на використанні персональних відокремлених комп'ютерів і навіть локальних мереж. С. Пейперт зазначає, що змінюється зміст шкільної освіти, але ще більші і швидші зміни відбуваються в освітніх технологіях [60]. Збільшується обсяг знань і зростає ефективність методів навчання. Використовуючи комп'ютер, підключений до Інтернету, учні отримують більш повний і швидкий доступ до джерел історичного і природничо-наукового знання.
Змінюється і сам Інтернет. Глобальна мережа, за виразом Є.Д. Патаракіна [58], перестає бути тільки засобом для доступу до ресурсів, Інтернет сам стає ресурсом, який дозволяє вирішувати нові педагогічні задачі. Всесвітня комп'ютерна мережа, розміщені в ній документи і програмне забезпечення (соціальні сервіси) зв'язують між собою не тільки комп'ютери але і людей.
Як уже зазначалося, глобальна мережа Інтернет може використовуватися не тільки для спілкування і пошуку потрібної інформації, але і для забезпечення дистанційної освіти. Відомий російський учений Юрій Абрамович Первін, пропонує варіант організації дистанційного навчання для молодших школярів [63]. Він вважає, що навчальний процес у дистанційній формі – такий же складний процес, як і в очній формі, але організований на основі інтерактивних інформаційних і комунікаційних технологій. Спираючись на досвід роботи навчального центру – Роботландського мережевого університету, який створений для забезпечення додаткової інформаційної освіти школярів, у тому числі молодших, Первін стверджує, що дистанційне навчання не є прерогативою лише вищих навчальних закладів.
Ось приклади тем, що вивчаються в Роботладському університеті з учнями 3-4 класів в курсі «Інформатика для початківців»;
– множини об'єктів, операції з множинами об'єктів;
– лінійні алгоритми; задачі на переправи; алгоритми з розгалуженням; задачі на зважування; виконавці;
– елементи текстового редагування тощо.
Навчання організується на основі методу проектів і за допомогою програмного комплексу «Роботландія». Навчання в дистанційному центрі розраховано на колективні форми навчальної діяльності і передбачає створення спільного, загального і корисного продукту.
В україномовному секторі Інтернету кількість ресурсів для учнів і вчителів початкової школи значно менша, ніж в російськомовному, але є кілька цікавих проектів. Наприклад, сайт «Весела Абетка» севастопольських авторів (рис. 23) [105]. На ньому розміщено велика підборка різноманітних абеток, казок, загадок, приказок, скоромовок, лічилок, літературних творів, частина з яких озвучена і доступна у вигляді аудіофайлів. Також є кілька онлайнових ігор навчального призначення, наприклад, гра «Розумійко» (рис. 24).
Рис. 23. Сайт «Весела Абетка»
Оригінальним дизайном відрізняється сайт львівських авторів «Левко» [112]. Він пропонує підбірки українських, російських казок та казок народів світу, озвучені казки для тих, хто ще не вміє читати, комікси, сценарії свят, онлайнові розвивальні ігри, розмальовки, зразки виробів з різних матеріалів, поради батькам тощо (рис. 25).
Рис. 24. Онлайнова гра «Розумійко» із сайту «Весела Абетка»
На сайті «Мама-тато» [106] містяться поради батькам першокласників, статті з формування поведінки дітей у громадському транспорті, з розвитку логічного і творчого мислення, розвитку мовлення дітей, поради з обговорення казок з дітьми, також розміщені поради і завдання з навчання дітей малюванню та виготовленню за допомогою різних технік творчих робіт тощо. Цей сайт орієнтований в основному на допомогу батькам, але окремі розділи можуть бути використані і дітьми.
Рис. 25. Дитячий портал «Левко»
Дитячий літературний сайт Ігоря Січовика [108] знайомить з його веселими дитячими творами, пригодницькою повістю «Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні» Цікавий він своїми підборками абеток, а також онлайнових вправ і ігор: «Допиши віршика», «Заміни букву», «День народження слова», «Хто кричить «кукуріку!»», «Чарівні слова», «Чи буває таке?», «Ігри з буквами та словами», «Кольорова корова», «Математичні ігри», «Веселий задачник» тощо. Тут же є збірки скоромовок, лічилок, котячих дражнилок, каламбурів, загадок, колисанок, веселих оповідок, казочок тощо.
Рис. 26. «Країна Ангелят» на сайті «Ангелятко»
Сайт «Ангелятко» [110] (рис. 26), крім уже звичних підборок віршів, пісень містить розділ «Шукаю друзів», за допомогою якого молодші школярі з різних регіонів України знаходять собі нових друзів, спілкуються за допомогою електронної пошти чи інших засобів обміну повідомленнями в Інтернеті.