14. Електромагнітний імпульс, його дія на людину.

Електромагнітний імпульс — це магнітні поля, що виникає під час взаємодії альфа-випромінювання з атомами і молекулами навколишнього середовища та передають останнім імпульси енергії. Його вплив на організм людини відсутній, проте виникнення в цей час електричних напруг і струмів значної величини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку, сигналізації, електропередач, в антенах радіостанцій можуть завдати шкоду людині.

15. Радіоактивне зараження.

Радіоактивне зараження — це забруднення території продуктами ядерного вибуху. Воно виникає внаслідок випадання радіоактивних опадів (речовин) з хмари ядерного вибуху. Ос­новне джерело радіоактивності — продукти розщеплення речовин, що складають ядерне паль­не, а також наведена активність, — тобто дія проникаючої радіації на деякі хімічні елементи, що входять до складу ґрунту (натрій, кремній, інші). Радіоактивне зараження має низку особ­ливостей, що відрізняють його від інших уражуючих факторів ядерного вибуху, а саме: велика площа ураження (тисячі та десятки тисяч квадратних кілометрів), довга тривалість уражаю­чої дії (тижні, а деколи і місяці), складність у визначенні радіоактивних речовин (не мають кольору, запаху, інших зовнішніх ознак).

16. Що називають осередком ядерного ураження.

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок дії ядерної зброї утворилися масові ураження людей, тварин, рослин, руйнування будівель та споруд. Він характеризується: кількістю уражених; розмірами площі ураження; зонами зара­ження з різним рівнем радіації; зонами пожеж, затоплень, руйнувань і пошкоджень будівель і споруд. В осередку ураження кількісні характеристики енергії ядерного вибуху складають:

ударна хвиля — до 50% усієї енергії вибуху; світлове випромінювання — 35, проникаюча ра­діація — 4, радіоактивне зараження місцевості — 10 та електромагнітний імпульс — 1 %.

17. Особливості уражаючої дії нейтронних боєприпасів.

Нейтронна зброя є різновидом зброї масового ураження з потужним виходом нейт­ронного потоку в складі проникаючої радіації. На відміну від атомного, нейтронний вибух уражує тільки людей, не завдаючи шкоди будівлям, техніці тощо, а також не забруднює довкілля радіоактивними викидами. Нейтронні боєприпаси — це малогабаритний термо­ядерний заряд, потужністю не більше 10 тис. т. Заряд має крім атомного запалу, також важкі ізотопи водню, - дейтерій і тритій. Коли спрацьовує атомний запал, утворюється високий тиск і температура, що створюють необхідні умови для перебігу термоядерної реакції синтезу дейтерію і тритію. При цьому вивільняється енергія, що під час реакції передається нейтро­нам. Вони потрапляють назовні у вигляді смертельної радіації. Сучасна нейтронна зброя є дуже потужною.

18. Хімічна зброя, її призначення та засоби застосування.

Хімічна зброя — це різновид зброї масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин (отруйні речовини — ОР). Вона призна­чається для ураження людей, тварин, проте може заражувати повітря, продукти харчування, воду, місцевість і предмети, що розташовані на ній. Основні шляхи проникнення хімічних речовин — органи дихання, шкіра, шлунково-кишковий тракт, кров.

Засобів застосування хімічної зброї є значна кількість. Проте серед них можна відокре­мити групу засобів, що є найбільш розповсюдженими. До них належать: краплиннорідкий стан ОР, у вигляді газу (пару), аерозолю (туману, диму). Засобами доставки отруйних речовин є ракети, авіабомби, артилерійські снаряди і міни, хімічні фугаси, а також виливні авіаційні прилади. Звичайні хімічні боєприпаси споряджаються однією готовою отруйною речови­ною, добутою в стаціонарних заводських установках. На відміну від них бінарні боєприпаси споряджаються двома ізольованими (звідси і термін) нетоксичними або малотоксичними вихідними компонентами. Під час польоту хімічного бінарного боєприпасу до цілі, вихідні компоненти змішуються, починається хімічна реакція, після якої утворюється високоток­сична отруйна речовина (наприклад, зарин).