79. Які існують тенденції розвитку потокового виробництва?

Потокове виробництво внаслідок високої спеціалізації, механізації та чіткої організації виробничого процесу є високоефективним. Його ефек­тивність виявляється у високій продуктивності праці, скороченні виробничого циклу і незавершеного виробництва, ліпшому ви­користанні основних фондів. Усе це забезпечує зменшення вит­рат на виробництво. Водночас потокове виробництво має й помітні недоліки.

Найбільшим недоліком потокового виробництва є примітивіза­ція праці робітників, обмеження її виконанням елементарних ме­ханічних операцій, що є наслідком високої диференціації техноло­гічного процесу. Це робить працю на потоковій лінії малозмістов-ною, суперечить загальній тенденції підвищення освітнього і ква­ліфікаційного рівня працівників. Крім того, є непривабливими для людини жорсткий ритм роботи на потокових лініях, брак будь-яких творчих елементів у праці.

Цей недолік потокового виробництва усувається його автомати­зацією і створенням автоматичних потокових ліній, коли всі техно­логічні операції і транспортування предметів праці здійснюються автоматично. Автоматичні лінії широко застосовуються в масово­му виробництві.

Істотним недоліком потокового виробництва в його традиційній вузькоспеціалізованій формі є суперечність між його тяжінням до конструктивно-технологічної стабільності (тобто між його консер­вативністю) і вимогою динамічності виробництва, постійного онов­лення продукції відповідно до науково-технічного прогресу та потреб ринку. Вузька спеціалізація робочих місць, їхня жорстка прив"язка до ходу технологічного процесу створюють труднощі для переходу на випуск нової продукції. Виникає необхідність у заміні устаткування, його переміщенні, створенні нового оснащення, пе­рекваліфікації робітників, що зв'язано з великими витратами часу й коштів.

Ця негативна сторона потокового виробництва поступово нейт­ралізується підвищенням гнучкості технологічних систем, засто­суванням машин із числовим програмним керуванням (ЧПК), за­провадженням автоматичних багатофункціональних маніпуляторів-роботів.

Об'єднання верстатів з ЧПК, роботів, автоматичних транспор­тних засобів і складів під загальним керуванням ЕОМ дає мож­ливість створювати гнучкі автоматизовані системи (ГАС) з даль­шим залученням до них автоматизованого проектування продукції. Такі системи поєднують переваги потокового (висока продук­тивність) і непотокового (гнучкість) виробництва, можуть засто­совуватись в усіх його типах, і є особливо ефективними в серій­ному виробництві.

Вони швидко і без великих витрат часу й коштів переналагод­жуються на випуск іншої продукції (у межах технічних можливо­стей). Для цього потрібно змінити програму виробничого проце­су, записану на машинному носії. Гнучкі автоматизовані систе­ми — це стратегічний напрямок розвитку техніки та організації виробництва.

80. Обміркуйте значення якості продукції (послуг) як основи конкурентоспроможності продукції підприємства.

Якість продукції - це сукупність властивостей, що обумовлюють придатність продукції задовольняти визначені потреби відповідно до її призначення. Фіксується на конкретний період часу і змінюється з появою більш прогресивної технології.

За вихідну характеристику якості промислової продукції прийнята її властивість.

Властивість продукції- це об'єктивна особливість виробів, що виявляється при їхньому створенні, експлуатації чи споживанні. Кожен конкретний вид виробів має безліч різних властивостей. їхня сукупність дозволяє відрізнити його від іншої продукції.

За рахунок досягнення високої і стабільної якості продукції на підприємстві можливо:

• збільшити обсяг реалізації, прибуток від реалізації продукції;

• забезпечити конкурентноздатність продукції;

• підвищити імідж підприємства;

• знизити ризик банкрутства і забезпечити стійке фінансове положення підприємства.

Під конкурентноздатністю товару розуміється сукупність його якісних і вартісних характеристик, що забезпечує задоволення конкретної потреби покупця і вигідно для покупця відрізняється від аналогічних товарів-конкурентів.

Для визначення конкурентноздатності продукції виготовлювачу необхідно знати:

• конкретні вимоги споживачів до запропонованого на ринку товарів;

■ можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;

■ розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

■ очікуваний рівень конкуренції на ринку аналогічних товарів;

" найбільш перспективні ринки для даного товару і етапи закріплення на них;

■ термін окупності загальних витрат пов'язаних з проектуванням, виготовленням та просуванням на ринок нового товару.

Формула конкурентноздатності в загальному виді може бути представлена, як

якість + ціна + обслуговування.

Соціально-економічна ефективність підвищення рівня якості полягає передовсім у слідуючому:

1) високоякісна продукція завжди повніше і ліпше задовольняє потреби в ній;

2) підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення закону економії робочого часу, тому має значний народногосподарський ефект;

3) якісна продукція забезпечує фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимального прибутку;

4) підвищення якості продукції:

• впливає на:

— зростання продуктивності праці; — темпи і ефективність науково-технічного прогресу; — структуру виробництва і функціональний розподіл потужностей.

• забезпечує: — краще використання основних фондів; — економію сировини, матеріалів, палива, енергії; — зростання ефективності інвестицій.

• сприяє: — повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів; — виходу підприємства на світовий ринок, збільшенню експорту; — формування іміджу підприємства як економічно надійного партнера на ринку.