
- •Основні властивості напівпровідникових матеріалів.
- •Як поділяються напівпровідникові матеріали за електропровідностю?
- •В чому полягає відмінність напівпровідникових матеріалів від металів та діелектриків?
- •Що таке власна електропровідність напівпровідника?
- •5. Як отримати напівпровідник з електронною провідністю
- •Як отримати напівпровідник з дірковою провідністю?
- •Що таке електронно-дірковий перехід?
- •Подати вольт-амперну характеристику електронно-діркового переходу.
- •9.Класифікація напівпровідникових приладів.
- •10.Представити вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів.
- •11. Що таке перемикаючі напівпровідникові прилади?
- •12. Подати вольт-амперну характеристику перемикаючого напівпровідникового приладу?
- •13.Принцип дії тиристора
- •14. Заступна схема тиристора та принцип її роботи.
- •15. Що таке напівпровідникові оптоелектронні пристрої?
- •16. Найпростіший перетворювач змінного струму в постійний.
- •17. Некерований однофазний двопівперіодний випрямляч.
- •1 8. Основні характеристики випрямлячів.
- •19. Особливості роботи випрямляча на резистивне навантаження
- •20. Шляхи покращення енергетичних характеристик випрямляча.
- •21. Электрические фильтры
- •22. Какие коэффициенты применяются для оценки качественных характеристик выпрямителей?
- •23.Недоліки та переваги основних схем однофазних випрямлячів.
- •24. Які якісні характеристики випрямних тиристорів?
- •25. Що таке керований випрямляч?
- •26. Однофазний двопівперіодний випрямляч з нульовим виводом.
- •27. Робота однофазного двопівперіодного випрямляча на резистивне навантаження.
- •28. Основні енергетичні характеристики керованих випрямлячів.
- •29.Яким чином можна підсилити електричний сигнал?
- •30.Основні показники підсилювачів.
- •31. Як визначається коефіцієнт підсилення по струму?
- •32. Як визначається коефіцієнт підсилення по напрузі?
- •33. Як визначається коефіцієнт підсилення по потужності?
- •34.Що таке фазочастотна характеристика?
- •35.Подайте схему підсилювача зі спільним емітером.
- •36. Якої величини вхідний опір підсилювача зі спільним емітером?
- •37.Подати амплітудну характеристику підсилювача зі спільним емітером та розділяючим конденсатором на його вході.
- •38. Навіщо застосовують конденсатор на виході підсилювача?
- •39. Як здійснюється термокомпенсація в підсилювачі?
- •40. Подати схему підсилювача зі спільним колектором.
- •41. Якої величини вхідний опір підсилювача зі спільним колектором?
- •42. Що таке операційний підсилювач?
- •43. Чому дорівнює коефіцієнт підсилення операційного підсилювача?
- •44. Чому дорівнює вхідний опір операційного підсилювача?
- •45. Що таке інвертуючий підсилювач?
- •46. Подати схему вмикання неінвертуючого підсилювача.
- •47. Як отримати суматор електричних сигналів
- •48. Що таке схема порівняння?
36. Якої величини вхідний опір підсилювача зі спільним емітером?
Rвх = Uвх/Iвх. Якщо вважати Iвх = Iбази(без врахування дільника R1, R2), то Rвх = Uбm/Iбm(бм – максимальний струм/напругабази). Наявність дільника R1, R2знижує вхідний опір. Зверніть увагу: відносно вхідного сигналу змінного струму резистори R1і R2виявляються увімкненими паралельно: від едж(джерела)струм тече не тільки через R2 (що очевидно), а й через R1і далі через Ек(з опором, що дорівнює нулю - джерело напруги).
37.Подати амплітудну характеристику підсилювача зі спільним емітером та розділяючим конденсатором на його вході.
Амплітудна характеристика підсилювача - це залежність амплітуди вихідного сигналу від амплітуди вхідного (рис. 11.3) UВИХ=f(UВХ).
Д
ля
ідеального підсилювача амплітудна
характеристика представляє пряму лінію,
яка проходить через початок координат.
Амплітудна характеристика реального
підсилювача збігається з характеристикою
ідеального тільки на відрізку [а, б]. При
вхідних сигналах Uвх>Uвхmaxвихідна
напругапідсилювача не зростає. Це
зв'язано з тим, що у режимі великих
вхідних сигналів робоча точка
транзистора заходить у режим насичення
(мають прояв нелінійні властивості
транзистора). При цьому вихідний сигнал
спотворюється. Це явище має назву
нелінійних спотворень. При малих вхідних
сигналах Uвх<Uвхminвихідна
напруга підсилювача залишається
постійною і дорівнює Uвихmin.
Напруга
Uвихminмає
назву напруги власнихшумів підсилювача.
Власні шуми підсилювача обумовлені
різними перешкодами і наводками, а також
непостійністю електричних процесів у
часі. За допомогою підсилювача неможливо
підсилювати сигнали з амплітудою
Uвх<Uвхmin,
оскільки
підсилюваний сигнал не можна визначити
у власних шумах підсилювача.
Розглянута схема має амплітудно-частотну характеристику (АЧХ). Зниження коефіцієнта підсилення на низьких частотах (НЧ) обумовлено наявністю у схемі роздільних конденсаторівС1, С2. При зниженні частоти fопір конденсаторів Хс = 1/ὠСзбільшується.
Це
спричиняє зменшення підсилюваної
напруги на навантаженні. В області
середніх частот (СЧ) опір конденсаторів
C1,С2,
СЗ
стає зневажливо малим і його можна не
враховувати. В області високих частот
(ВЧ) починають виявлятись частотні
властивості транзистора і його коефіцієнт
підсилення зменшується.
38. Навіщо застосовують конденсатор на виході підсилювача?
Конденсатор на виході підсилювача призначений для того щоб пристрої які можуть бути підключені до виходу каскадуне могли порушити встановлений режим транзистора. Він розділяє вихід підсилювача і навантаження на постійному струмі. Внаслідок цього до навантаження буде передана тільки змінна складова підсилюваного сигналу.
39. Як здійснюється термокомпенсація в підсилювачі?
Термокомпенсація
передбачає застосування нелінійних
елементів, параметри яких залежить від
температури. Необхідна стабільність
робочої точки досягається без великих
затрат електричної енергії в колах
стабілізації. В якості нелінійного
термочутливого елемента переважно
застосовують термістори або
переходи напівпровідникових діодів і
транзисторів. Найпростіша схема
термокомпенсації наведена на рис.1.29, в
якій один з резисторів базового подільника
напруги замінений термістором з від’ємним
знаком температурного коефіцієнта
опору, значення якого приблизно складає
.
З підвищенням температури опір термістора зменшується, тому зменшується спад напруги на ньому і зменшується напруга між базою та емітером транзистора, внаслідок чого струм бази також зменшується, а струм колектора залишається незмінним.
Необхідну залежність термочутливого елемента отримують комбінуючи з’єднання лінійних резисторів з терморезистором. Деколи ці резистори можуть бути змінними (рис.1.30).
В розглянутих схемах термокомпенсація змінює режим каскаду за змінним струмом. При зростанні температури вхідних опір цих каскадів зменшується. Цей недолік усунений в схемі, де опір термістора ввімкнений в коло емітера (рис.1.31).
Рис.1.29. Схема термокомпенсації транзисторного каскаду за допомогою термістора.
Рис.1.30. Схема термокомпенсації з регульованою залежністю термокомпенсуючого елемента
Рис.1.31. Схема термокомпенсації каскаду з незмінним вхідним опором
Терморезистори
мають неоднаковий з транзисторами
температурний коефіцієнт опору і
неоднакову температурну інерційність.
Кращі результати термокомпенсації
можна отримати застосовуючи
переходи
площинних діодів, оскільки їх температурні
коефіцієнти напруги (ТКН) за знаком і
значенням практично збігаються з ТКН
переходу база-емітер транзистора
(рис.1.32). Можна також підібрати діод в
якого, в заданому температурному
діапазоні, приріст зворотного струму
збігається з приростом теплового струму
транзистора
.
Використовуючи ці властивості діодів
можна побудувати надійну і ефективну
схему термокомпенсації транзисторного
каскаду (рис.1.33).
Рис.1.32. Схема термокомпенсації зсуву вхідної характеристики транзистора за допомогою переходу напівпровідникового діода
Рис.1.33. Схема термокомпенсації каскаду, в якій компенсується вплив зсуву вхідної характеристики і некерованого струму транзистора
Діод
призначений для компенсації температурного
зсуву вхідної характеристики транзистора,
а діод
забезпечує компенсацію некерованого
(теплового) струму колектора Ік0транзистора,
оскільки його зворотний струм протікає
в протилежному напрямку до Ік0.
У випадку коли
,
то вплив некерованого струму колектора
транзистора усувається. Загальний
недолік методу термокомпенсації полягає
в тому, що при заміні термокомпенсуючого
елемента порушується режим термокомпенсації.