
- •“Київський політехнічний інститут” обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Символи кодової таблиці ascii
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Умовні переходи на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Цикли на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Підпрограми на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Текстові та типізовані файли мови "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Побудова графіків функцій на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •OutText (’Текст для виводу’);
- •OutTextXy (200,100,’Текст для виводу’);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Бібліотечний модуль на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Динамічні змінні мови "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Об’єктно-орієнтоване програмування на мові "паскаль"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Форматований ввід та вивід даних на мові “cі”
- •Основні теоретичні відомості
- •Printf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2, ...);
- •Scanf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2,...);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Оператори організації переходів на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •1.2. Для організації умовного переходу по одному із багатьох варіантів доцільно використовувати оператор switch. Він має наступний формат:
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Організація циклів на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Одновимірні та двовимірні масиви на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Записи, вкладені записи, масиви записів на мові "сі"
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Робота із бінарними та текстовими файлами
- •Теоретичні відомості
- •Int fgetc(вказівник_на_файл);
- •Int fputc(вказівник_на_файл);
- •Int fread (вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількість_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fwrite(вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількіст_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fseek(вказівник_файла, зміщення, поч. Значення);
- •Завдання на роботу
- •3. Контрольні запитання
- •Робота з функціями на мові “сі”
- •Теоретичні відомості
- •Тип_функції назва_функції(тип1 параметр1, ..., тип_n параметр_n);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •3.1. Який синтаксис функцій у мові “сі”.
- •Комп’ютерний практикум № 17 графічний режим екрану на мові “ci”
- •Основні теоретичні відомості
- •Void *malloc(об'єм_пам’яті_в_байтах);
- •Putimage(x1, y1, вказівник, вид_вставки);
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Вирішення диференційних рівнянь методом ейлера
- •Теоретичні відомості
- •Завдання на роботу
- •Контрольні запитання
- •Основи роботи в середовищі “turbo pascal 7.0” та “turbo c 3.0”
- •Комп’ютерний практикум № 17. Графічний режим екрану
Контрольні запитання
3.1. Як відкрити графічний режим дисплея.
3.2. За допомогою яких команд можна будувати графіки функцій.
3.3. Як змінити тип, товщину та колір лінії.
3.4. За допомогою яких команд виводиться на екран текстова інформація у графічному режимі роботи.
3.5. Як змінити шрифт, розмір та напрямок виводу тексту.
3.6. Чим визначаються масштаби по координатних осям.
Комп'ютерний практикум № 7
Бібліотечний модуль на мові "паскаль"
Мета практикуму – розробка програмного забезпечення на мові програмування "Паскаль" з використанням створених бібліотечних модулів програміста.
Теоретичні відомості
Створення та використання бібліотечного модуля програміста на мові "Паскаль" здійснюється в такій послідовності:
Відповідно до вимог записується текст програми бібліотечного модуля;
Текст програми компілюється звичайним способом шляхом натискання комбінації клавіш Alt-F9. Попередньо перед компіляцією за допомогою меню Compile\Destination\Disk задається місце розміщення модуля у файлі на диску. Після компіляції створюється файл модуля з розширенням .TPU, наприклад, файл BIBLIO.TPU;
В основній програмі для використання команд бібліотечного модуля він підключається у розділі Uses, наприклад, Uses BIBLIO;
В обов’язковому порядку створюється опис використання команд модуля.
Текст програми бібліотечного модуля записується відповідно до наступної структури модуля:
Unit <ім”я модуля>;
{$ глобальні директиви компілятора}
Interface
Uses <доступні бібліотечні модулі>;
Label <доступні мітки>;
Const <доступні константи>;
Type <доступні типи даних>;
Var <доступні змінні>;
Procedure <ім”я 1-ої доступної процедури>;
Procedure <ім”я N-ої доступної процедури>;
Function <ім”я 1-ої доступної функції>;
Function <ім”я N-ої доступної функції>;
Implementation
Uses <бібліотечні модулі для реалізації>;
Label <мітки для реалізації>;
Const <константи для реалізації>;
Type <типи даних для реалізації>;
Var <змінні для реалізації>;
Procedure <ім”я 1-ої процедури>;
<тіло 1-ої процедури>;
Procedure <ім”я N-ої процедури>;
<тіло N-ої процедури>;
Function <ім”я 1-ої функції>;
<тіло 1-ої функції>;
Function <ім”я N-ої функції>;
<тіло N-ої функції>;
Begin
<оператор 1>;
<оператор N>;
End.
1.3. Заголовок бібліотечного модуля починається із зарезервованого слова Unit та імені модуля, яке повинно співпадати з іменем файлу модуля, тому може вміщувати не більше 8 символів.
Далі йдуть глобальні директиви компілятора, що будуть діяти при підключенні модуля в основній програмі.
Інтерфейсна частина Interface вміщує елементи, які доступні користувачу після підключення модуля. Це можуть бути інші бібліотечні модулі, мітки, константи, типи даних, зміні, процедури й функції, що вказуються у відповідних розділах Uses, Label, Const, Type, Var, Procedure, Function. Причому для процедур та функцій вказуються тільки їх заголовки без відповідних тіл. Будь-який розділ, в тому числі й усі, можуть бути відсутні. В останньому випадку ключове слово Interface залишається.
Реалізаційна частина Implementation служить для реалізації інтерфейсної частини. Це внутрішня складова модуля, що недоступна користувачу після його підключення. В цій частині процедури та функції записуються повністю. Будь-який розділ реалізаційної частини, в тому числі й усі, можуть бути відсутні, проте ключове слово Implementation завжди залишається.
Ініціалізаційна частина вміщує оператори між ключовими словами Begin та End, що виконуються у програмі, в якій підключено модуль, найпершими, тобто перед командами її виконавчого блоку. Найчастіше ініціалізаційна частина порожня.
Приклад 1. Створити бібліотечний модуль, який уміщує тільки наступні константи А=2002; Н=0,02; К=2,73.
Unit Constant;
Interface
Const
A=2002;
H=0.02;
K=2.73;
Implementation
Begin
End.
Приклад 2. Створити бібліотечний модуль, ініціалізаційна частина якого здійснює очистку екрана в текстовому режимі.
Unit ScrClear;
Interface
Implementation
Uses Crt;
Begin
ClrScr;
End.
Приклад 3. Створити бібліотечний модуль, що вміщує дві процедури, за допомогою яких можна задати колір символів й фону в текстовому режимі екрана та подати короткочасний звуковий сигнал.
Unit Biblio;
Interface
Procedure CF (Color, Fon :byte);
Procedure Beep;
Implementation
Uses Crt;
Procedure CF;
Begin
TextColor (Color);
TextBackGround (Fon);
End;
Procedure Beep;
Begin
Sound (3000);
Delay (1000);
NoSound;
End;
Begin
End.