
- •Поняття, предмет, функції міжнародного права.
- •Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •Поняття міжнародного права як науки.
- •Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
- •Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права.
- •Періодизація історії розвитку міжнародного права.
- •Міжнародне право у стародавні часи.
- •Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •Основні ознаки сучасного міжнародного права.
- •Поняття, види джерел міжнародного права.
- •Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •Міжнародний звичай.
- •Допоміжні джерела міжнародного права.
- •Система міжнародного права.
- •Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види.
- •1. За сферою дії виділяються такі види міжнародно-правових норм:
- •2. За юридичною силою норми міжнародного права поділяються на:
- •3.За способом утворення та формою існування розрізняються:
- •Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права.
- •Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права.
- •Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •Визнання держав.
- •Визнання урядів.
- •Поняття правонаступництва.
- •Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •Класифікація міжнародних правопорушень.
- •Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
- •Міжнародно-правові санкції.
- •Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів.
- •Класифікація міжнародних договорів.
- •Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів.
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба.
- •Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •Функції дипломатичних представництва. Дипломатична пошта.
- •Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •Консульське право: поняття та джерела.
- •Класи консульських установ. Порядок призначення на посаду консула.
- •Штатні та почесні консули.
- •Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.
- •Привілеї та імунітети консулів та консульських установ.
- •Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •Спеціалізовані установи оон.
- •Регіональні міжнародні організації.
- •Міжнародні організації у Європейському регіоні (рє, обсє, снд)
- •Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •Поняття та способи набуття громадянства.
- •Втрата громадянства.
- •Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •Правонаступництво України після розпаду срср.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Поняття та склад державної території.
- •Правовий режим державних кордонів.
- •Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •Встановлення державних кордонів.
- •Вирішення територіальних спорів.
- •Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •Класифікація морських просторів.
- •Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •Правовий режим територіального моря.
- •Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •Правовий режим відкритого моря та морського дна.
- •Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.
- •Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів.
- •Відповідальність за діяльність у космосі.
- •Поняття і система права збройних конфліктів.
- •Міжнародне право та збройні конфлікти.
- •Початок війни та його правові наслідки.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Засоби та методи ведення війни.
- •Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
- •Засоби мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції.
- •Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин.
- •Правовий режим повітряних суден.
- •Правовий статус цивільного населення. Військова окупація.
- •Закінчення війни та правові наслідки.
Правовий статус учасників збройних конфліктів.
Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники війни, діям яких надається державний характер. Під час збройних конфліктів населення, яке мешкає на території держави, ділиться на дві групи: те, яке стосується збройних сил (збройні сили, партизани і т.д.), і яке не стосується збройних сил (цивільне населення).
У свою чергу, міжнародне право розрізняє дві категорії осіб, які належать до збройних сил воюючих сторін:
воюючі (комбатанти);
ті, які не беруть участь у боях (некомбатанти).
Комбатанти — це особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін, що безпосередньо ведуть бойові дії проти супротивника зі зброєю в руках. Потрапивши в полон, комбатанти набувають статусу військовополонених.
Некомбатанти
—
це особи, які входять до складу збройних
сил, але безпосередньо не приймають
участь у бойових
діях. Відповідно до міжнародного права
до некомбатантів
(невоюючих) належить особовий склад,
що правомірно
знаходиться в складі збройних сил
воюючої
сторони, що надає їй допомогу у досягненні
успіхів у
бойових діях, але в них безпосередньо
участі не бере. Це
— військові кореспонденти, юристи,
медичний персонал,
духівництво, інтенданти. Вони не є
об'єктом воєнних
дій із боку противника і мають право
на його заступництво
в тому випадку, якщо виявляться під
його владою.
Застосовувати зброю проти некомбатантів
заборонено.
Некомбатанти можуть мати особисту
зброю, але
не використовують її у воєнних діях, а
тільки для с
амозахисту.
У разі участі в бойових діях вони
набувають
статусу комбатантів.
Відповідно до Женевських конвенцій 1949 року до комбатантів належать:
особовий склад регулярних збройних сил;
ополчення, добровольчі загони, як вхідні, так і невхідні до складу регулярних збройних сил;
особовий склад рухів опору і партизанських формувань;
особи, які надають допомогу збройним силам, алеучасті в бойових діях не приймають;
члени екіпажів торгових суден і цивільних літаків, які надають допомогу воюючим;
населення, що при наближенні противника взялося за зброю, якщо воно відкрито носить зброю і дотримується законів і звичаїв війни.
Отже, комбатанти повинні відповідати таким умовам:
а) мати на чолі особу, відповідальну за своїх підпорядкованих;
б) мати визначений і видимий здалеку знак відмінності;
в) відкрито носити зброю;
г) додержуватися у своїх діях законів і звичаїв війни.
Партизани і бійці національно-визвольних рухів є комбатантами за умови дотримання ними певних умов (подібні з загальними умовами визнання комбатантів):
а) належать до якого-небудь воєнним способом організованого загону, на чолі якого стоїть відповідальна особа (зазвичай цивільна особа);
б) носять знаки відмінності (на відміну від воєнних комбатантів, що носять воєнну форму, погони,емблеми, партизани в основному носять цивільний одяг і мають певні знаки відмінності, наприклад, радянські партизани в період Другої світової війниносили червону стрічку на головному уборі);
в) відкрито носять зброю.
г) дотримуються законів і звичаїв війни.
При дотриманні цих умов члени партизанських загонів при потрапленні в полон признаються комбатантами.
Розвідники — особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін, що носять воєнну форму і проникають у розташування супротивника з метою збору відомостей про нього для свого командування. Захоплені в полон розвідники користуються статусом військовополонених. Розвідник не може нести кримінальну відповідальність за дії, вчинені ним раніше в попередні рейди в район дії ворожої армії.
Від розвідників слід відрізняти лазутчиків (шпигунів) — осіб, які, діючи таємною способом або під фальшивими приводами, збирають відомості в районі воєнних дій. На цих осіб режим воєнного полону не поширюється, вони можуть бути покарані воєнним судом і навіть засуджені до смерті.
Головна відмінність воєнного розвідника від лазутчика (шпигуна) — це воєнна форма розвідника, що свідчить про його приналежність до збройних сил своєї держави.
Іноземні воєнні радники й інструктори — це особи, які входять у збройні сили іншої держави, що відповідно до міжнародних угод знаходяться в іншій державі для надання допомоги в освоєнні бойової техніки і навчанні особового складу збройних сил. Радники й інструктори не беруть участь у воєнних діях. Радники навчають веденню бойових дій. Інструктори допомагають в освоєнні бойової техніки. Проте, якщо ці особи беруть участь у бойових діях, вони прирівнюються до комбатантів.
Не є комбатантами найманці
Від найманців слід відрізняти добровольців (волонтерів) — іноземних громадян, які у силу політичних або інших переконань (а не з матеріальних міркувань) поступають на службу в армію якої-небудь воюючої сторони і включаються в особовий склад збройних сил.