1. Назвіть та охарактеризуйте форми підприємницької діяльності.

Підприємницька діяльність ініціативно-самостійна господарсько-комерційна діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи — підприємця або юридичної особи — підприємства (організації).

Суб'єктами підприємництва згідно закону України можуть бути:

— громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздат­ності або дієздатності.

— юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність".

Підприємництво в Україні може здійснюватися у будь - яких ор­ганізаційних формах на вибір підприємця, що випливає із сутності визначення підприємництва.

"Підприємництво - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку".

Основні функції: 1) творчу — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); 2) ресурсну — формування і продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів; 3) організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.

Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприємництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання. Класична модель підприємницької діяльності незмінно орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства (організації). За такої моделі дії підприємця чітко окреслено. Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологіч­них і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу. Значення: по-перше, служить головним фактором структурних змін у системі господарювання; по-друге, створює живильне середовище для конкуренції і завдяки цьому стає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни в цілому; по-третє, сприяє найефективнішому використанню інвестиційних, матеріальних і нематеріальних ресурсів; по-четверте, забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

2. Обґрунтуйте роль підприємства як юридичної особи і первинної ланки виробничої сфери.

Підприємство є основною організаційною ланкою України. Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо во­ни не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства. Ha підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок робітника з засобами виробництва. Підприємство са­мостійно розпоряджається своєю продукцією, одержаним прибутком, що за­лишається в його розпорядженні після оплати податків та інших обов'язкових платежів.

Підприємство – Це самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одер­жання відповідного прибутку (доходу).

Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта тощо. Кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему звітності та обліку, системний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак.

Головні напрямки діяльності: -вивчення ринку товарів, абоситуаційний аналіз; -інноваційна діяльність; -виробнича діяльність; -комерційна діяльність; -післяпродажний сервіс

Підприємство має права юридичної особи, а звідси, повинно мати певні ознаки, без яких воно не може бути визнано юридичною особою, а саме:

• повинно мати у своїй власності, господарському віданні або оператив­ному управлінні відокремлене майно і не мати в своєму складі інших юридичних осіб;

• мати здатність відповідати своїм майном за зобов'язаннями, які вини­кають в процесі господарської діяльності у взаємовідносинах з інши­ми юридичними, фізичними особами, кредиторами, бюджетом;

• бути здатним у відповідності з чинним законодавством укладати всі види господарських угод з партнерами, постачальниками сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих та з інши­ми юридичними і фізичними особами;

• мати право бути позивачем, а також бути відповідачем у суді (госпо­дарському суді) при невиконанні зобов'язань у відповідності з чин­ним законодавством і укладеними угодами;

• мати самостійний баланс, розрахунковий (поточний) та інші рахунки в установах банку; правильно вести облік витрат на виробництво і ре-

, алізацію продукції (робіт, послуг), своєчасно подавати встановлену державними органами звітність;

• мати своє найменування, печатку, знак для товарів та послуг, місцез­находження, поштову адресу, що визначається місцем органу його державної реєстрації.

Досить повна класифікація забезпечується такими ознаками: 1)мета і характер діяльності (комерційні, некомерційні), 2)форма власності майна (приватна, колективна, державні, спільні), 3)належність капіталу (національні, закордонні, змішані), 4)правовий статус і форма господарювання (одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства), 5)галузево-функціональний вид діяльності (промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні, виробничо-торгові, товарно-посередницькі, іноваційно-впроваджувальні, лізінгові, банківські, страхові, туристичні тощо), 6)технологічна і територіальна цілісність (голловні, дочірні, асоційовані, філії), 7)розмір та чисельність працівнків (малі, средні, великі).

Класифікація підприємств і форми власності.

Досить повна класифікація забезпечується такими ознаками: 1)мета і характер діяльності (комерційні, некомерційні), 2)форма власності майна (приватна, колективна, державні, спільні), 3)належність капіталу (національні, закордонні, змішані), 4)правовий статус і форма господарювання (одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства), 5)галузево-функціональний вид діяльності (промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні, виробничо-торгові, товарно-посередницькі, іноваційно-впроваджувальні, лізінгові, банківські, страхові, туристичні тощо), 6)технологічна і територіальна цілісність (голловні, дочірні, асоційовані, філії), 7)розмір та чисельність працівнків (малі, средні, великі).

Існують також добровільні об’єднанн підприємств:

1)асоціації – найпростіша форма договірного об’єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності.

2)корпорація – договірне об’єднання господарчих суб’єктів на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з делегуванням певних повноважень централізованого регулювання кожного з учасників;

3)консорціум – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети.

4)концерни – форма статутних об’єднань підприємств, що характеризується єдністю власності і контролю.

5)картелі - договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності.

6)синдикати – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу.

7)трести – монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємям, в єдиний виробничо-господарський комплекс.

8)холдінги – державницьке інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої фінансові кошти для придбання контрольних пакетів акцій інштих підприємств, які є учасниками концерну.

9)фінансові групи - об’єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства.