5 Охорона праці

5.1 Вступ

В даній роботі проектується технологічний процес друкування журнальної продукції офсетним способом друку. З огляду технологічних процесів та обраного обладнання в друкарському цеху потрібно провести аналіз умов праці, розробити ряд заходів, які будуть задовольняти всім вимогам охорони праці на поліграфічних підприємствах відповідно до стандартів про охорону праці ДНАОП 1.9.40–1.01.96 [33] та “Правила пожежної безпеки на підприємствах та організаціях поліграфічної промисловості” (ВДОП 1.10–4.01–96) [34].

.

5.3 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

До шкідливих виробничих факторів, що пов'язані з умовами праці і можуть мати місце в цехах офсетного друку належать:

• шум та вібрація;

• запилення повітря робочої зони і забрудненість його хімічними речовинами, що входять до складу фарб, змивальних та мастильних матеріалів;

• мікроклімат виробничих приміщень (підвищена чи знижена температура та вологість повітря, швидкість його руху);

• підвищений рівень статичної електрики; небезпечний рівень напруги в електричному полі, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини; фактори, що визначають умови роботи органів зору.

• Пожежна безпека.

Приміщення офсетних цехів можуть забруднюватись паперовим та фарбовим пилом, а також пилом противовідмарювальних речовин. Причому концентрація пилу та розмір його частинок в основному залежить від якості використовуваних речовин і матеріалів та самого процесу друкування. В робочих зонах офсетних друкарських машин спостерігається забруднення повітря випарами та аерозолями змивальних та мастильних речовин, а також речовин, що входять до складу зволожу­вального розчину.

Виконання роботи в умовах дії несприятливих виробничих факторів може призвести до виникнення професійних захворювань. Так, для друкарів, що працюють на аркушевих офсетних машинах найбільш характерним є захворювання опорно-рухового апарата, органів дихання, зниження слуху (туговухість), гостроти зору (короткозорість), хвороби шкіри.

Найбільшу небезпеку травмування обслуговуючого персоналу становлять рухомі частини машини. Поширені випадки травматизму в зоні друкарського апарата, де циліндри обертаються назустріч один одному з великою швидкістю. Небезпеку становлять також циліндри та валики фарбової і зволожувальної груп. Можливі також випадки травматизму друкарів при регулюванні та обслуговуванні самонакладу та приймально-вивідного пристрою.

Друкар - працює стоячи та переміщується в просторі під час спостереження за роботою друкарської машини та регулювання її вузлів і механізмів. Слід також відзначити значні фізичні навантаження, характерні для роботи на аркушевих друкарських машинах (завантаження самонакладу та вивільнення зони прийомки віддрукованої продукції). За енерговитратами та фізичними зусиллями робота друкарів на аркушевих офсетних машинах відноситься до категорії фізичних робіт середньої важкості II б. [20].

Необхідно також врахувати, що для роботи друкаря характерне значне напруження уваги та зору, особливо при друкуванні багатоколірної продукції.

Також при виконанні робіт можливе недотримання норм підняття ваги, що може спричинити травму опорно-рухового апарату. Законодавством про охорону праці передбачені норми для піднімання та переміщення вантажів вручну: для чоловіків – 50 кг (16-18 років – 16 кг), для жінок – 10 кг (постійно протягом робочої зміни – 7 кг). Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної робочої зміни становить: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг [29].