
- •Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
- •Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
- •Загальний висновок про квадратні рівняння
- •Елементи лінійної алгебри. Визначники вищих порядків.
- •Обчислення визначників вищих порядків.
- •Ранг матриці.
- •Обернена матриця.
- •Знайти матрицю, обернену до матриці і перевірити, чи справджуються рівності .
- •Системи лінійних рівнянь. Умови сумісності систем лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі. Основні визначення
- •Формули Крамера.
- •Метод Гауса.
- •Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування.
- •Аналітична геометрія. Системи координат. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Довжину вектора будемо позначати таким чином:
- •Додавання векторів.
- •Поняття про лінію та її рівняння.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях.
- •Властивості числових границь мають вигляд:
- •Основні теореми про границі
- •Урахуємо, що , а функція є обмеженою. Визначні границі.
- •Неперервність функції на відрізку. Властивості.
- •1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •2. Класифікація розривів функції
- •3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
- •Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
- •Означення похідної
- •Геометричний зміст похідної
- •Механічний зміст похідної
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої
- •Залежність між неперервністю та диференційованістю функції. Правила диференціювання. Похідні основних елементарних функцій.
- •Основні правила диференціювання
- •Похідні від основних елементарних функцій
- •Монотонність функції. Екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Означення диференціала функції однієї змінної. Правила знаходження диференціалу.
- •Правила диференціювання:
- •Диференціал складеної функції. Інваріантність форми диференціалу.
- •Зауваження
- •Інваріантність форми першого диференціала
- •Приклад 1
- •Застосування диференціалу до наближених обчислень
- •Теореми Ферма і Ролля, Коші і Лагранжа.
- •Формула Тейлора.
- •Функції багатьох змінних. Множини точок на площині
- •Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Способи задання функції. Область визначення. Графіки. Лінії рівня.
- •Похідна за напрямом. Градієнт.
- •Частинні похідні та диференціали вищих порядків.
- •Неявні функції. Похідні неявних функцій.
- •Поняття умовного екстремума.
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремума (метод включення).
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремума. Метод найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів
- •Знаходження найбільшого та найменшого значень неперервної функції на замкненій обмеженій множині
- •Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Деякі інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла. Формули прямокутників і трапеції.
- •Невласні інтеграли. Поняття про подвійний інтеграл. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Невласні інтеграли першого роду (з нескінченими межами)
- •Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціальні рівняння. Наближені методи розв’язування диференціальних рівнянь.
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •1. Загальна теорія
- •2. Множник, що Інтегрує
- •Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку
- •Рівняння вигляду .
- •Зразки розв’язування задач
- •Ряди. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами. Використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
- •Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціювання та інтегрування степеневих рядів.
- •Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Застосування рядів для наближених обчислень.
Означення похідної
Нехай функція
визначена на деякому проміжку (а;
b).
Візьмемо значення
і надамо аргументу приросту
.
Тоді функція набуде приросту
.
Розглянемо відношення приросту функції
до приросту аргументу
і перейдемо до границі при
:
. (4.1)
Якщо границя (4.1) існує і скінченна, вона називається похідною функції за змінною х і позначається
.
Означення.
Похідною
функції
за аргументом
х називається
границя відношення приросту функції
до приросту аргументу, коли приріст
аргументу прямує до нуля.
Операція знаходження похідної називається диференціюванням цієї функції.
Користуючись означенням похідної, знайти похідні функцій.
Приклад. Функція у = х2. Знайти похідну в точках х = 3 і х = – 4.
Надамо
аргументу х
приросту
,
тоді функція набуде приросту
Складемо відношення
приросту функції до приросту аргументу
,
відшукаємо границю
.
Таким чином,
.
Похідна в точці х
= 3
,
а похідна при х
= – 4 буде
.
Приклад.
,
де
.
Надавши
аргументу
приросту
,
дістанемо приріст функції
.
Тепер знайдемо границю відношення
при
:
, тобто
Приклад.
.
Користуючись відомою з тригонометрії формулою
,
знайдемо приріст функції у точці і обчислимо границю:
,
;
.
Аналогічно можна
дістати:
.
Приклад.
.
Для цієї функції маємо
,
тобто
.
Геометричний зміст похідної
Означення. Дотичною до кривої L у точці М називається граничне положення МN січної ММ1 при прямуванні точки М1 по кривій L до точки М (рис. 4.1).
Нехай
крива, задана рівнянням
,
має дотичну в точці М
(х, у).
Позначимо (рис. 4.2) кутовий коефіцієнт
дотичної МN:
.
Надамо в точці х
приросту
,
тоді ордината у
набуде приросту
.
З
випливає, що
.
Коли
,
то
і січна прямує до положення дотичної
МN.
Таким чином,
.
Рис. 4.1 Рис. 4.2
Оскільки
,
то
тобто похідна
чисельно дорівнює кутовому коефіцієнту
дотичної, проведеної до графіка функції
у точці з абсцисою х.
У цьому полягає геометричний зміст
похідної.
Механічний зміст похідної
Припустимо, що точка М рухається прямолінійно нерівномірно по деякій прямій лінії, яку візьмемо за вісь Ох (рис. 4.3).
Рис. 4.3
Нехай
точка М
у момент t
перебувала на відстані х
від початкової точки М0,
а в момент часу
точка опинилася на відстані
від початкової точки й зайняла
положення М1.
Отже, час t
набув приросту
,
а шлях х
— приросту
.
Середня швидкість руху точки М
за час
описується формулою
.
Якщо точка М рухається рівномірно, то Vcр є величина стала, і її беруть за швидкість точки. Для нерівномірного руху точки очевидно, що для достатньо близьких значень до нуля середня швидкість точки М буде близька до її швидкості у момент часу t. Тому за точне значення швидкості точки М у момент часу t беруть величину
,
яка є швидкістю зміни функції х = f (t) у точці. У цьому полягає механічний зміст похідної.