27. Порядок слів у текстах офіційно-ділового стилю.

Офіційно-діловий стиль — це сукупність мовних за­собів, призначених для регулювання ділових стосунків, спілкування на державно-політичному, громадському, економічному рівні, у законодавстві, сфері управління адміністративно-господарською діяльністю (офіційно-ділова мовна сфера).

1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу актів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.

2. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професій­ної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо).

3. Діловий текст характеризується як зростаючою стандартизацією мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конс­трукцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий поря­док слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; дода­ток — після керуючого слова; обставинні слова — яко­мога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).

4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.

28. Особливості вживання інфінітивних конструкцій, пасивних конструкцій у діловому мовленні.

29. Особливості вживання вставних слів, дієприслівникових зворотів у текстах офіційно-ділового стилю.

Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення в нього того чи іншого пояснення або надання йому різних модальних значень, називаються вставними. Вони не пов'язані з членами речення способами узгодження, керування чи прилягання, але за смислом поєднані з реченням. Тому виключення вставних слів і словосполучень із речення змінює його зміст, але не порушує синтаксичної будови.

Вставні слова і словосполучення часто використовуються у діловому мовленні, при складанні ділових паперів, ними розпочинаються речення, абзаци. Але рекомендується вживати їх обмежено.

В усному діловому мовленні вживання вставних слів і словосполучень не створює зайвої інформації. Використання цих конструкцій допомагає мовцеві зорієнтуватися, зосередитися, а слухачам —краще сприйняти сказане. В діалогічному мовленні надмірне вживання вставних слів створює враження некомпетентності, низької мовної культури.

За своїм значенням вставні слова і словосполучення діляться на три групи:

1. Вставні слова і словосполучення, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні.

Наприклад: звичайно, напевно, безумовно, на жаль, на щастя, як на зло, можливо, може, мабуть, безперечно, безсумнівно, власне кажучи, зрозуміло, без сумніву, немає сумніву, видно, очевидно, припустимо, відома річ, сказати прав-ду, як-не-як, так би мовити, видимо, либонь та ін.

2. Вставні слова і словосполучення, що вказують на те, кому належить висловлена думка (самому мовцеві чи комусь іншому). Наприклад: по-моєму, по-нашому, по-вашому, кажуть, мовляв, на мій погляд, на мою думку, на думку (такого чи таких), за словами (такого чи таких) тощо.

3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом, справді, між: іншим, словом, по-перше, по-друге по-третє, кінець кінцем, мало цього та ін.

Вставні слова і словосполучення в писемному мовленні виділяються комами, в усному — паузами.

Творення і вживання дієприслівників

1. Дієприслівники недоконаного виду творяться за допомогою суфіксів -учи-(-ючи-), -ачи-(-ячи-): працюючи, викрнуючи, фінансуючи.

2. Дієприслівники доконаного виду творяться за допомогою суфіксів -вши-(-ши-): перевіривши, виконавши, зробивши, започаткувавши.

3. Дієприслівникові звороти в документах повинні стояти на початку речення: Враховуючи ситуацію, що склалася на цей момент...

Дієприслівники у ділових паперах вживаються досить часто. У складі дієприслівникового звороту вони становлять собою певні стандарти, шаблони: Зважаючи на викладене вище…, Читаючи звіт…, Повернувшись з відрядження…, Впоравшись із завданням…

Проте не рекомендують розпочинати кожне речення з дієприслівникового звороту, бо це дещо "засушує" виклад.

Їх можна заміняти підрядними реченнями: Пор.:

Зважаючи на викладене вище…; Як вказувалось (говорилось) вище, треба…

4. У безособовому реченні дієприслівник може вживатись тільки в тому випадку, якщо у складі присудка є інфінітив: Отримавши значні прибутки, бажано було б перерахувати якусь суму на благодійні внески.

В інших випадках уживання дієприслівника в безособовому реченні не відповідає нормі: Вивчаючи економіку, у нас не було ніяких проблем