26. Охарактеризуйте принципи, методи планування діяльності та розвитку підприємства.

Планування є процесом визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей.

За нових умов господарювання й переходу до ринкового регулювання підприємство самостійно здійснює весь комплекс планової роботи.

Поряд із загальними принципами управління та планування існують і специфічні принципи планування, а саме: цільова напрямленість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкта та предмета планування.

1)Найважливішим принципом планування є вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства. Виокремлюють 5 основних цілей підпр: господарсько-економічну; виробничо-технологічну; науково-технічну; соціальну; екологічну.

2)Принцип системності - передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підпр, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі. За допомогою системного аналізу можна відповісти на такі важливі питання, як: визначення цілей та їхньої субординації, можливість знайдення альтернативних шляхів та способів досягнення цілей, що різняться за складністю, термінами реалізації, соціальними наслідками тощо.

3)Принцип безперервності означає: підтримування безперервної планової перспективи, формування й періодичну зміну горизонту планування; взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів; своєчасне коригування перспективних і поточних планів, виходячи із одержаних сигналів щодо зовн та вн змін умов господарювання.

4)Принцип оптимального використання застосовуваних ресурсів. Використання ресурсів підприємства має орієнтуватись на потреби, умови та кон'юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, запровадження досягнень НТП, максимально повну реалізацію наявних резервів.

5)Принцип збалансованості — це визначальна умова обґрунтованості планів, реальності їхнього виконання. Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та наявністю таких.

6)Принцип адекватності системи планування.

Залежно від тривалості планового періоду планування поділяється на перспективне й поточне. Перспективне планування на підприємстві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове. Залежно від горизонту планування перспективний план розробляється із різним ступенем деталізації.

Поточне планування – розробка планів на всіх рівнях управління підприємства та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць)

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів:

1.Вихідна позиція для розробки плану: Ресурсний (за можливостями); Цільовий (за потребами).

2.Принципи визначення планових показників: Екстраполяційний; Інтерполяційний.

3.Спосіб розрахунку планових показників: Експериментально-статистичний (середніх показників); Факторний; Нормативний.

4.Узгодженість ресурсів та потреб: Балансовий; Матричний.

5.Варіантність планів: Одноваріантний (інтуїтивний); Полі варіантний; Економіко-математичної оптимізації.

6.Спосіб виконання розрахункових операцій: Ручний; Механізований; Автоматизований.

7.Форма подання планових показників: Табличний; Лінійно-графічний; Логіко-структурний (сітьовий).

Обгрунтування планів розвитку підприємств здійснюється на основі системи прогресивних норм і нормативів, які розробляються за такими основними групами:

• норми витрат праці (норми витрат робочого часу на одиницю продукції, норми виробітку продукції за одиницю часу, норми обслуговування, норми чисельності);

• норми матеріальних витрат (питомі витрати сировини, матеріалів, палива, енергії);

• нормативи використання знарядь праці (нормативи використання машин, устаткування, механізмів, будівель, споруд);

• нормативи організації виробничого процесу (тривалість виробничого циклу, обсяги незавершеного будівництва, запаси сировини, матеріалів, палива);

• норми тривалості освоєння потужностей підприємств, виробництв, цехів, ліній.

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різноманітних методів:

Ресурсний метод планування, що базується на урахуванні умов господарювання та наявних ресурсів і може застосовуватись за монопольного становища підприємства або за слабкої конкуренції.

Цільовий метод планування (за потребами) застосовується із посиленням конкурентної боротьби, коли початковим моментом планування стають потреби ринку, попит на продукцію (послуги). Підприємство самостійно визначає мету діяльності і для її досягнення формує відповідні плани.

• Проміжні та кінцеві значення планових показників визначають методами:

— екстраполяції - на підставі динаміки показників у минулому, припускаючи, що темни і пропорції, досягнуті на момент розробки плану, буде збережено у майбутньому;

— інтерполяції - за яким підприємство встановлює мету для досягнення її в майбутньому і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники.

• За способом розрахунку планових завдань виокремлюють такі методи:

— дослідно-статистичний (середніх показників) - передбачає для встановлення планових показників використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин;

— факторний - згідно з яким планові значення показників визначають на підставі розрахунків впливу найважливіших чинників;

— нормативний метод - суть якого полягає в тому, що планові показники розраховуються на підставі прогресивних норм використання ресурсів.

• Погодження потреб із необхідними ресурсами забезпечується за допомогою:

— балансовою методу - суть якого полягає в розробці спеціальних таблиць-балансів;

— матричного методу - який є подальшим розвитком балансового методу і полягає в розробці моделей взаємозв'язків між виробничими підрозділами та показниками.

За сучасних умов господарювання на підприємствах треба розробляти не один, а кілька варіантів плану. Показники основних важливих розділів мають бути оптимізовані за допомогою економіко-математичного моделювання.

• За способом виконання розрахункових операцій виділяють:

— ручний,

— механізований,

— автоматизований методи планування.

• За формою подання планових показників вирізняють:

— табличний,

— лінійно-графічний,

— логіко-структурний методи планування.