Зміст теми «печінкова недостатаність у дітей»

Печінка - непарний орган шлунково-кишкового тракту, який знаходиться в правій піддіафрагмальній ділянці. Печінка виконує важливу функцію в процесах травлення (синтез та виділення жовчі, яка сприяє споживанню жирів); в її клітинах відбувається обмін білків, жирів та вуглеводів, синтезуються білки, різні ферменти. Завдяки спеціальному механізму (мікросомальному окисленню) в печінці відбуваються процеси детоксикації різних отрут як екзогенного, так і ендогенного походження. Печінка - один із органів кровотворення; вона ще й виконує функцію депо крові, бере участь у регуляції кислотно-основного балансу організму.

На забезпечення метаболічних потреб печінки в нормі витрачається до 25% всього кисню, необхідного для функціонування організму; при вираженій інтоксикації ці затрати зростають до 40%.

Кровозабезпечення печінки на 20% здійснюється за рахунок печінкових артерій, і на 80% - портальної вени. Завдяки цьому до органа поступає кров, яка містить значно знижений об'єм кисню. Отже, різні гіпоксичні стани, що виникають в організмі, призводять до порушення оксигенації, в першу чергу, тканин печінки. В протидію цьому орган має потужний механізм регенерації. Так, загибель понад 70 % тканини супроводжується печінковою недостатністю, однак через деякий час і в цих випадках об'єм тканини печінки може відновитись.

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПЕЧІНКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Печінкова недостатність найчастіше виникає при вірусних гепатитах (вірус А і В), гострих отруєннях (грибами, дихлоретаном, фосфором, чотирихлористим вуглецем, миш'яком), як наслідок важких токсикозів вагітності, опікової хвороби, застосування інгаляційних анестетиків, антибіотиків чи сульфаніламідних середників з гепатотоксичною дією, при масивній бактеріальній інвазії, цирозах, первинних та метастатичних пухлинах печінки.

Виражена печінкова недостатність проявляється комою. Печінкова кома буває ендогенна (печінково-клітинна, "розпадна"), екзогенна (порто-кавальна, "шунтова") та змішана.

Токсичне ураження тканин печінки із руйнуванням більше ніж 70 % гепатоцитів зумовлює розвиток ендогенної коми.

При цирозах печінки високий тиск у ворітній вені протидіє току крові, вона переходить у систему порожнистої вени. Тому печінка не здатна ефективно очистити кров - виникає екзогенна кома. В клінічній практиці спостерігають найчастіше змішані форми печінкової недостатності.

Ураження центральної нервової системи при печінковій комі зумовлено рядом причин. Насамперед це аміачна енцефалопатія (синтез сечової кислоти із аміаку різко порушується, і рівень його в крові зростає в декілька разів). Провокуючими факторами можуть бути харчові продукти, багаті на білки; шлунково-кишкові кровотечі; лікарські середники снодійного та наркотичного ряду; алкоголь; операції; інфекції; метаболічний алкалоз. У тканинах ЦНС накопичуються так звані "несправжні" медіатори (октопамін), амінокислоти (метіонін, фенілаланін, тирозин, триптофан) та їх токсичні метаболіти. На фоні гіпопротеїнемії виникають інтерстиціальні набряки, що призводить до дихальної та тканинної гіпоксії. Порушення синтезу різних ферментів, розлад вуглеводного та жирового обмінів, метаболічний алкалоз із гіпокаліємією ускладнюють ураження центральної нервової системи.