15. Пароніми та омоніми у професійному мовленні.

Омоніми- це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії - наслідок випадкового збігу звучання, у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного, напр.:Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживання. Тому основна вимога до тексту з омонімом - чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.Провокаційна близькість слів - однаковість (чи приблизна однаковість) звучання - створює проблему в міжкультурній комунікації, є причиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. Перекладачі залишають поза увагою окремі відтінки значень слів словника.

Пароніми (грец. para - біля, поруч) - слова, які дуже близькі за

звучанням, але різні за значенням і написанням. Саме ця близькість,

незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і

призводить до помилок. Паронімія - явище, поширене у всіх сферах мовної

діяльності. Опису цієї групи слів присвячений словник: Гринчишин Д. Г.,

Сербенська О. А. Словник паронімів української мови.Наприк.ознайомити - дати відомості, інформацію (зі станом справ, з планом, з

проектом) - познайомити - представити, рекомендувати (з приятелем, зі

співробітниками);

Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить

до непорозуміння, іноді створює комічний ефект (сплутування слів

уява/уявлення, компанія/кампанія, плутати / путати; поява незрозумілих

слів, замість фотогенічний — фотогігієнічний та ін.).

Ось деякі приклади неправильного слововживання: Стан хворого

задоволений (замість задовільний);

.

16. Особливості використання синонімів у діловому фаховому мовленні

Синоніми — це слова відмінні одне від одного своїм: звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням.

Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстраш-

ний, героїчний.

Синоніми поділяються на три основні групи:

1) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками {відомий — видатний — славетний — знаменитий);

2) стилістичні синоніми — це слова, що відрізняються, стилістичним і емоційним забарвленням (говорити — мовити — пророчити — верзти);

3) абсолютні синоніми — зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності {мовознавство — лінгвістика; століття — сторіччя). Таких синонімів в українській мові небагато. Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові — кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.