Академія педагогічних наук України
Інститут інформаційних технологій і засобів навчання
Шакотько В.В.
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІКТ
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Рекомендовано вченою радою
Інституту інформаційних технологій і засобів навчання
АПН України як навчально-методичний посібник
Київ – 2008
Шакотько В.В.
Методика використання ІКТ у початковій школі: Навч.-метод. посіб. – К.: ТОВ Редакція «Комп'ютер», 2008. – 128с: іл. ISBN 978-966-2952-04-9
У посібнику розглянуто методичні основи використання інформаційних технологій у початковій школі. Розглядається зміст початкового курсу інформатики та педагогічні програмні засоби для підтримки вивчення предметів початкової школи.
Пам'ятаймо, що в освіті головні цінності – дитина і педагог, здатний розвивати, захищати, оберігати її індивідуальність.
Савченко О.Я.
Хорошая авторучка не гарантирует того, что вы напишете отличный роман.
Ксавье Жильбер
Наибольшее значение имеет не то, что ученик использует новые технологии, а то, как зто использование способствует повышению его образования.
Эрманн С.
Вступ
В освіті України продовжується реформування, спрямоване на оновлення її змісту, удосконалення технології навчання і виховання. Це процес перманентний, бо пов'язаний з прогресом суспільства, і кожний етап його розвитку ставить перед школою різних рівнів специфічні завдання.
Стержневою фігурою цих процесів у загальноосвітній школі залишається особа вчителя. Без підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня неможливо реалізувати кардинальні перетворення в галузі освіти. Особлива увага привертається до вчителя початкових класів, бо, за твердженням психологів, вік учня 1-4-их класів є віком формування специфічних якостей особистості, пов'язаних з розумовим розвитком. Фундамент, що закладається в початковій школі, дає або не дає можливості оволодівати новими знаннями на наступних ступенях освіти.
Обов'язковим компонентом підготовки сучасного педагога є оволодіння ним сучасними інформаційними технологіями отримання й передачі учням нової інформації.
Звичайно, використання інформаційних технологій не розв'яже всіх питань як в освіті, так і в повсякденному житті. Але вони в змозі допомогти вчителю найбільш ефективно використати навчальний час занять та час підготовки до уроку.
Комп'ютери стали невід'ємною частиною реальності. їх використовують як на роботі, так і вдома в години дозвілля. Майбутня професійна діяльність більшості учнів буде пов'язана з використанням комп'ютерної техніки. Розв'язуючи певні завдання у трудовій діяльності та в особистому житті, усі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних пристроїв, що функціонують на основі ЕОМ. Необхідно зняти табу «таємничості» і «виняткової складності» із сучасних персональних комп'ютерів. Це звичайний пристрій, а з точки зору освіти і вчителя, що не викладає основи інформатики, – універсальний технічний засіб навчання і універсальний засіб для підготовки методичного забезпечення уроку.
З
а
висловом А.С. Макаренка, ми не можемо
говорити про ефективність застосування
будь-якого, найбільш науково обґрунтованого
методу навчання або виховання без
урахування тих умов, у яких він
застосовується. Тому використання
обчислювальної техніки в навчальному
процесі повинно бути логічно і методично
обґрунтовано. А так як головною дійовою
особою на уроці залишається (і, мабуть,
ще довго буде залишатися) учитель, то
йому і вирішувати, яку роль повинна
відігравати ЕОМ у справі допомоги учням
в оволодінні знаннями.
Н
Рис. 1. Студенти Кременчуцького
педагогічного училища ім. А.С. Макаренка
готуються до використання
інформаційно-комунікаційних технологій
у початковій школі
По-перше, він повинен проводити заняття з учнями початкової школи з формування первинних навичок роботи з комп'ютером для використання комп'ютера як засобу навчальної діяльності. Проведення подібного навчання вчителем інформатики старшої школи мало ефективне в силу відсутності у нього необхідних знань з особливостей розвитку дітей даного віку та особливостей організації навчального процесу в 1-4-их класах.
По-друге, відсутність знань і вмінь застосування комп'ютерної техніки не дозволить учителю початкових класів систематично й ефективно використовувати її для навчання учнів.
По-третє, подібна підготовка дозволяє вчителю розширити власний методичний багаж, ознайомитись через Internet з досягненнями інших учителів або з існуючою нормативно-правовою базою, зменшує інформаційну ізоляцію шкіл і конкретних учителів.
По-четверте, значно зменшує час підготовки до уроків, який відводиться на не творчі операції – копіювання завдань, перемальовування схем тощо.
Підготовка вчителів початкових класів з урахуванням зазначених вимог проводиться в Кременчуцькому педагогічному училищі з 1994 року в рамках оволодіння додатковою кваліфікацією «Вчитель інформатики початкових класів». Зміст навчальних програм за цей час декілька разів оновлювався залежно від існуючої матеріальної бази, програмного забезпечення, тенденції реформування освіти в Україні. Зараз ми схиляємось до того, що подібну підготовку повинні отримати всі вчителі початкової школи.
1. Педагогічні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання в початковій школі
Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання – педагогічна наука про мету, зміст, методи, форми і засоби використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі середньої і вищої шкіл. Вона спирається на філософію і психологію з їх теорією пізнання, на дидактику, яка розробляє основні закономірності процесу навчання, широко використовує знання з анатомії, фізіології і шкільної гігієни, а також з інформатики, пропедевтику основних понять якої реалізує.
Термін «методика» за словником визначається як «вчення про викладання певної науки, предмета» або в більш широкому розумінні як «сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи» [6].
Термін «інформаційно-комунікаційні технології навчання» почав використовуватись в науковій педагогічній літературі порівняно нещодавно. Його поява тісно пов'язана з уведенням з 1 вересня 1985 року у старших класах шкіл Радянського Союзу навчального предмета «Основи інформатики та обчислювальної техніки». У Концепції інформатизації освіти 1988 року [35] в одній з перших був уведений термін «нова інформаційна технологія». Синонімічними виразами, що тісно пов'язані з поняттям «інформаційно-комунікаційні технології навчання» є такі як «нові інформаційні технології навчання», «сучасні інформаційні технології навчання», «комп'ютерні технології навчання», «електронно-комунікативні системи, засоби і технології навчання» тощо. До цього часу в багатьох педагогічних вузах країни вивчається навчальний предмет «нові інформаційні технології навчання». Це говорить про відсутність повної усталеності термінології. Разом з тим останнім часом науковці все частіше вживають термін «інформаційно-комунікаційні технології навчання».
Розглянемо складові терміну «інформаційно-комунікаційні технології навчання». Технологія (від грец. тєχνоλоγια, що походить від грец. тєχνоλоγоς; грец. тєχνоη – майстерність, техніка; грец. λоγоς - (тут) передавати) – наука про способи (набір і послідовність операцій) розв'язання задач людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці) [109]. За тлумачним словником [6] «технологія – сукупність способів обробки чи переробки матеріалів, інформації, виготовлення виробів, проведення різних виробничих операцій, надання послуг тощо.»
Відповідно «інформаційні технології» – це технології, що тією чи іншою мірою реалізують інформаційні процеси: збирання, накопичення, зберігання, передавання, опрацювання та представлення (відображення) інформації. За словником, «інформаційна технологія – сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації» [6, с. 504]. Дуже схоже визначення дає і англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування [73]. Жалдак М.І. звертає увагу на соціальну роль інформаційних технологій і визначає їх як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними процесами [24].
За визначенням Смирнова О.В. нова інформаційна технологія (HIT) – це технологія обробки, передачі, розповсюдження і представлення інформації за допомогою ЕОМ, створення обчислювальних і програмних засобів [85], а Гомуліна Н.М. визначає нові інформаційні технології в освіті як освітні технології з використанням комп'ютерів [12].
Інтернет-енциклопедія Вікіпедія визначає IT як технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою й управлінням інформацією або як сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу [109]. Інше Інтернет-видання визначає інформаційні технології як сукупність методів і пристроїв, які використовуються людьми для опрацювання інформації і включають всю обчислювальну техніку, техніку зв'язку і, частково, – побутову електроніку, телебачення і радіомовлення [113].
В останні кілька десятиліть в педагогічній науці активно використовується термін «педагогічна технологія». Савченко О.Я. визначає педагогічну технологію як науково обґрунтовану педагогічну (дидактичну) систему, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спроектованих на розв'язання проміжних цілей і наперед визначений кінцевий результат [81]. Пєхота О.М. підкреслює, що педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана із застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга – з його організацією [53].
Слово «комунікаційні» терміну «інформаційно-комунікаційні технології» підкреслює підвищення в останні роки ролі комп'ютерних мереж у забезпеченні реалізації інформаційних процесів. За визначенням Морзе Н.В. «Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача» [49]. А слово «навчання» вказує на галузь застосування – освіта.
Отже, інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТН) – це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп'ютерних мереж і засобів зв'язку для забезпечення ефективного процесу навчання.
Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як наука досліджує навчально-виховний процес з метою встановлення фактів, визначення зв'язків і закономірностей, прогнозування наслідків використання ІКТ в освіті, що дозволить покращити ефективність навчально-виховного процесу.
Об'єктом методики використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі початкової школи є процес навчання молодших школярів в умовах сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.
Предметом методики використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі початкової школи є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування інформаційно-комунікаційних технологій підвищує ефективність навчання.
До головних завдань, які необхідно розв'язати за комплексного використання інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі слід віднести:
проведення комплексних психологічних і санітарно-гігієнічних досліджень впливу сучасних інформаційних технологій на процес розвитку і навчання молодших школярів;
розробка методики формування комп'ютерної грамотності учнів за допомогою пропедевтичних курсів з інформатики;
розробка методик використання ІКТ під час реалізації навчальних і виховних задач з навчальних предметів початкової школи;
підготовка педагогічних кадрів, формування відповідних компетенцій використання ІКТ у вчителів початкової школи;
створення сучасних педагогічних програмних засобів підтримки як пропедевтичних курсів з інформатики, так і викладання навчальних предметів початкової школи;
– забезпечення доступу учнів і вчителів початкової школи до сучасного комп'ютерного обладнання, сучасних технічних засобів навчання.
Проблемам використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті присвячені праці Б.С. Гершунского, І.Б. Горбунової, М.І. Жалдака, Н.В. Морзе, С.В. Панюкової, С. Пейперта, І.В. Роберт, О.В. Смірнова та інших [10, 14, 24, 48, 57, 59, 61, 78, 85 та ін.]. Психолого-педагогічні та організаційні засади використання інформаційно-комунікаційних технологій висвітлені в наукових дослідженнях С.І. Архангельського, О.В. Горячева, Т.Н. Корольової, М.М. Левшина, Ю.І. Машбиця, Ю.А. Первіна, Л.Б. Переверзєва, Й.Я. Ривкінда, Є.Д. Маргуліса, Н.Ф. Тализіної, Б. Хантер, А.В. Хуторського та інших [15, 36, 40, 43, 62,64, 77,101,102 та ін.].
У 1997 році Інститут UNESCO з інформаційних технологій в освіті (ПТЕ) спільно з Міжнародною федерацією з обробки інформації (IFIP) та Інститутом нових технологій в освіті (INT) розробили рекомендації з вивчення інформатики в початковій школі [29]. Документ призначений для тих, хто вже використовує інформаційні технології в освіті, і тих, хто тільки збирається це зробити. У ньому розглядаються проблеми, досягнення і перспективи використання інформаційних і комунікаційних технологій у початковій освіті. Зупинимось на основних положеннях цього документа.
Серед основних факторів, що впливають на якість життя, є здатність приймати стратегічні рішення в ситуації невизначеності, тобто здатність відшукати інформацію, потрібну для правильної оцінки ситуації, уміти її опрацювати, прийняти рішення і довести це рішення до виконавців. Реалізувати це з швидкістю, необхідною в сучасному суспільстві, можливо лише за допомогою ІКТ.
Іншим важливим положенням цього документа, яке включається в останні роки в усі важливі документи UNESCO, є закріплення за ІКТ ролі технології, яка покликана знівелювати різницю в соціальному й економічному положенні різних верст населення і країн з різним рівнем розвитку економіки. Так ІКТ слід використовувати для того щоб:
надати можливості успіху для кожного, щоб не збільшувати різницю у можливостях отримати якісну освіту між найбіднішим і найбагатшим;
підтримувати моделі ефективного розвитку;
у розповсюдженні інформації і культури одні країни не превалювали над іншими, для зниження монополії мас-медіа; щоб забезпечити адекватну участь усіх країн і індивідуумів у побудові і використанні людського інформаційного простору.
Швидке розповсюдження ІКТ опонує культурному імперіалізму, ідеологічному тоталітаризму та інформаційній монополії. Воно також сприяє зняттю лінгвістичних бар'єрів.
Використання ІКТ потребує створення нової освітньої парадигми. Загальновизнано, що учень повинен бути активним учасником навчального процесу. Засобами інформаційних і комунікаційних технологій реально помістити цей принцип дидактики в основу всього навчального процесу в початковій школі. У результаті повинні змінитися відносини учень – учитель, учень – учень, учень – навколишнє середовище, учень – джерела інформації. Головним завданням навчання син не передача учневі певної суми знань, а формування вмінь здобувати й опрацьовувати інформацію, формування навичок мислення високого рівня: аналізувати, синтезувати, оцінювати.
Згідно зі статистичними даними, близько 80% навчальних занять в початковій школі організуються за системою: учитель розповідає учень уважно слухає. Така система вимагає певних психологічних властивостей дітей. Такі діти максимально засвоюють інформацію від учителя і стають «відмінниками». Але таких дітей не більше двадцяти відсотків. Інші – не можуть сприймати інформацію в такому вигляді і приречені стати «учнями з низьким рівнем навчальних досягнень». Ці учні орієнтовані на засвоєння знань через емпіричну практичну діяльність. І на допомогу їм повинні прийти технології, засновані на дослідницькій діяльності, у ході якої відбувається пошук рішень і висування та підтвердження гіпотез на основі спостережень, лабораторних експериментів, соціологічних опитувань, вимірювань, дослідження тощо.
Серед центральних положень рекомендацій UNESCO – введення нового поняття «нова письменність». Традиційне поняття письменності зводилось до набору базових умінь, які в англійській педагогічній літературі отримали назву трьох R: Reading, wRiting, aRithmetic (читання, письмо, лічба). Нові вимоги від суспільства (нові технології і нові моделі діяльності) передбачають нову писемність. Вона включає також ті ж три компоненти, але зі зміненим змістом:
read – читання – знаходження інформації шляхом пошуку в різних джерелах, спостереження, збирання, реєстрації тощо;
write – писати – уміння спілкуватися в гіпермедіа середовищі, використовувати всі види інформації і всі засоби масової інформації; •arithmetic – рахувати – уміння проектувати (конструювати) об'єкти і дії.
Нова письменність уникає запам'ятовування фактів і правил та навчання за шаблонними інструкціями, а спрямована на формування здатності знайти факти і, опрацювавши їх, зрозуміти суть і сформулювати правила для цих фактів, на формуванні вмінь ставити перед собою різноманітні задачі, планувати і проектувати власні дії.
Нова письменність – сполучення базових лінгвістичних, логіко-обчислювальних і комунікаційних навичок, підтриманих ІКТ, – служить ключем до всіх наступних етапів організованого викладання і навчання у двадцять першому столітті.
З точки зору дидактики ІКТ дозволяють:
зробити навчання більш інтенсивним і, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття, включаючи «тугодумів», дітей, соціально занедбаних, дітей із спеціальними потребами і дітей, що живуть у віддалених районах;
створювати сприятливу атмосферу для спілкування, обміну і взаємодії як окремих учнів, так і освітніх систем при збереженні національних і культурних особливостей країни.
ІКТ – це не тільки і не стільки об'єкт для вивчення в школі, ІКТ – це інструмент для створення навчального середовища в класі. Однак ІКТ – це ще і шанс створити вдома для школяра багате навчальне середовище, яке зможе відволікти його від проблем вулиці.
За висловом авторів рекомендацій, «ІКТ – це інструмент для того, щоб ввести майбутнє в школу сьогодні.»
Давно було помічено, що діти з низьким рівнем навчальних досягнень дуже просто керують різноманітними технічними пристроями, домашньою побутовою технікою, набагато краще за «відмінників» орієнтуються в ситуаціях, коли цікава для дитини задача розв'язується шляхом взаємодії з реальними об'єктами або зоровими образами. Причина в особливостях мислительної діяльності. їм важко оперувати абстрактними поняттями і символами, які переважають в стандартній шкільній системі навчання. Перехід від конкретного до абстрактного в навчанні відбувся для таких дітей дуже швидко, і вони не оволоділи відповідним набором операцій мислення.
Завдяки ІКТ і навчальним гіперсередовищам колишні «відстаючі» мають можливість оволодіти цими операціями у своєму «темпі». Гіперсередовища вводять цілу низку додаткових ланок і проміжних етапів у процес переходу від операцій символьного до операцій образного мислення.