
- •Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
- •Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
- •Загальний висновок про квадратні рівняння
- •Елементи лінійної алгебри. Визначники вищих порядків.
- •Обчислення визначників вищих порядків.
- •Ранг матриці.
- •Обернена матриця.
- •Знайти матрицю, обернену до матриці і перевірити, чи справджуються рівності .
- •Системи лінійних рівнянь. Умови сумісності систем лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі. Основні визначення
- •Формули Крамера.
- •Метод Гауса.
- •Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування.
- •Аналітична геометрія. Системи координат. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Довжину вектора будемо позначати таким чином:
- •Додавання векторів.
- •Поняття про лінію та її рівняння.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях.
- •Властивості числових границь мають вигляд:
- •Основні теореми про границі
- •Урахуємо, що , а функція є обмеженою. Визначні границі.
- •Неперервність функції на відрізку. Властивості.
- •1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •2. Класифікація розривів функції
- •3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
- •Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
- •Означення похідної
- •Геометричний зміст похідної
- •Механічний зміст похідної
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої
- •Залежність між неперервністю та диференційованістю функції. Правила диференціювання. Похідні основних елементарних функцій.
- •Основні правила диференціювання
- •Похідні від основних елементарних функцій
- •Монотонність функції. Екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Означення диференціала функції однієї змінної. Правила знаходження диференціалу.
- •Правила диференціювання:
- •Диференціал складеної функції. Інваріантність форми диференціалу.
- •Зауваження
- •Інваріантність форми першого диференціала
- •Приклад 1
- •Застосування диференціалу до наближених обчислень
- •Теореми Ферма і Ролля, Коші і Лагранжа.
- •Формула Тейлора.
- •Функції багатьох змінних. Множини точок на площині
- •Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Способи задання функції. Область визначення. Графіки. Лінії рівня.
- •Похідна за напрямом. Градієнт.
- •Частинні похідні та диференціали вищих порядків.
- •Неявні функції. Похідні неявних функцій.
- •Поняття умовного екстремума.
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремума (метод включення).
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремума. Метод найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів
- •Знаходження найбільшого та найменшого значень неперервної функції на замкненій обмеженій множині
- •Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Деякі інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла. Формули прямокутників і трапеції.
- •Невласні інтеграли. Поняття про подвійний інтеграл. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Невласні інтеграли першого роду (з нескінченими межами)
- •Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціальні рівняння. Наближені методи розв’язування диференціальних рівнянь.
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •1. Загальна теорія
- •2. Множник, що Інтегрує
- •Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку
- •Рівняння вигляду .
- •Зразки розв’язування задач
- •Ряди. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами. Використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
- •Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціювання та інтегрування степеневих рядів.
- •Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Застосування рядів для наближених обчислень.
Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
Геометричним
образом комплексного числа
є точка на координатній площині з
відповідними декартовими координатами.
Полярні координати цієї точки також є
важливими характеристиками комплексного
числа. Відповідний полярний радіус
називається модулем
комплексного числа, а полярний кут –
його аргументом:
,
.
Дійсна
та уявна частини комплексного числа
зв’язані з його модулем та аргументом
співвідношеннями
,
.
Як
відомо, кожній точці координатної
площини відповідає безліч значень
полярного куту, які відрізняються одне
від одного на
,
де
– ціле число.
Для
однозначного визначення аргументу
комплексного числа будемо обирати його
з певного проміжку довжиною
.
Таке значення аргументу називається
його головним
значенням
та позначається
.
Будемо вважати, що
належить проміжку
(досить часто також використовують
проміжок
).Тоді модуль та головне значення
аргументу комплексного числа доцільно
обчислювати за формулами
;
або
.
З урахуванням наведених вище співвідношень комплексне число можна представити у вигляді
.
Така форма запису комплексного числа називається тригонометричною, а множення, ділення та піднесення до натурального степеня виконуються за формулами
;
;
.
З
урахуванням формули Ейлера
комплексне число може бути записано у
показниковій
формі
.
Якщо комплексні числа записані у показниковій формі, то дії множення, ділення та піднесення до натурального степеня виконуються за правилами
;
;
.
Коренем
-го
степеня з комплексного числа
називається таке число,
-ий
степінь якого дорівнює
.
Обчислення кореня виконується за
формулою
,
,
тобто корінь -го степеня має значень.
Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
Дійсна та уявна частини комплексного числа зв’язані з його модулем та аргументом співвідношеннями , .
Як відомо, кожній точці координатної площини відповідає безліч значень полярного куту, які відрізняються одне від одного на , де – ціле число.
Для однозначного визначення аргументу комплексного числа будемо обирати його з певного проміжку довжиною . Таке значення аргументу називається його головним значенням та позначається . Будемо вважати, що належить проміжку (досить часто також використовують проміжок ).Тоді модуль та головне значення аргументу комплексного числа доцільно обчислювати за формулами
;
або .
З урахуванням наведених вище співвідношень комплексне число можна представити у вигляді
.
Така форма запису комплексного числа називається тригонометричною, а множення, ділення та піднесення до натурального степеня виконуються за формулами
;
;
.
З урахуванням формули Ейлера комплексне число може бути записано у показниковій формі
.
Якщо комплексні числа записані у показниковій формі, то дії множення, ділення та піднесення до натурального степеня виконуються за правилами
;
;
.
Коренем -го степеня з комплексного числа називається таке число, -ий степінь якого дорівнює . Обчислення кореня виконується за формулою
, ,
тобто корінь -го степеня має значень.
Приклад. Записати комплексні числа у показниковій та тригонометричній формах.
а)
.
Розв’язок. Обчислимо модуль та головне значення аргумента комплексного числа.
,
.
;
,
або
.
Тоді
– тригонометрична форма,
та
– показникова форма.
б)
.
Розв’язок.
,
;
;
,
або
.
Тоді
– тригонометрична форма,
та
– показникова форма.