
- •Поняття, предмет, функції міжнародного права.
- •Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •Поняття міжнародного права як науки.
- •Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
- •Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права.
- •Періодизація історії розвитку міжнародного права.
- •Міжнародне право у стародавні часи.
- •Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •Основні ознаки сучасного міжнародного права.
- •Поняття, види джерел міжнародного права.
- •Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •Міжнародний звичай.
- •Допоміжні джерела міжнародного права.
- •Система міжнародного права.
- •Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види.
- •1. За сферою дії виділяються такі види міжнародно-правових норм:
- •2. За юридичною силою норми міжнародного права поділяються на:
- •3.За способом утворення та формою існування розрізняються:
- •Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права.
- •Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права.
- •Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •Визнання держав.
- •Визнання урядів.
- •Поняття правонаступництва.
- •Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •Класифікація міжнародних правопорушень.
- •Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
- •Міжнародно-правові санкції.
- •Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів.
- •Класифікація міжнародних договорів.
- •Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів.
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба.
- •Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •Функції дипломатичних представництва. Дипломатична пошта.
- •Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •Консульське право: поняття та джерела.
- •Класи консульських установ. Порядок призначення на посаду консула.
- •Штатні та почесні консули.
- •Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.
- •Привілеї та імунітети консулів та консульських установ.
- •Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •Спеціалізовані установи оон.
- •Регіональні міжнародні організації.
- •Міжнародні організації у Європейському регіоні (рє, обсє, снд)
- •Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •Поняття та способи набуття громадянства.
- •Втрата громадянства.
- •Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •Правонаступництво України після розпаду срср.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Поняття та склад державної території.
- •Правовий режим державних кордонів.
- •Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •Встановлення державних кордонів.
- •Вирішення територіальних спорів.
- •Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •Класифікація морських просторів.
- •Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •Правовий режим територіального моря.
- •Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •Правовий режим відкритого моря та морського дна.
- •Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.
- •Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів.
- •Відповідальність за діяльність у космосі.
- •Поняття і система права збройних конфліктів.
- •Міжнародне право та збройні конфлікти.
- •Початок війни та його правові наслідки.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Засоби та методи ведення війни.
- •Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
- •Засоби мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції.
- •Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин.
- •Правовий режим повітряних суден.
- •Правовий статус цивільного населення. Військова окупація.
- •Закінчення війни та правові наслідки.
Правовий режим територіального моря.
Територіальне море (територіальні води) — це морський пояс, розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави і розташований під її повним суверенітетом. Острови, що знаходяться за межами територіального моря, мають своє власне територіальне море. Проте прибережні установки і штучні острови територіальних вод не мають.
Кожна держава має право встановлювати ширину свого територіального моря до межі, що не перевищує 12 морських миль. Зі 134 прибережних держав 78 держав установили 12-мильну зону (у тому числі Росія, Польща, Україна, Болгарія, Румунія, Куба, Франція, Іспанія, Португалія та ін.), 5 держав — у 6 миль ( у тому числі Греція, Туреччина та ін.), 2 держави — у 4 милі (Норвегія і Фінляндія), 20 держав — 3 милі (у тому числі Великобританія, ФРН, Щцерланд, Данія, Австралія та ін.). Водночас є держави, що встановили в односторонньому порядку ширину територіальних вод, що перевищують ліміт, установлений Конвенцією ООН по морському праву 1982 року. Так, наприклад, Ангола встановила ширину територіальних вод у 20 миль, Нігерія і Того — ЗО миль, Гамбія, Танзанія, Камерун, Мадагаскар — 50 миль, Мавританія — 70 миль. Є і більш великі претензії, які міжнародне право засуджує.
З обсягу правомочно-стей держави установлюється виняток — право мирного проходу. Невійськові судна всіх держав користуються правом мирного проходу через територіальне море.
При цьому під проходом розуміється плавання через територіальне море з метою:
а) перетнути це море, не заходячи у внутрішні води або не становлячись на рейді або біля портової споруди за межами внутрішніх вод;
або
б) пройти у внутрішні води або вийти з них абостати на рейді або біля портової споруди (стаття 18Конвенції 1982 року).
У відповідності зі статтею 19 Конвенції з морського права «прохід є мирним, якщо тільки ним не порушується мир, добрий порядок або безпека прибережної держави».
У відповідності зі статтею 13 Закону України «Про державний кордон України» мирний прохід через територіальне море України здійснюється з метою його перетинання без заходу у внутрішні води України, або з метою заходу у внутрішні води і порти України, або виходу з них у відкрите море. При порушенні правил мирного проходу в територіальному морі України капітан іноземного невійськового судна може бути притягнутий до відповідальності згідно до законодавства України.
Іноземні кораблі в територіальному морі України і її внутрішніх вод зобов'язані додержуватися правила радіозв'язку, навігаційних, портових, митних, санітарних й інших правил. У випадку вимушеного їх порушення варто негайно повідомляти адміністрацію найближчого порту України.
Особливий порядок проходу через територіальні води встановлений для військових кораблів. Визначення військового корабля дано в статті 29 Конвенції 1982 року. Під ним розуміється «судно, що належить до збройних сил якої-небудь держави, що має зовнішні знаки, які відрізняють такі судна його національності, що знаходиться під командуванням офіцера, що перебуває на службі уряду даної держави і прізвище якого занесене у відповідний список військовий або еквівалентний йому документ, і яке має екіпаж, підпорядкований регулярній військовій дисципліні».
В Україні військові кораблі іноземних держав, а також підводні човни здійснюють мирний прохід у територіальному морі України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. При цьому підводні човни повинні плавати тільки на поверхні і під своїм прапором. Невиконання перерахованих правил надає право компетентним органам України вимагати від порушника негайно покинути територіальне море України. Це відповідає положенням статті ЗО Конвенції 1982 року.
Слід також мати на увазі, що держава прапора відповідає за будь-яку шкоду або збитки, завдані прибережній державі в результаті недотримання військовим або іншим некомерційним судном правил прибережної держави щодо плавання в територіальному морі або положень Конвенції 1982 року.
Проте зазначена Конвенція (стаття 24) встановлює й обов'язок прибережної держави з організації судноплавства в її територіальному морі. Так, прибережна держава не повинна перешкоджати мирному проходові іноземних суден, воно повинна належним чином повідомляти про всі відомі їй небезпеки для судноплавства в її територіальних водах.