
- •Поняття, предмет, функції міжнародного права.
- •Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •Поняття міжнародного права як науки.
- •Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
- •Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права.
- •Періодизація історії розвитку міжнародного права.
- •Міжнародне право у стародавні часи.
- •Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •Основні ознаки сучасного міжнародного права.
- •Поняття, види джерел міжнародного права.
- •Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •Міжнародний звичай.
- •Допоміжні джерела міжнародного права.
- •Система міжнародного права.
- •Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види.
- •1. За сферою дії виділяються такі види міжнародно-правових норм:
- •2. За юридичною силою норми міжнародного права поділяються на:
- •3.За способом утворення та формою існування розрізняються:
- •Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права.
- •Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права.
- •Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •Визнання держав.
- •Визнання урядів.
- •Поняття правонаступництва.
- •Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •Класифікація міжнародних правопорушень.
- •Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
- •Міжнародно-правові санкції.
- •Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів.
- •Класифікація міжнародних договорів.
- •Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів.
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба.
- •Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •Функції дипломатичних представництва. Дипломатична пошта.
- •Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •Консульське право: поняття та джерела.
- •Класи консульських установ. Порядок призначення на посаду консула.
- •Штатні та почесні консули.
- •Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.
- •Привілеї та імунітети консулів та консульських установ.
- •Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •Спеціалізовані установи оон.
- •Регіональні міжнародні організації.
- •Міжнародні організації у Європейському регіоні (рє, обсє, снд)
- •Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •Поняття та способи набуття громадянства.
- •Втрата громадянства.
- •Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •Правонаступництво України після розпаду срср.
- •Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •Поняття та склад державної території.
- •Правовий режим державних кордонів.
- •Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •Встановлення державних кордонів.
- •Вирішення територіальних спорів.
- •Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •Класифікація морських просторів.
- •Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •Правовий режим територіального моря.
- •Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •Правовий режим відкритого моря та морського дна.
- •Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.
- •Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів.
- •Відповідальність за діяльність у космосі.
- •Поняття і система права збройних конфліктів.
- •Міжнародне право та збройні конфлікти.
- •Початок війни та його правові наслідки.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Засоби та методи ведення війни.
- •Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
- •Засоби мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції.
- •Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин.
- •Правовий режим повітряних суден.
- •Правовий статус цивільного населення. Військова окупація.
- •Закінчення війни та правові наслідки.
Періодизація історії розвитку міжнародного права.
Історію МП можна розглянути і класифікувати на декілька періодів:
- До державний (трансформації міжплемінних звичаїв у норми міжнародного права, встановлення основних його інститутів).
- Стародавнє МП (регіональне МП близького сходу та інших стародавніх держав (Єгипет, Індія, Китай, Греція, Рим)).
- МП в епоху середньовіччя.
- Класичне МП.
- Сучасне МП.
МП як і нац. є продуктом суспільства на певному етапі свого розвитку. Воно виникає там і тоді, де і коли в результаті розпаду родоплемінних зв’язків з’являються держави. Встановлюються міждержавні відносини. І отже виникає необхідність в їх міжнародно-правовому регулюванні. На цих позиціях стоїть і українська позиція МП. Вперше ця теорія була сформульована академіком НАНУ Грабарем.
Аналіз наукових праць свідчить, що в доісторичний період історії стародавній Єгипет мав розгалужені міжнародні зносини та відповідні органи, які ці зносини контролювали це відбувалися на рівні вождів плем’я, які здійснювали локальне керівництво в тій структурі, в якій вони були обрані, а загальне – цар (фараон). Єгипет започаткував практику шанування класів, рангів і титулів. Незважаючи на таку забюрактеризованість в Єгипті напрацьовувались основні засади міжнародних зносин. Ця країна вже знала як посольське право. Було визнання недоторканості посла та його майна, тимчасової дипломатії, класів і рангів закордонних представників Єгипту. Так само і зараз використовуються класи та ранги державних міжнародних службовців.
Окрім Єгипту свій внесок у розвиток і зародження МП зробили Індія, Греція, Китай, Рим. Всі ці країни контактуючи між собою доповнювали і змінювали МП. Кожна із країн яка контактувала з іншою запозичувала певні звичаї, традиції норми з іншої країни.
З курсу Римського права ми пам’ятаємо, що у Греції були міста-держави (поліси), які застосовували ту владу, яку їм делегувала центральна влада. Вони контактували зі своїми столицями, що дозволило розвивати МП. Виник завдяки цим інститут ратифікації договорів.
В Римі був відомий інститут укладання угод про жертвоприношення, видачі порушника міжнародного договору іншій стороні, процедури оголошення війни, римлянам належить заслуга в доведенні до досконалості розвитку різноманітних міжнародно-правових інститутів, які від них перейняла Європа. Римляни впорядкували розуміння міжнародно-правових суб’єктів, джерел, норм тощо. Стародавній Рим дав саму назву МП в тому сенсі, яку ми використовуємо зараз. Окрема заслуга належить Риму в частині дослідження рівноправних і не рівноправних договорів. Також в Римі були розроблені питання укладання міжнародних договорів та на регіональних рівнях була розглянута і розвинена практика відносин між державами, тобто полісами. Паралельно з розвитком договірного права розвивались і такі галузі як звичаї та закони ведення військових дій (право збройних конфліктів).
В греків був інститут арбітражу, спори розглядалися певними арбітрами. В Китаї та Індії такого інституту не було.
Для розуміння змін які відбулися в МП перехідного періоду, а саме від античності до середніх віків слід звернутися до того, що відбулося в міждержавній сфері. Відбулося подолання іранськими племенами інших племен Месопотамії і Єгипту – Перська Імперія. Якщо раніше МП було розрізнене, то цей період характеризувався, що регіональне МП зникає і стає одне загальне МП. Таким чином було отримано один спільний міждержавний механізм регулювання міжнародних правовідносин.
Встановлюється інститут спадковості влади. Одну з панівних ролей в цьому процесі відігравала релігія. У цей період, період трансформації, чільне місце в міжнародних правових відносинах посідала Київська Русь, їм були відомі такі інститути як проголошення війни, суворе дотримання укладених договорів, гуманне поводження з полоненими, переважання торгівельних відносин над воєнними, захист іноземців на своїй території. Пізньому середньовіччю властивий процес постійного представництва, а в самих державах створюються спеціалізовані відомства у зовнішніх справах. Також відбувається розвиток міжнародного морського права, був прийнятий морський кодекс Вісбі, цей кодекс поставив питання про інститут відкритого моря. Було розроблену положення про те, що народи мають рівні права на торгівлю і обмін, а також інше співробітництво. Водночас МП було відоме цікаве положення, коли країна була закритою для торгівлі, то це означало, що кожна держава без оголошення війни могла почати війну з цією держави без попереднього оголошення.
Вествальський мир започаткував – рівноправ’я, суверенітет держав. Було пізніше в 1913 Утрехтський мир, який започаткував правове утвердження політичної рівноваги, провів і удосконалив поняття суверенітету, права і обов’язки держави були виписані, також були дозволені і виписані колоніальні експансії. Ця система проіснувала майже не в змінному вигляді до Наполеонівських війн. Французька революція проголосила декларацію прав людини і громадянина.
У розвитку сучасного МП розрізняють 2 етапи:
- До другої світової війни.
- Після другої світової війни.
Важливими характеристиками можна вважати: остаточне припинення гегемонії однієї держави, становлення версальської системи, утворення Ліги Нації, централізація правосуб’єктності навколо держав і початок формування універсальної міжнародної спільноти, він тісно пов'язаний із розвитком права міжнародних організацій. Суттєве значення набув Пакт Бріана Певела, який заборонив війну як інструмент ствердження національних інтересів, започаткував практику правонаступництва та ввів інститут визнання.