
- •Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
- •Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
- •Загальний висновок про квадратні рівняння
- •Елементи лінійної алгебри. Визначники вищих порядків.
- •Обчислення визначників вищих порядків.
- •Ранг матриці.
- •Обернена матриця.
- •Знайти матрицю, обернену до матриці і перевірити, чи справджуються рівності .
- •Системи лінійних рівнянь. Умови сумісності систем лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі. Основні визначення
- •Формули Крамера.
- •Метод Гауса.
- •Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування.
- •Аналітична геометрія. Системи координат. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Довжину вектора будемо позначати таким чином:
- •Додавання векторів.
- •Поняття про лінію та її рівняння.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях.
- •Властивості числових границь мають вигляд:
- •Основні теореми про границі
- •Урахуємо, що , а функція є обмеженою. Визначні границі.
- •Неперервність функції на відрізку. Властивості.
- •1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •2. Класифікація розривів функції
- •3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
- •Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
- •Означення похідної
- •Геометричний зміст похідної
- •Механічний зміст похідної
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої
- •Залежність між неперервністю та диференційованістю функції. Правила диференціювання. Похідні основних елементарних функцій.
- •Основні правила диференціювання
- •Похідні від основних елементарних функцій
- •Монотонність функції. Екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Означення диференціала функції однієї змінної. Правила знаходження диференціалу.
- •Правила диференціювання:
- •Диференціал складеної функції. Інваріантність форми диференціалу.
- •Зауваження
- •Інваріантність форми першого диференціала
- •Приклад 1
- •Застосування диференціалу до наближених обчислень
- •Теореми Ферма і Ролля, Коші і Лагранжа.
- •Формула Тейлора.
- •Функції багатьох змінних. Множини точок на площині
- •Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Способи задання функції. Область визначення. Графіки. Лінії рівня.
- •Похідна за напрямом. Градієнт.
- •Частинні похідні та диференціали вищих порядків.
- •Неявні функції. Похідні неявних функцій.
- •Поняття умовного екстремума.
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремума (метод включення).
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремума. Метод найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів
- •Знаходження найбільшого та найменшого значень неперервної функції на замкненій обмеженій множині
- •Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Деякі інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла. Формули прямокутників і трапеції.
- •Невласні інтеграли. Поняття про подвійний інтеграл. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Невласні інтеграли першого роду (з нескінченими межами)
- •Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціальні рівняння. Наближені методи розв’язування диференціальних рівнянь.
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •1. Загальна теорія
- •2. Множник, що Інтегрує
- •Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку
- •Рівняння вигляду .
- •Зразки розв’язування задач
- •Ряди. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами. Використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
- •Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціювання та інтегрування степеневих рядів.
- •Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Застосування рядів для наближених обчислень.
Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
Для
знакозмінних
рядів
достатньою є така ознака збіжності.
Якщо для знакозмінного ряду
є збіжним ряд, який складений з абсолютних
величин членів цього ряду
,
то знакозмінний ряд збіжний і таку його
збіжність називають абсолютною.
Серед знакозмінних рядів окремо вирізняють знакочергові ряди виду
. (62)
Ознака
Лейбніца.
Якщо для ряду (62) абсолютні величини
членів ряду спадні:
і виконується умова
,
то ряд збіжний, а його сума не більша
першого члена ряду.
Зауваження. Якщо ряд із абсолютних величин членів ряду (62) є розбіжним, а умова Лейбніца виконується, то такий ряд називають умовно збіжним.
Приклад
Дослідити
збіжність ряду
.
Розв’язання. Перевіримо умови ознаки Лейбніца:
1)
;
2)
.
Умови виконуються. Ряд збіжний.
Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
Ряд,
члени якого по черзі є додатними та
від’ємними, називається рядом
з чергуванням знаків (
або рядом
Лейбніца ).Такий
ряд доцільно записувати у вигляді
.
Теорема Лейбніца.
Якщо виконуються такі умови:
1)
;
та
2)
послідовність
,
, …
…є монотонно спадною,
то ряд збігається.
Зауваження. Теорема Лейбніца надає достатню умову збіжності рядів з чергуванням знаків, отже, у випадку не монотонно спадної, але нескінченно малої послідовності робити висновок про розбіжність ряду неприпустимо.
Зразки розв’язування задач
З’ясувати, чи буде заданий ряд розбіжним, абсолютно або умовно збіжним.
1.
Члени заданого ряду мають різні знаки. Дослідимо цей ряд на абсолютну збіжність.
Узагальнений
гармонічний ряд
збігається (оскільки показник степеня
). Згідно з ознакою порівняння знакододатний
ряд
також збігається, отже знакозмінний
ряд
збігається абсолютно.
2.
Знаки
членів ряду чергуються та відповідають
залежності
.
Загальний член ряду задається формулою
.
Перевіримо, чи виконуються умови теореми Лейбніца.
.
За необхідною умовою збіжності ряд розбігається.
Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
Розглянемо
послідовність функцій
.
Вираз вигляду
називається функціональним рядом.
Ряд
є збіжним
в точці
,
якщо збігається числовий ряд
, та абсолютно
збіжним
, якщо збігається ряд
.
Множина
всіх значень аргументу
, для яких функції
,
,
... визначені, а ряд
збігається , називається областю
збіжності цього
ряду.
Сума
називається п-ю
частинною
сумою
ряду
,
а її границя
– сумою
цього ряду. Різницю
називають залишком
ряду.
Область збіжності функціонального ряду можна знайти за ознакою Даламбера або радикальною ознакою Коші.
Ознака Даламбера.
Функціональний ряд є абсолютно збіжним для тих значень аргументу х , для яких справджується нерівність
.
Якщо
, ряд є розбіжним
, а поведінка функціонального ряду при
тих значеннях аргументу, для яких
,
потребує окремого дослідження.
Ознака Коші.
Функціональний ряд є абсолютно збіжним для тих значень аргументу х , для яких справджується нерівність
.
Якщо
, ряд є розбіжним
, а поведінка функціонального ряду при
тих значеннях аргументу, для яких
,
потребує окремого дослідження.
Функціональний
ряд вигляду
,
називається степеневим
, а числа
,
,
,
...
,
... – коєфіцієнтами цього ряду.
Якщо
,
степеневий ряд має вигляд
.
Для
будь-якого степеневого ряду
існує таке число
,
що для
розглядуваний ряд збігається , а для
ряд є розбіжним. Інтервал
називається інтервалом
збіжності
, а число
– радіусом
збіжності
цього ряду.
Степеневий
ряд
є
абсолютно збіжним для значень аргументу,
які задовольняють умові
,
тобто інтервалом збіжності такого ряду
буде
.
Поведінка степеневого ряду на границях інтервалу збіжності потребує окремого дослідження.
Якщо серед коефіцієнтів ряду немає таких, що дорівнюють нулю, (тобто у ряді немає пропуску степенів), радіус збіжності обчислюється за формулами
або
.
Якщо
радіус збіжності
є нескінченно великим, ряд збігається
на всій множині дійсних чисел, а якщо
,
ряд буде збіжним тільки в одній точці
(або
).
Якщо ряд побудовано з пропуском степенів, для визначення інтервалу збіжності використовують умови для функціонального ряду, тобто нерівності або .