- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Зростання ефективності економіки як головне завдання макроекономіки.
- •Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
- •Основні макроекономічні показники.
- •Номінальний та реальний. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •Циклічність як форма економічного розвитку. Сукупність та структура економічного циклу.
- •Повна зайнятість, природне безробіття та потенціальний ввп.
- •Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •Види інфляції залежно від її темпів. Інфляція попиту та інфляція витрат, передбачувана та непередбачувана інфляція.
- •Основні соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Сукупний попит.
- •Цінові фактори сукупного попиту. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •Сукупна пропозиція.
- •Класична модель сукупної пропозиції.
- •Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Споживання як функція післяподаткового доходу.
- •Середня схильність до споживання та заощадження.
- •Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •Роль інвестицій в економіці.
- •Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •Визначення рівноважного ввп на основі методу “видатки-випуск”.
- •Фактичні та заплановані видатки. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •Визначення рівноважного ввп за методом “вилучення-ін’єкції”.
- •Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •Критика кейнсіанцями класичного положення про державне невтручання в економіку.
- •Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку.
- •31Дискреційна фіскальна політика.
- •30Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків.
- •Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •Автоматична фіскальна політика.
- •Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Крива Лаффера про залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету.
- •Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- •Банківська система та грошова пропозиція.
- •Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція.
- •Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- •Платіжний баланс. Рахунок поточних операцій та його складові.
- •Валютний курс. Форми котирування валютного курсу.
- •Валютні системи в розвитку.
- •Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •Ринок праці та механізм його функціонування.
- •Класична теорія ринку праці.
- •Кейнсіанська теорія ринку праці.
- •Крива Філіпса про зв’язок між безробіттям та інфляцією в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Фактори економічного зростання. Виробнича функція.
- •Модель економічного зростання Солоу.
- •“Золоте правило” нагромадження як критерій максимізації рівня споживання.
- •Вплив технічного прогресу на економічне зростання.
- •Крива Лоренця як графічна модель фактичного розподілу доходів.
- •55. Модель економічного зростання Домара-Харрода
55. Модель економічного зростання Домара-Харрода
Ключовими елементами моделі Домара-Харрода є величина заощаджень і схильність до заощаджень.
Головні особливості моделі Домара-Харрода. Модель ґрунтується на так званій капітальній теорії вартості. Тобто приймається, що вирішальне значення для економічного зростання мають запас капіталу та його збільшення. Праці відводиться підпорядкована роль. В основу моделі покладено, що при зростанні капіталу відбувається пропорційне зростання праці (DL / DK = const, де DL - приріст праці; DK - приріст капіталу).
Модель не враховує технологічних змін. У моделі приймається, що К / Y = DK / DY. У моделі основним фактором економічного зростання є сукупний попит. У моделі приймається, що інвестиції (І) дорівнюють заощадження (S). Чисті інвестиції тотожні приросту капітал (І = DK). Величину економічного зростання можна обчислити за формулою:
ЕЗ = DY / Y
де, ЕЗ - економічне зростання; DY - приріст продукту протягом певного періоду; Y - обсяг продукту в попередньому періоді.
Sy = S / Y = І / Y
де, Sy - схильність до заощадження; S - обсяг заощаджень; Y - обсяг продукту; І - обсяг чистих інвестицій (І = S).
Частка приросту капіталу (DK) у прирості продукту позначається k:
k = DK / DY = І / DY
Виходячи з того, що І / Y = Sy, а І / DY = k, і визначивши:
Y = І / Sy і DY = І / k
отримаємо функцію економічного зростання:
ЕЗ = DY / Y = (І / k) / (І / Sy) = Sy / k
Отже, економічне зростання визначається часткою заощаджень у продукті (через яку оцінюється загальна схильність до заощаджень), віднесеною до коефіцієнта, що показує внесок зростання капіталу у зростання продукту.
Економічне зростання можна забезпечити або шляхом збільшення заощаджень у національному доході, або шляхом підвищення ефективності використання додаткового капіталу.
Таким чином, модель Домара-Харрода відображає зв'язок між рівнем заощаджень, інвестиціями (капіталовкладеннями) та економічним зростанням.
Для більш точного визначення приросту продукту на одиницю капіталу дана модель враховує такий чинник, як темп зростання кількості населення, який віднімається від показника загального економічного зростання.