Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mpp_EKZAMEN.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
385.87 Кб
Скачать
  1. Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.

1648 - 1917рр. - класичне міжнародне право, характерне становленням капіталістичного способу виробництва.

За характером і сутністю під класичним міжнародним правом розуміють здебільшого європейське право, яке в практичному плані сформувалось на основі римського та канонічного права, а в міжнародно-правовій теорії - на ідеях античних філософів, Біблії, вченнях отців церкви…

Зазвичай цей період у розвитку міжнародного права започатковують з Вестфальського миру 1648 р.

Вестфальський мир остаточно закріпив характер нового типу міжнародного права, який склався в Європі. По-перше, в ньому було сформульовано принцип системи європейського балансу сил: створення в міжнародних відносинах за допомогою міжнародно-правового регулювання стану політичної рівноваги. По-друге, питання суверенних, напівсуверенних і несуверенних держав уперше серйозно постало на Вестфальській мирній конференції 1648 р. і було закріплене у відповідних договорах.

Початком наступного етапу розвитку класичного міжнародного права вважають період Французької революції 1789 р. З того часу в міжнародному праві народ починають проголошувати його суб'єктом, уперше започатковуються міжнародно-правові стандарти прав людини, висувається ідея міжнародної правосуб'єктності фізичної особи, розвивається аргументація принципу невтручання, а також правомірності чи заборони загарбницьких війн.

Період Французької революції і Віденського конгресу 1815 р. визначають також як такий, що суттєво вплинув на утвердження ідеї суверенітету народу як його основоположних прав, подальший процес гуманізації правил ведення війни (захист власності мирного населення, пом'якшення правил воєнної окупації, статусу військовополонених, некомбатантів та ін.), кінцеве визнання принципу свободи відкритого моря, режимів міжнародних рік, права притулку та ін.

Завершувати розвиток класичного міжнародного права прийнято Гаазькими конференціями миру 1898 р. та 1906-1907 рр., на яких було прийнято 13 конвенцій: 8 - про правила ведення війни на морі, по дві - з мирного вирішення міжнародних спорів і правил ведення суходільної війни й одна - з питань порядку відкриття воєнних дій. Практично всі конвенції були сприйняті сучасним міжнародним правом, а деякі з них розвинуті Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 р. і Додатковими протоколами до них 1977 р. (І, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, і II - щодо захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру).

Основні риси класичного періоду наступні:

1) договір стає головним джерелом норм міжнародного права;

2) демократизація міжнародного права;

3) колоніалізм;

4) війна як небажаний, але в цілому законний спосіб вирішення міжнародних розбіжностей.

Ця епоха відзначена відкриттям нових земель, бурхливим розвитком мореплавання, міжнародної торгівлі та широкомасштабними колоніальними захопленнями. Історії відомо також встановлення напівколоніальних режимів в Китаї, Туреччині, Персії, Єгипті, Марокко, Тунісі і в інших країнах, а тому не можна тут говорити про визнання демократичних принципів міжнародного права відразу, оскільки існували періоди прямого відходу від них, де відновленню підлягала вся стара міждержавна практика. На так звані нецивілізовані народи Азії, Африки та Латинської Америки демократичні принципи взагалі не поширювалися.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]