Оцінювання результатів складання іспиту

Екзамен проводиться у письмовій формі.

На екзамен виносяться вузлові теоретичні питання, задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних задач тощо.

Екзаменаційний білет містить шість завдань для студентів денної форми навчання (10 завдань – для студентів заочної форми навчання), кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.

Загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:

• якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;

• якщо під час проведення іспиту студент порушував дисципліну.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою	Рівень знань
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
0	незадовільний

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів включно для студентів денної та вечірньої форм навчання (від 0 до 100 балів – для студентів заочної форми навчання).

У разі, якщо відповіді студента оцінено менш ніж у 30 балів (до 50%), він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

До відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90–100	відмінно	A
80–89	добре	B
70–79		C
66–69	задовільно	D
60–65		E
21–59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0–20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

4.1. Організація поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійної роботи.

в) виконання лабораторних робіт;

г) виконання модульних контрольних робіт;

4.1.1. Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають такі форми:

а) відповіді або виступи на семінарських (практичних) заняттях по конкретному питанню теми, що розглядається на семінарському занятті;

б) слушні, суттєві, сутнісні, конструктивні виступи-доповнення, виступи-пропозиції, виступи-коментарі, виступи-підказки, виступи-запитання тощо;

в) активна робота в малих групах;

г) пілотне опитування студентів на знання основних категорій і формул;

д) експрес-контроль у вигляді невеликої письмової контрольної роботи;

е) вирішення розрахункових задач біля дошки;

ж) активна участь у тренінгах и ділових іграх.

При контролі рівня знань та активності роботи студента оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у доповідях з теоретичного питання та виступах щодо застосування методики розв’язання практичного завдання; активність при обговоренні питань, винесених на семінарське (практичне) заняття.

4.1.2. Рівень знань, продемонстрованих студентом у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру, оцінюється максимально в 22 балів на сумарній основі. Оскільки всього протягом семестру має бути проведено 13 семінарських занять: з них два припадає на проведення модульних контрольних робіт (по одному семінарському заняттю на кожну модульну контрольну роботу), ще одне – на проведення аудиторної контрольної роботи на основі комплексного розрахункового завдання (в кінці семестру), то залишається 11 семінарських занять. За одне семінарське заняття студент може отримати максимально 2 бали. Отже, за 11 семінарських занять (по 2 бали на кожному з них) студент може отримати сумарно 22 балів. Критеріями отримання 2 балів за один вид виконаної роботи є наступні:

Оцінка за шкалою	Рівень знань, умінь, навичок
2	Добре (якщо студент проявив суттєву активність протягом семінарського заняття і давав вірні відповіді, доповнював своїх колег, приймав постійну участь в обговоренні тематичних питань)
1	Задовільно (якщо студент давав неповні відповіді на теоретичні питання або розкривав не всі аспекти поставленого питання, припускався помилок, але в цілому володіє програмним матеріалом)
0	Незадовільно (якщо студент не відповідав, не проявив ніякої навчальної активності або відповідав невірно)

Студент, який пропустив семінарське (практичне) заняття з поважних причин, має право перездати пропущений навчальний матеріал під час консультації викладача. Перескладання навчального матеріалу по темах 1-5 має відбутися до написання модульної контрольної роботи №1, по темах 6-14 – до написання модульної контрольної роботи №2. Перездача проводиться в формі письмової контрольної роботи з ключових питань теми (тем), яка (які) розглядалися на відповідному пропущеному семінарському занятті. Контрольна робота оцінюється за наведеними вище критеріями. Якщо такий студент не перездав пропущений навчальний матеріал, йому виставляється оцінка 0 балів.

Студент, який пропустив семінарське (практичне) заняття без поважних причин, отримує за це 0 балів.

4.1.3. Лабораторні роботи оцінюються за шкалою 8; 4; 0 балів згідно з такими критеріями:

• оцінку “8” заслуговує студент, який правильно розрахував не менше ніж 80% завдань, дотримав вимоги щодо оформлення та захисту звіту, не порушив терміну подання звіту;

• оцінку ”4” отримує студент, який правильно розрахував 70-50% завдань, дотримав вимоги щодо оформлення звіту, не порушив терміну подання звіту;

• оцінка ”0” виставляється студенту, який правильно розв’язав менше 50% завдань або порушив вимоги щодо оформлення звіту або терміну його подання.

4.1.4. Навчальний матеріал дисципліни “Макроекономічне прогнозування” поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1-5 теми; другий – 6-14 теми. У зв’язку з цим модульний контроль включає перевірку питань, які охоплюють усі теми відповідного модуля дисципліни. При цьому кожна модульна контрольна робота охоплює десять завдань, виконання яких відбувається протягом одного семінарського заняття. Характер завдань модульної контрольної роботи визначає викладач на власний розсуд (тестові питання, і/або задачі, і/або розкриття теоретичного питання).

Перша модульна контрольна робота проводиться на 6-му семінарському занятті; друга – на 13-му. Максимальна кількість балів за виконання 1 та 2 модульної контрольної роботи – 4 балів. За результатами двох модульних контрольних робіт студент максимально може отримати 8 балів. Студент отримує оцінку 4 балів за умови правильної відповіді на 60% питань модульної контрольної роботи.

У разі відсутності студента на модульній контрольній роботі з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати її до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок виконання визначає викладач.

4.1.5. Максимальна кількість балів за виконання реферату (есе) – 4. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

Оцінка за шкалою	Критерії оцінювання реферату (есе)
4	Відмінно
3	Добре
2	Задовільно
0	Незадовільно

Своєчасність подачі студентом реферату (есе) на перевірку включається в критерій оцінювання.

Захист рефератів (есе) відбувається під час 1) будь-якого семінарського заняття (протягом кількох хвилин) або під час 2) індивідуально-консультаційної роботи (ІКР). Спосіб захисту реферату (есе) обирається викладачем самостійно і доводиться до студентів академічної групи на початку семестру.

4.1.6. У підсумку за всі види поточного контролю знань максимальна сума балів за семестр формується так: 50 = 22 + 8 + 8 + 4 + 4 + 4.