6. Розробка заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів збільшення обсягу виробництва продукції, поліпшення її асортименту й якості, а також усунення виявлених недоліків.

У сучасних умовах господарювання виробнича політика підприємства будується на основі потреб потенційних покупців його продукції. Для обґрунтування плану виробництва і реалізації необхідна оцінка попиту на продукцію і послуги підприємства, ситуації збуту окремих товарів.

Основними завданнями аналізу показників реалізації є:

• оцінка рівня виконання плану (прогнозу) та динаміки обсягу реалізації продукції (робіт, послуг);

• аналіз впливу факторів на зміну обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг);

• розробка заходів щодо збільшення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг).

Аналіз показників реалізації пов'язаний з оцінкою виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції. Невиконання підприємством договірних зобов'язань спричиняє штрафні санкції, можливу втрату ринків збуту продукції (і, як наслідок — спад виробництва), зменшення прибутку, показників рентабельності.

В умовах ринкової економіки невід'ємною частиною економічного аналізу стають маркетингові дослідження. Об'єктами маркетингового аналізу є: ринки збуту продукції, цінова політика підприємства, система розповсюдження товарів, конкурентоспро­можність продукції, ефективність маркетингової діяльності та ін.

Маркетинговий аналіз спрямований на виявлення причин падіння та відхилень від прогнозів обсягів реалізації продукції (робіт, послуг), «слабких місць» підприємства в цій галузі, обґрун­тування рішень щодо розповсюдження товарів та впровадження нового виробу, розробку й оцінку маркетингових прогнозів і т.д.

2. Аналіз факторів виробництва

У процесі виробництва варто розрізняти матеріальні фактори (засоби виробництва) та особистий фактор (робочу силу). На­уково обґрунтована організація виробничого процесу вимагає пропорційної наявності та використання матеріальних (засобів праці та предметів праці) та трудових ресурсів. Від забезпеченості підприємства виробничими ресурсами й ефективності їхнього ви­користання залежить величина узагальнюючих показників діяльності підприємства: обсягу виробництва і реалізації продукції, її собівартості, фінансового результату від основної операційної діяльності, показників рентабельності.

Ефективність використання виробничих ресурсів характеризується системою узагальнюючих показників:

1. фондовіддача основних ви­робничих фондів;

2. матеріаломісткість виробництва продукції;

3. продуктивність праці;

4. обсяг та якість вироб­леної і реалізованої продукції;

5. сума витрат ресурсів на виробництво;

6. фінансові результати від реалізації продукції: прибуток та рівень рентабельності.

3.Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції

В умовах ринкової економіки витрати на виробництво є одним з найважливіших об'єктів економічного аналізу, за допомогою якого встановлюються причини підвищення собівартості продукції і розробляються рекомендації з її зниження.

Основними напрямками аналізу витрат на виробництво і собівартості продукції є:

1. Загальна оцінка зміни собівартості продукції. Передбачає оцінку вико­нання плану собівартості і визначення величини впливу факторів на відхилення фактичного її рівня від планового. Такими фактора­ми є зміни обсягу виробництва, структури виробленої продукції і рівень витрат (собівартість одиниці продукції);

2. Аналіз витрат за економічними елементами і калькуляційними статтями. Витрати на виробництво товарної продукції планують та обліковують за двома напрямками: за економічними елементами і статтями калькуляції. У процесі аналізу елементів (операційних ви­трат вивчається їх структура і встановлюються причини структур­них змін. Такий аналіз необхідний для того, щоб вивчити матеріало-, енерго-, трудо-, та фондомісткість продукції;

3. Аналіз прямих витрат у собівартості товарної продукції.;

4. Аналіз загальновиробничих витрат і інших комплексних витрат Методика аналізу загальновиробничих витрат базується на їх розподілі на умовно-змінні і умовні-постійні. У процесі аналізу умовно-змінних загальновиробничих витрат фактичні їх суми за кожною статтею порівнюються з плановими, перерахованими на фактичний обсяг виробництва продукції. Аналіз умовно-постійних загальновиробничих витрат проводиться порівнянням фактичних сум з плановими. При цьому виявляють відхилення, визначають непродуктивні витрати та перевіряють обґрунтованість кошторису витрат.

5. Аналіз собівартості окремих видів виробів;

6. Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів, спрямованих на використання виявлених резервів.

Сума резерву зниження собівартості продукції складається з економії умовно-постійних витрат за умови збільшення обсягу вироб­ництва, а також скорочення, невиправданих перевитрат і непродук­тивних витрат матеріалів, заробітної плати, утримання а використан­ня обладнання, цехових витрат. Вирішальною умовою використання виявлених резервів зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці, удосконалення технології виробництва, запро­вадження нової техніки, ліквідація непродуктивних витрат.