Підсумковий контроль

Підсумковий контроль з дисципліни “ФІНАНСИ” проводиться у формі іспиту.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми.

Готуючись до іспиту, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до програми курсу “ФІНАНСИ”.

Іспит проводиться за розкладом екзаменаційної сесії. Екзамени проводяться комісією у складі: лектор потоку, викладачі, що проводять семінарські заняття. Склад комісії призначає кафедра.

Іспити в письмовій формі проводяться за єдиними білетами, які складаються кафедрою. Кожен білет має своєрідний номер, в якому вказується номер білета, ряд і місце в аудиторії, де проводиться іспит (наприклад, № 7 (5/4) — білет №7, ряд 5, місце 4). Номер білета записується в бланк письмової роботи. Нумерація білетів проводиться комісією, що приймає іспит.

На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні аналітичних завдань тощо.

Технологія оцінювання знань студентів за результатами пІДСУМКОВОГО контролю

Кожне з питань екзаменаційного білету оцінюється залежно від рівня знань від 2 до 5 балів (відповідно до шкали оцінювання Міністерства освіти і науки України). Для переведення результатів екзамену до 100-бальної шкали, набрані бали множаться на 2 (крім незадовільної оцінки).

Оцінювання питань екзаменаційного білету
Рівень знань	Оцінка одного питання білету за 100-бальною шкалою
Відмінний	10
Добрий	8
Задовільний	6
Незадовільний	0

Відповідь, яка оцінюється на “відмінно” має відповідати таким вимогам:

• повний, розгорнутий, вичерпний виклад змісту поставленого питання або проблеми;

• повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів;

• виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;

• здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників;

• уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;

• демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

• використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання;

• знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;

• знання точних назв та функцій національних та міжнародних кредитно-фінансових установ, історії їх створення і ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;

• засвоєння питань програми курсу відповідно до основної та додаткової літератури.

Відповідь, яка оцінюється на “добре” має відповідати таким вимогам:

• згідно з вимогами до відповіді на найвищий бал не виконано хоча б одна з цих вимог (якщо вона явно потрібна для вичерпного розкриття питання);

або:

• у цілому правильно розкритий за зазначеними вимогами зміст відповіді, але допущені незначні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;

б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;

в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць;

г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання.

Відповідь, яка оцінюється на “задовільно” має відповідати таким вимогам:

• згідно з вимогами до відповіді на найвищий бал не виконано хоча б одна з цих вимог (якщо вона явно потрібна для вичерпного розкриття питання);

або:

• у цілому правильно розкритий за зазначеними вимогами зміст відповіді, але допущені значні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;

б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;

в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць;

г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання.

Відповідь оцінюється на “незадовільно” за таких обставин:

• згідно з вимогами до відповіді на найвищий бал не виконано три чи більше вимоги (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

• одночасно допущені дві чи більше значні помилки, які визначені у критерії оцінки питання в 5 балів;

• зроблені під час відповіді висновки не є правильними чи загальновизнаними при відсутності у відповіді студента доказів і раціональних аргументів на їх користь;

• характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді, або давши відповідь не на поставлене в білеті питання.

Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер: за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту та одержує 0 балів.

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів включно (для студентів заочної форми навчання – від 0 до 100 балів включно):

• У разі якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються в загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка за вивчення курсу “ФІНАНСИ” дорівнює сумі балів, отриманих протягом семестру в ході поточного контролю;

• якщо студент отримав від 30 до 60 балів (а для студентів заочників від 30 до 100 балів), тоді загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. При цьому, якщо студент отримав більше 100 балів, до відомості виноситься сума в 100 балів.

Оцінювання знань студентів, що складають іспит, здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:

Оцінка за шкалою КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	A
80-89	добре	B
70-79		C
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

^* Враховує поточну і підсумкову успішність (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів)

Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.