41. Службові листи, їх різновиди. Призначення, структура тексту, реквізити документів.

Службові листи (офіційна кореспонденція). Є два види:

• а) офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у дипломатичній практиці;

• б) ділове (комерційне) листування, яке має напівофіційний характер, для ділових контактів між фірмами, установами, закладами тощо.

Загальноусталений принцип побудови змісту службового листа: вступ, докази, висновки й закінчення. Використання ж усіх цих компонентів зумовлюється характером листа й конкретними обставинами справи.

Вступ має містити виклад причин і безпосереднього приводу, що спонукав написати листа. Докази з наведенням фактів, цифрових даних і логічних висновків, у яких повинні переконати адресата в правомірності постановки питання й необхідності позитивного розв'язання його. Основним структурним елементом змісту є висновок (закінчення), де викладають суть питання, основну думку: згоду чи відмову, пропозицію чи прохання тощо.

За функціональними ознаками службові листи поділяються на два типи:

• Листи, що потребують відповіді - запити, прохання, пропозиції, звернення, вимоги.

• Не потребують відповіді - відповіді, попередження, розпорядження, відмови, подяки, підтвердження, запрошення, комерційні, супровідні, гарантійні, рекламні, рекомендаційні та інформаційні листи.

За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні та колективні листи.

Головна мета листа - поінформувати, пояснити, упевнити, довести і спонукати до потрібної дії адресата (одержувача). Службовий лист є документом, тому він повинен бути чітким, лаконічним, зрозумілим, не містити нічого зайвого, що б заважало сприйманню основної інформації. Але добирати потрібні слова і тон ви повинні самі залежно від мети листування, ступеня знайомства, віку, статі та необхідності дотримання субординації. Безперечна умова - дотримання міри, доречності й такту.

Проте лишається досить умовностей, додержувати яких конче потрібно. Це передусім стосується структури службового листа: логічних елементів змісту та правил його оформлення.

Реквізити:

• 1. Назва міністерства (для державних структур).

• 2. Назва й адреса адресанта (ліворуч або посередині).

• 3. Номер і дата листа.

• 4. Назва й адреса установи (закладу) адресата, його посада, прізвище та ініціали (праворуч).

• 5. Заголовок листа ("про...").

• 6. Текст (зміст).

• 7. Перелік додатків (якщо надсилаються) із зазначенням кількості сторінок.

• 8. Посада; звання; ранг; статус адресанта (ліворуч).

• 9. Підпис, ініціали та прізвище адресанта (праворуч).

• 10. Печатка (якщо необхідно).

• 11. Віза виконавця, підпис на копію (якщо необхідно).

42. Службові записки: доповідна, пояснювальна. Призначення, структура тексту, реквізити документів.

Службова записка — це документ, який використовується для вирішення внутрішніх питань підприємства, установи тощо. Службова записка може містити пропозицію, звернену до керівника, а також інформацію про проведення заходу, про хід виконання якогось завдання чи розпорядження керівництва, про будь-які порушення, виробничі досягнення тощо. Найпоширенішими видами службових записок є доповідна та пояснювальна записки.

Доповідна записка — це документ, у якому викладається інформація про ситуацію, що склалася, про наявні факти, про виконану роботу. Вона може містити пропозиції, висновки, прохання автора.

Внутрішні доповідні записки адресуються керівникові установи чи підрозділу, де працює укладач, зовнішні — керівникові вищої організації (установи). Складається цей документ за вказівкою керівника або з ініціативи автора.

Пояснювальна записка — це документ, який з'ясовує зміст окремих положень основного документа (плану, звіту, наказу, проекту тощо) або пояснює причини певного вчинку, події.

Службова записка має такі реквізити:1. Назва структурного підрозділу.

2. Посада, прізвище й ініціали керівника, якому подається записка (у давальному відмінкові).

3. Посада, прізвище ім'я та по батькові (або ініціали) укладача (у родовому відмінку без прийменника від).

4. Заголовок (Службова записка/Пояснювальна записка/Доповідна записка).

5. Дата.

6. Текст: описова частина і пропозиції.

7. Посада, прізвище й ініціали особи, яка подає записку, її підпис.