- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор’я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов’ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави – Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини іх – першої половини хіі століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам’ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення Київської Русі за «Руською Правдою».
- •Проаналізувати зобов’язальне право Київської Русі.
- •Визначити об’єкт і об’єктивну сторону злочину та суб’єкт і суб’єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання в Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду Русі.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина хіі – хііі століть).
- •Охарактеризувати основні риси права Південно - Західних земель Русі другої третини хіі – першої половини хіv століть.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець хіv- перша половина XVII століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці хvi – першої половини XVII століть.
- •Розкрити сутність магдебурзького права і проаналізувати процес його поширення в українських землях.
- •Дати характеристику Судебника Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні наприкінці XIV – в першій половині XVII століть.
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини хvii століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині хvii століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII – XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині хvіі - хvііі століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII – XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії першої половини хіх століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина хіх століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці хvііі – в першій половині хіх століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно-правовий розвиток України другої половини хіх століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини хіх століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина хіх століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини хіх століття.
- •Розкрити суть української національної ідеї і процес її розвитку наприкінці хviii – впродовж хіх століть.
- •3. Національна ідея в суспільно-політичному русі України
- •Проаналізувати вплив революції 1905 – 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З’ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець хіх – початок хх століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки Першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду та його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •II Універсал
- •III Універсал
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий – березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр доби Центральної Ради.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій Української Держави Павла Скоропадського.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді й рішень і та іі Всеукраїнських з’їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об’єднанні.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1920-х років.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права усрр 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої Радянської України впродовж 1930-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в Західній Україні у міжвоєнний період (1918 – 1939 роки).
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •15 Березня 1939 року сейм проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Сейм ухвалив закон, який містив такі пункти:
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 – 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій Радянської України в перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в суспільному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 – 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985 – 1991 рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини хvii століття.
У ході Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького на-звільненій території формувалися підвалини самостійної української національної держави у вигляді козацької республіки, започаткованої традиціями Запорозької Січі. Визволену територію поділено на 16 військово-адміністративних одиниць - полків. Найвідомішими серед них були Київський, Брацлавський, Черкаський, Чернігівський, Полтавський, Чигиринський, Переяславський. Крім адміністративно-територіальних, існували полки й суто військові, які формувалися на відповідних адміністративних територіях і були основою нової держави - її збройні сили.
Полки поділялися на сотні. їхня кількість у кожному полку була різною і коливалася від 10 до 20 сотень. У реєстрах сотень кількість козаків теж була різною. В одних - кілька десятків, в інших - до 300 осіб. У полку влада належала полковнику, а також полковому писарю, обозному, судді, осавулам та іншим військово-адміністративним чинам. Вони й утворювали старшинську раду полку. Всіма військовими і громадськими справами сотні управляв сотник, а козацькими сільськими громадами - отаман.
Центральна влада на визволеній території належала гетьману, який спирався на Раду генеральної старшини. До неї належали: генеральний писар, що відав гетьманською канцелярією і зовнішніми відносинами, генеральний обозний - керівник артилерії та виробництва зброї і спорядження; генеральний суддя - начальник у судово-адміністративних питаннях; підскарбій, який відав збиранням податків і фінансовими справами війська; безпосередні помічники гетьмана у військових справах - осавули, бунчужні та хорунжі. Символами верховної влади гетьмана в Україні були клейноди: булава, бунчук, прапор, литаври для скликання ради. Центр влади перемістився в Чигирин, де була військова і адміністративна ставка гетьмана. Тут розміщувалася його резиденція з генеральною старшиною, яка разом з полковниками об'єднувалася військову раду при гетьманові. Це ж була і своєрідна старшинська рада міністрів, яка вирішувала адміністративні, політичні й економічні проблеми звільненої України. Гетьмана і генеральну старшину обирали на загальній військовій раді. Обиралися також полковники і сотники, хоча інколи кандидатів визначали зверху.
Держава Богдана Хмельницького вперше у міжнародно-правових відносинах визнана урядом Речі Посполитої Зборівським договором 1649 р. як автономія у складі трьох воєводств. A 1654 p. на Переяславській раді - царем Московської держави.
Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині хvii століття.
Держава Богдана Хмельницького вперше у міжнародно-правових відносинах визнана урядом Речі Посполитої Зборівським договором 1649 р. як автономія у складі трьох воєводств. A 1654 p. на Переяславській раді - царем Московської держави.
Сукупність документів, за якими практично втілено рішення Переяславської ради про протекторат над Україною Москви, відомі під назвою Березневі статті. Це - низка кількаразових звернень гетьмана - "Статей Богдана Хмельницького", а також указів і жалуваних грамот царя. Березневими вони названі тому, що 14 березня 1654 р. їх остаточно схвалено й підписано царем.
Відповідно до Березневих статей московський уряд визнавав політичну автономію України як окремого державного утворення у союзі з Москвою зі збереженням самоуправління, яке на той час склалося. Збройні сили України (реєстр) включали 60 тис. козаків. Україна обирала гетьмана на козацькій чи народній раді з наступним схваленням царем. Українці обирали собі старшину, місцеву адміністрацію, збирали кошти на платню старшині та на утримання війська. Всі привілеї і права старшини, козаків, української шляхти залишалися непорушними, у володіння гетьмана передавалося Чигиринське староство. Цілком зберігалися права київського митрополита і української автокефальної православної церкви. За гетьманом зберігалися державні права мати зносини з усіма іноземними державами. Про стосунки з Польщею і Туреччиною треба було доповідати цареві. Податки мали збиратися на місцеву адміністрацію і на місцеві потреби.
Отже, у 50-ті pp. XVII ст. в Центральній Україні формувалася повноцінна державність з усіма відповідними ознаками, функціями, механізмом, на чолі з гетьманом.
Українська козацька держава зародилась на зразок Запорозької Січі як демократична республіка. При так званому «архаїчному демократизмі» України в ній формально визнавалися суверенні права на владу в державі за більшістю громадян й виборність органів влади. Однак процес формування української держави супроводжувався поступовим зміцненням прерогатив гетьманської влади і зародженням ідеї монархізму у Б. Хмельницького, а також обґрунтування наслідування державницьких традицій Київської Русі. На нашу думку, появу Української держави в середині XVII ст. Слід вважати відновленням української державності, яку було втрачено після Київської Русі (за винятком Галицько- Волинського князівства). Перебуваючи декілька століть під чужоземним пануванням, Україна зазнала багато втрат, але, головне, що втратила українську еліту – князів, що могли б династичними правами легітимізувати процес державотворення та його результат – окрему, самостійну українську державу. Зазначимо, що вибух у 1648 р. Визвольної війниукраїнського народу не був випадковим. В середині XVII ст. Європа вступала в новий етап розвитку, дляякого було характерне створеннянаціональних держав і утвердженнябуржуазних відносин. Проте на відміну від інших держав, новостворена Українська держава не була визнана світовою спільнотою. На нашу думку, однією з головнихпричин цього була відсутність в ній потенційного монарху. Отже, основна суперечність – це боротьба двох протилежних тенденцій: з одного боку, демократизмі виборність усіх органів влади,
з другого, намагання Б. Хмельницького створити сильну монархічну одноосібну державу тапередативладууспадок. Вумовах трансформації політичної системи і перехідних етапах будь-якої держави більш ефективним виявляється авторитарний стиль керівництва та побудова чіткої вертикалі влади. Саме це й намагався зробити Б. Хмельницький і приклав максимумзусиль для реалізації монархічних ідей з метою збереження набутої державності.