
- •“Київський політехнічний інститут” обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Символи кодової таблиці ascii
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Умовні переходи на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Цикли на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Підпрограми на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Текстові та типізовані файли мови "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Побудова графіків функцій на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •OutText (’Текст для виводу’);
- •OutTextXy (200,100,’Текст для виводу’);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Бібліотечний модуль на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Динамічні змінні мови "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Об’єктно-орієнтоване програмування на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Форматований ввід та вивід даних на мові “cі”
- •Основні теоретичні відомості
- •Printf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2, ...);
- •Scanf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2,...);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Оператори організації переходів на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •1.2. Для організації умовного переходу по одному із багатьох варіантів доцільно використовувати оператор switch. Він має наступний формат:
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Організація циклів на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Одновимірні та двовимірні масиви на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Записи, вкладені записи, масиви записів на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Робота із бінарними та текстовими файлами
- •Теоретичні відомості
- •Int fgetc(вказівник_на_файл);
- •Int fputc(вказівник_на_файл);
- •Int fread (вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількість_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fwrite(вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількіст_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fseek(вказівник_файла, зміщення, поч. Значення);
- •Завдання на роботу
- •3. Контрольні запитання
- •Робота з функціями на мові “сі”
- •Теоретичні відомості
- •Тип_функції назва_функції(тип1 параметр1, ..., тип_n параметр_n);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •3.1. Який синтаксис функцій у мові “сі”.
- •Комп’ютерний практикум № 17 графічний режим екрану на мові “ci”
- •Основні теоретичні відомості
- •Void *malloc(об'єм_пам’яті_в_байтах);
- •Putimage(x1, y1, вказівник, вид_вставки);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Вирішення диференційних рівнянь методом ейлера
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Основи роботи в середовищі “turbo pascal 7.0” та “turbo c 3.0”
- •Комп’ютерний практикум № 17. Графічний режим екрану
Завдання на роботу
Набрати на мові програмування “Паскаль” текст нижченаведеної програми Code_ASCII, яка повертає символи кодової таблиці ASCII за їх десятковим кодом, відлагодити, відкомпілювати та запустити її у роботу При цьому детально вивчити та практично застосувати пункти меню File,Compile,Run інтегрованого середовища мови. За результатами роботи програми записати отримані коди та відповідні символи таблиці ASCII .
Program Code_ASCII;
Uses Crt;
Var I :byte;
Begin
TextBackground (lightgray);
ClrScr;
TextColor (blue);
Writeln;
Write (' ':25,'Коди символiв таблицi');
TextColor (black);
Write (' ASCII');
Window (10,4,80,25);
For I:=0 to 255 do
begin
ClrScr;
TextColor (red);
Write ('Десятковий код: ');
TextColor (yellow);
Writeln (I);
TextColor (red);
Write ('Символ: ');
TextColor (yellow);
Writeln (Chr (I):2);
TextColor (red);
Writeln;
TextColor (green+ blink);
GotoXY (17,19);
Write ('Натиснiть клавiшу "ENTER" ');
Readln;
end;
Readln;
Window (1,1,80,25);
End.
Контрольні запитання
Що взято за основу кодування символів в ЕОМ.
Скільки символів уміщує кодова таблиця ASCII.
Які є способи вводу символів кодової таблиці ASCII.
Що таке компіляція програми та як вона здійснюється.
Як визначити місце помилки в тексті програми під час компіляції програми.
Комп'ютерний практикум № 2
Умовні переходи на мові "паскаль"
Мета практикуму – розробка програмного забезпечення на мові програмування "Паскаль" з реалізації розгалужених структур алгоритмів, а також детальне вивчення та практичне застосування пункту меню Edit інтегрованого середовища мови.
Теоретичні відомості
1.1. Для реалізації розгалужених структур алгоритмів на мові “Паскаль” застосовується оператор умовного переходу if та оператор вибору case. В залежності від виконання заданих у цих операторах умов змінюється логічний хід програми.
1.2. Оператор умовного переходу має наступну специфікацію (за допомогою кутових дужок <..> нижче і в подальшому будуть вказуватися елементи операторів, які вільно задає програміст у залежності від задачі, що вирішується)
if <умова> then <оператор 1> else <оператор 2>;
Якщо <умова> приймає значення True, тобто “істина”, то виконується <оператор 1>. Якщо ж <умова> приймає значення False, тобто “неістина”, то виконується <оператор 2>. Наприклад,
if A>B then C:=A+B else C:=A-B;
Якщо в then чи else-гілці необхідно виконати більше одного оператора, то використовуються операторні дужки begin..end, наприклад,
if A>B then
begin
C:=A+B;
D:=A*B;
end
else
begin
C:=A-B;
D:=A/B;
end;
При цьому перед словом else крапка з комою ; не ставиться, бо оператор if ще не завершився.
Складна <умова> реалізується за допомогою логічних функцій: “І” – and, “АБО” – or, “НІ” – not, “Виключаюче АБО” – xor, наприклад,
if (A>B)and(C<=D)or(C>0) then C:=A+B else C:=A-B;
Оператор if може застосовуватися без else-гілки, наприклад,
if A>B then C:=A+B;
В цьому випадку, якщо <умова> приймає значення False, то оператор if пропускається й виконується наступний за ним оператор програми.
Оператор if може бути вкладеним, проте, більше трьох вкладень не робиться із-за складності аналізу роботи операторів. Для зміни області дії then та else-гілок різних операторів if застосовуються операторні дужки begin..end, наприклад,
if A>B then
begin
if C<=D then C:=A+B else C:=A-B;
end
else
C:=A/B;
Приклад 1. Визначити поведінку космічного корабля, що стартує із Землі, в залежності від його швидкості відносно 1-ї, 2-ї та 3-ї космічної швидкості.
Program If_Kosmos;
Uses CRT;
Const
V1=7.9; {Перша космічна швидкість, км/с}
V2=11.2; {Друга космічна швидкість, км/с}
V3=16.6; {Третя космічна швидкість, км/с}
Var
V :real;
Begin
TextBackGround (lightgray);
ClrScr;
TextColor (blue);
GotoXY (7,2);
Writeln ('ПРОГРАМА ВИЗНАЧЕННЯ ПОВЕДIНКИ
КОСМIЧНОГО КОРАБЛЯ');
TextColor (red);
GotoXY (9,4);
Write ('Введiть швидкiсть корабля, км/с: ');
TextColor (black);
Readln (V);
GotoXY (9,6);
TextColor (yellow);
if V<V1 then
Writeln ('Корабель впаде на Землю!!!');
if (V>=V1)and(V<V2) then
Writeln ('Корабель стане супутником Землi!!!');
if (V>=V2)and(V<V3) then
Writeln ('Корабель досягне iнших планет
Сонячної системи!!!');
if V>V3 then
Writeln ('Корабель покине Сонячну систему!!!');
Repeat Until KeyPressed;
End.
1.3. Оператор вибору case використовується для реалізації умови з багатьма виходами. Його специфікація наступна
case <змінна> of
<1-е значення змінної>:<оператор 1>;
<2-е значення змінної>:<оператор 2>;
<N-е значення змінної>:<оператор N>;
else <оператор>;
end;
В залежності від <значення змінної> виконується один з операторів проміжку від <оператор 1> до <оператор N>. Якщо ж змінна не має заданих значень, то виконується <оператор> else-гілки. <Змінна>, за значенням якої здійснюється вибір, може бути будь-якого простого (скалярного) типу даних, крім, дійсного. Наприклад, для змінної вибору цілочислового типу оператор може мати такий вигляд
case J of
1: C:=A+B;
3: C:=A-B;
7: C:=A*B;
else C:=A/B;
end;
Оператор може застосовуватися без else-гілки, наприклад,
case J of
1: C:=A+B;
3: C:=A-B;
7: C:=A*B;
end;
Значення змінної вибори для виконання одного й того ж оператора можуть об'єднуватися через кому або через проміжок, який задається двома послідовними крапками, наприклад,
case J of
1,2: C:=A+B;
3,4,6: C:=A-B;
7..13: C:=A*B;
end;
Якщо для значення змінної вибору необхідно виконати більше одного оператора, то використовуються операторні дужки begin..end, наприклад,
case J of
1: begin
C:=A+B;
D:=(A-B)/2;
end;
3: C:=A-B;
7: C:=A*B;
else C:=A/B;
end;