52. Штатні та почесні консули.

Консул - посадова особа держави, призначена у якої-небудь регіон іншої держави з чітко висловленої згоди останнього для захисту в цій державі інтересів своїй країни, її юридичних осіб і громадян та ін спеціалізованих функція. Консул не повинен порушувати місцевий прядок і звичаї, його діяльність контролюється посольством акредитуючої держави. Консули підрозділяються на 2 види: штатні і позаштатні.

Штатні - особи, які перебувають на держ. службі посилається держави, які є її громадянами і отримують від держ.-ви платню, вони не мають права займатися будь-якою діяльністю, крім виконання консульських обов'язків.

Позаштатні (почесні) - особи, які не перебувають на державній службі, але виконують консульські функції за дорученням посилає держава та за згодою приймаючого (це можуть бути як громадяни держави-перебування, так і громадяни третіх держав), не отримують платні, але звертають в свою користь консульські збори. мають такі ж привілеї та імунітети, що й штатні, але почесні консули підкоряються вказівкам найближчого штатного консула.

53. Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.

З огляду на організаційно-політичний, правовий та організаційно-правовий характер спеціальних консульських функцій, закріплених у Віденській конвенції 1963 р., виділяємо такі групи функцій:

1.повноваження, які мають адміністративно-правовий характер і стосуються видачі паспортів, віз та інших документів громадянам акредитуючої держави, а також відповідних документів для осіб, яких направляють до цієї держави;

2.повноваження, що випливають із норм цивільного, цивільно-процесуального та кримінально-процесуального права;

3.повноваження, що стосуються морського і повітряного транспорту, до яких належить виконання консулом нагляду та контролю над морськими і повітряними суднами акредитуючої держави та надання їм відповідної допомоги.

Треба зазначити, що перелік консульських функцій, за Віденською конвенцією 1963 р., не є вичерпним і з її положень випливає, що консул може виконувати також інші функції, покладені на нього акредитуючою державою. А тому більш докладно консульські функції закріплені в консульських статутах держав.

консульська служба України – спеціальний вид дипломатичної служби основною метою якої є забезпечення прав та інтересів громадян та юридичних осіб України за кордоном.

Головними завданнями (пріоритетами) консульської служби є:

1) захист за кордоном прав та інтересів України, юридичних осіб і громадян України,

2) сприяння розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних зв’язків і туризму,

3) сприяння вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.

Виконання завдань консульської служби покладається на консульські установи України, які у відповідності до організаційно-правової форми можна поділити на два види:

– самостійні консульські установи (власне, консульські установи);

– консульські підрозділи у складі Посольств та Постійних представництв. Головним галузевим органом управління є Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України. Загальна мережа консульських установ України станом на 2011 рік складала 117 консульських установ