- •Поняття, предмет, функції міжнародного права.
- •Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •Поняття міжнародного права як науки.
- •Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
- •Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права.
- •Періодизація історії розвитку міжнародного права.
- •Міжнародне право у стародавні часи.
- •Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •Основні ознаки сучасного міжнародного права.
- •Поняття, види джерел міжнародного права.
- •Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •Міжнародний звичай.
- •Допоміжні джерела міжнародного права.
- •Система міжнародного права.
- •Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види.
- •1. За сферою дії виділяються такі види міжнародно-правових норм:
- •2. За юридичною силою норми міжнародного права поділяються на:
- •3.За способом утворення та формою існування розрізняються:
- •Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права.
- •Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права.
- •Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •Визнання держав.
- •Визнання урядів.
- •Поняття правонаступництва.
- •Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •Класифікація міжнародних правопорушень.
- •Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
- •Міжнародно-правові санкції.
- •Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів.
- •Класифікація міжнародних договорів.
- •Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів.
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба.
- •Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •Функції дипломатичних представництва. Дипломатична пошта.
- •Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •Консульське право: поняття та джерела.
- •Класи консульських установ. Порядок призначення на посаду консула.
- •Штатні та почесні консули.
- •Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.
- •Привілеї та імунітети консулів та консульських установ.
- •Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •Спеціалізовані установи оон.
- •Регіональні міжнародні організації.
- •Міжнародні організації у Європейському регіоні (рє, обсє, снд)
- •Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •Поняття та способи набуття громадянства.
- •Втрата громадянства.
- •Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •Правонаступництво України після розпаду срср.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Поняття та склад державної території.
- •Правовий режим державних кордонів.
- •Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •Встановлення державних кордонів.
- •Вирішення територіальних спорів.
- •Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •Класифікація морських просторів.
- •Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •Правовий режим територіального моря.
- •Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •Правовий режим відкритого моря та морського дна.
- •Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.
- •Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів.
- •Відповідальність за діяльність у космосі.
- •Поняття і система права збройних конфліктів.
- •Міжнародне право та збройні конфлікти.
- •Початок війни та його правові наслідки.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Засоби та методи ведення війни.
- •Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
- •Засоби мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції.
- •Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин.
- •Правовий режим повітряних суден.
- •Правовий статус цивільного населення. Військова окупація.
- •Закінчення війни та правові наслідки.
Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
1648 - 1917рр. - класичне міжнародне право, характерне становленням капіталістичного способу виробництва.
За характером і сутністю під класичним міжнародним правом розуміють здебільшого європейське право, яке в практичному плані сформувалось на основі римського та канонічного права, а в міжнародно-правовій теорії - на ідеях античних філософів, Біблії, вченнях отців церкви…
Зазвичай цей період у розвитку міжнародного права започатковують з Вестфальського миру 1648 р.
Вестфальський мир остаточно закріпив характер нового типу міжнародного права, який склався в Європі. По-перше, в ньому було сформульовано принцип системи європейського балансу сил: створення в міжнародних відносинах за допомогою міжнародно-правового регулювання стану політичної рівноваги. По-друге, питання суверенних, напівсуверенних і несуверенних держав уперше серйозно постало на Вестфальській мирній конференції 1648 р. і було закріплене у відповідних договорах.
Початком наступного етапу розвитку класичного міжнародного права вважають період Французької революції 1789 р. З того часу в міжнародному праві народ починають проголошувати його суб'єктом, уперше започатковуються міжнародно-правові стандарти прав людини, висувається ідея міжнародної правосуб'єктності фізичної особи, розвивається аргументація принципу невтручання, а також правомірності чи заборони загарбницьких війн.
Період Французької революції і Віденського конгресу 1815 р. визначають також як такий, що суттєво вплинув на утвердження ідеї суверенітету народу як його основоположних прав, подальший процес гуманізації правил ведення війни (захист власності мирного населення, пом'якшення правил воєнної окупації, статусу військовополонених, некомбатантів та ін.), кінцеве визнання принципу свободи відкритого моря, режимів міжнародних рік, права притулку та ін.
Завершувати розвиток класичного міжнародного права прийнято Гаазькими конференціями миру 1898 р. та 1906-1907 рр., на яких було прийнято 13 конвенцій: 8 - про правила ведення війни на морі, по дві - з мирного вирішення міжнародних спорів і правил ведення суходільної війни й одна - з питань порядку відкриття воєнних дій. Практично всі конвенції були сприйняті сучасним міжнародним правом, а деякі з них розвинуті Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 р. і Додатковими протоколами до них 1977 р. (І, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, і II - щодо захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру).
Основні риси класичного періоду наступні:
1) договір стає головним джерелом норм міжнародного права;
2) демократизація міжнародного права;
3) колоніалізм;
4) війна як небажаний, але в цілому законний спосіб вирішення міжнародних розбіжностей.
Ця епоха відзначена відкриттям нових земель, бурхливим розвитком мореплавання, міжнародної торгівлі та широкомасштабними колоніальними захопленнями. Історії відомо також встановлення напівколоніальних режимів в Китаї, Туреччині, Персії, Єгипті, Марокко, Тунісі і в інших країнах, а тому не можна тут говорити про визнання демократичних принципів міжнародного права відразу, оскільки існували періоди прямого відходу від них, де відновленню підлягала вся стара міждержавна практика. На так звані нецивілізовані народи Азії, Африки та Латинської Америки демократичні принципи взагалі не поширювалися.