
- •Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
- •Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
- •Загальний висновок про квадратні рівняння
- •Елементи лінійної алгебри. Визначники вищих порядків.
- •Обчислення визначників вищих порядків.
- •Ранг матриці.
- •Обернена матриця.
- •Знайти матрицю, обернену до матриці і перевірити, чи справджуються рівності .
- •Системи лінійних рівнянь. Умови сумісності систем лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі. Основні визначення
- •Формули Крамера.
- •Метод Гауса.
- •Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування.
- •Аналітична геометрія. Системи координат. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Довжину вектора будемо позначати таким чином:
- •Додавання векторів.
- •Поняття про лінію та її рівняння.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях.
- •Властивості числових границь мають вигляд:
- •Основні теореми про границі
- •Урахуємо, що , а функція є обмеженою. Визначні границі.
- •Неперервність функції на відрізку. Властивості.
- •1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •2. Класифікація розривів функції
- •3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
- •Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
- •Означення похідної
- •Геометричний зміст похідної
- •Механічний зміст похідної
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої
- •Залежність між неперервністю та диференційованістю функції. Правила диференціювання. Похідні основних елементарних функцій.
- •Основні правила диференціювання
- •Похідні від основних елементарних функцій
- •Монотонність функції. Екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Означення диференціала функції однієї змінної. Правила знаходження диференціалу.
- •Правила диференціювання:
- •Диференціал складеної функції. Інваріантність форми диференціалу.
- •Зауваження
- •Інваріантність форми першого диференціала
- •Приклад 1
- •Застосування диференціалу до наближених обчислень
- •Теореми Ферма і Ролля, Коші і Лагранжа.
- •Формула Тейлора.
- •Функції багатьох змінних. Множини точок на площині
- •Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Способи задання функції. Область визначення. Графіки. Лінії рівня.
- •Похідна за напрямом. Градієнт.
- •Частинні похідні та диференціали вищих порядків.
- •Неявні функції. Похідні неявних функцій.
- •Поняття умовного екстремума.
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремума (метод включення).
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремума. Метод найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів
- •Знаходження найбільшого та найменшого значень неперервної функції на замкненій обмеженій множині
- •Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Деякі інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла. Формули прямокутників і трапеції.
- •Невласні інтеграли. Поняття про подвійний інтеграл. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Невласні інтеграли першого роду (з нескінченими межами)
- •Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціальні рівняння. Наближені методи розв’язування диференціальних рівнянь.
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •1. Загальна теорія
- •2. Множник, що Інтегрує
- •Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку
- •Рівняння вигляду .
- •Зразки розв’язування задач
- •Ряди. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами. Використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
- •Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціювання та інтегрування степеневих рядів.
- •Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Застосування рядів для наближених обчислень.
Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
Таблиця невизначених інтегралів.
Функція
називається первісною
функції
на проміжку
,
якщо
диференційовна на
і
для всіх
.
Очевидно, що будь-яка з функцій
,
де
- довільна стала, також є первісною
функції
на цьому проміжку.
Сукупність усіх первісних функції на проміжку називають невизначеним інтегралом функції на цьому проміжку і позначають
,
де
- підінтегральна функція,
- підінтегральний вираз,
- довільна стала.
Операцію знаходження невизначеного інтеграла від функції називають інтегруванням цієї функції.
Властивості невизначеного інтеграла:
1.
.
2.
.
3.
.
4.
.
5.
.
6. Якщо
і
- довільна функція, що має неперервну
похідну, то
.
При обчисленні невизначених інтегралів зручно користуватися наступними правилами: якщо , тоді
,
,
,
де
та
- сталі величини.
Таблиця основних інтегралів
1.
,
1'.
,
2.
,
3.
,
>
,
,
3'.
,
4.
,
5.
,
6.
,
7.
,
8.
,
8'.
,
>
,
9.
,
9'.
,
,
10.
,
,
11.
,
,
12.
,
13.
,
14.
,
15.
.
Зауваження. Варто відзначити, що задача інтегрування функції вирішується неоднозначно. Тобто один і той же інтеграл може бути обчислений не єдиним методом.
Метод безпосереднього інтегрування полягає у зображенні вихідного інтеграла у вигляді алгебраїчної суми табличних інтегралів.
Зразки розв’язування задач
Обчислити інтеграли.
1.
.
Користуючись властивостями 4 та 5, будемо мати:
2.
3.
Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
До
раціональних функцій належать цілі та
дробові раціональні функції. Інтегрування
цілих раціональних функцій (многочленів)
не складне. Розглянемо дробово-раціональну
функцію (раціональний дріб), яка являє
собою відношення двох многочленів
степенів
і
із коефіцієнтами
та
відповідно:
(3.1)
Раціональний
дріб називають правильним,
якщо степінь чисельника менше від
степеня знаменника
<
.
У
противному разі, а саме при
,
дріб називають неправильним.
Якщо
раціональний дріб (3.1)
неправильний, то діленням многочлена
на
його можна подати у вигляді суми цілої
раціональної функції та правильного
раціонального дробу, тобто
,
де
многочлен
- частка від ділення, многочлен
- остача від ділення.
Отже,
щоб проінтегрувати правильний
раціональний дріб
,
треба:
1)
розкласти многочлен
на лінійні множники, які відповідають
його дійсним кореням, та квадратні
множники, які відповідають його
комплексним кореням, а саме
,
де
- дійсні числа,
- цілі додатні числа,
-
-кратний
дійсний корень многочлена
,
а квадратний тричлен
не має дійсних коренів
<
;
2) розкласти дріб на елементарні дроби таким чином:
(3.2)
,
де
- невизначені коефіцієнти (деякі дійсні
числа).
Для
їх знаходження найчастіше користуються
так званим методом
невизначених коефіцієнтів.
Потрібно звести праву частину рівності
(3.2)
до
спільного знаменника, який дорівнює
многочлену
.
В результаті дістанемо два рівні дроби
з однаковими знаменниками, а їх
чисельниками є тотожні многочлени.
Порівнюючи далі коефіцієнти при однакових
степенях
лівої та правої частин тотожності,
дістанемо систему лінійних алгебраїчних
рівнянь, з якої визначаються шукані
невідомі
,…,
.
Існує
ще один спосіб знаходження невизначених
коефіцієнтів. У рівності тотожніх
многочленів чисельників лівого та
правого дробу розкладання (3.2)
слід
надавати змінній
довільні числові значення стільки
разів, скільки коефіцієнтів потрібно
визначити. При цьому обчислення значно
спрощуються, якщо замість змінної
брати значення коренів лінійних множників
;
3) тепер
залишається обчислити
як суму інтегралів від знайдених
елементарних дробів. При цьому матимемо
справу із наступними інтегралами:
I.
,
.
II.
,
.
III.
,
.
IV.
,
де
,
,
в якому
,
визначається
- кратним застосуванням рекурентної
формули
.