Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shporik_pod_YeP.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.17 Mб
Скачать

70. Визначити напрямки удосконалення системи показників технічного розвитку підприємства.

Цілі та пріоритети технічного розвитку треба визначати згідно із загальною стратегією підприємства на тому чи тому етапі його функціонування. Конкретні стратегічні напрямки технічного роз­витку підприємства можуть бути зв'язані з вирішенням проблем:

• кардинального підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому й вітчизня­ному ринках;

• розробки й широкого впровадження ресурсозберігаючих (пе­редовсім енергозберігаючих) технологій;

♦ скорочення до максимально можливого рівня затрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки;

♦ здійснення всебічної екологізації виробництва згідно із сучас­ними вимогами до охорони навколишнього середовища тощо.

У процесі економічного управління технічним розвитком підприємства стрижневими є завдання якісної розробки й коригу­вання, забезпечення необхідними ресурсами, постійного відстежу-вання здійснення програм (планів).

Зміст програм (планів) технічного розвитку підприємства ви­значається сукупністю конкретних заходів, що входять до їхнього складу. Як правило, такі програми (плани) охоплюють кілька розділів, а кожен з останніх — певну групу цілеспрямованих за­ходів.

Головним недоліком чинного нині в Україні порядку розробки програми (планів) технічного розвитку підприємства є механічне «підсумовування» різних пропозицій, брак їхньої реальної інтеграції в єдиний цілеспрямований комплекс заходів. Подолати цей недолік дає змогу попереднє опрацювання програми (плану) технічного роз­витку в так званому режимі групової роботи. Мета такої роботи полягає в ретельному перегляді та узгодженні пропозицій, що ре­комендуються для включення до проекту програми (плану). Саму роботу бажано проводити у вигляді проблемної наради, учасника­ми якої мають бути керівники підприємства і група експертів, вклю­чаючи незалежних. Це певною мірою забезпечує здійснення кон­курсного відбору конкретних об'єктів і напрямків технічного роз­витку підприємства.

71. Які існують типи виробництва? Який тип виробництва потребує висококваліфікованих робітників-універсалів?

Тип вир-ва — це класифікаційна категорія ви­р-ва, яка враховує такі його властивості, як широта номенк­латури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи вир-ва: одиничне, серійне й масове. Одиничне вир-во характеризується широкою номенкла­ту рою продукції, малим обсягом випуску один акових виробів, по­вторне виготовлення яких здебільшого не передбачається. Серійне вир-во має обмежену номенклатуру продукції, виготовлен­ня окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним. Ма­сове вир-во характеризується вузькою номенклатурою продукцїї, великим обсягом безперервного й тривалого виготов лення однакових виробів Окремо виділяють дослідне виробництво, що в ньому виготов­ляються зразки або партії (серії) виробів для проведення дослід­них робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій Коефіцієнт закріплення операцій(хар-зує рівень спеціа лізації робочих місць) це середня кіль кість тех­нологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць. Він обчислю ється за формулою:Кз.о.=mi/M, де Кз.о.- коефіцієнт закріплення операцій; п – кіль кість найменувань предметів, які обробляю ться на даній групі робочих місць (на дільниці, в цеху) за місяць; т, кількість операцій, що їх проходить і-л предмет у процесі обробки на даній групі робочих місць; М — кількість робочих місць, для яких обчислюється Кз.о. Робочі місця одиничного вир-ва характеризуються вико­нанням різноманітних операцій над різними деталями в межах тех­нологічних можливос тей устаткування. Останнє є універсальним, розміщується однотипними технологічними групами. Виконання різноманітних операцій за умов недостатньо опра­цьованих унаслі док частої зміни об'єктів вир-ва технологіч­них процесів потребує висококваліфікова них робітників-універ­салів. Орієнтовно для одиничного виробництва Кз.о. > 40.

На робочих місцях серійного вир-ва викону ються операції над обмеженою номенклату рою деталей, які обробляються періо­дично партіями. Застосовується універсальне та спеціальне устат­кування, що розміщується як технологічними групами, так і за предмет ним принципом. Кваліфікація робітників у цілому може бути середньою, за винятком тих високваліфікованих спеціалістів, які працюватимуть на машинах з ЧПК та на гну чких автоматизо­ваних лініях. Залежно від широти номенклатури, величини партій, періодич­ності їхньої обробки серійне вир-во поділяється на дрібно-серійне(20<Кз о<40) , середньосерйне (10<Кз о<20)велике серійне (1<Кз о<10) Робочі місця масового вир-ва характеризуються постій­ним виконанням однієї операції над одним предметом праці, тобто Кз.о. = 1. Устаткування є вузько спеці алізованим, застосовується спец­іальне осна щення. Принцип розміщення устаткування - предмет­ний. Виконання елементарних опера цій на потокових лініях не по­требує високої кваліфікації робітників, але на автоматизо ваних си­стемах їхня кваліфікація має бути на рівні техніка чи навіть інжене­ра.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]