ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

____________________________________________________________________

Тема: «Спеціальна термінологія і професіоналізми».

План

1. Терміни і професіоналізми.

2. Творення професіоналізмів.

ТЕРМІНИ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ

Системи термінів (терміносистеми) складають слова та словосполучення, утворені або за допомогою словотвірних засобів рідної мови, або на основі між-народного терміноло­гічного фонду, а також шляхом переосмислення слів за­гальнолітературної мови, діалектів, просторічних елемен­тів та запозичень з іно-земних мов.

Сучасна фахова термінологія — складна й різноманітна сукуп­ність найменувань спеціального змісту, яку класифікують за різни­ми ознаками, зокрема за ступенем і характером спеціалізації її одиниць.

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів певні вимоги.

1. Системність.

Системність є однією з найважливіших умов існування терміна.

Слово як термін існує лише у певній системі понять.

Термін називає поняття й займає конкретне місце у пев­ній системі понять, яка є відбиттям або наукової теорії, або наукової/технічної класифікації, або узагальненої ідеї /концепції в певній ґалузі /підґалузі знання.

Належність терміна до певної системи, тобто до певно­го термінополя, є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова.

2. Однозначність.

Термін має називати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю має відповідати тільки один термін.

У своєму термінополі термін є однозначним, тому що поле грає для терміна таку ж роль, що контекст для загаль­новживаної лексики. Наприклад, термін «ко-рінь» у матема­тичному термінологічному полі має одне значення (величи­на, що при піднесенні її до певного ступеня дає дане число); у біологічному терміноло-гічному полі має інше значення (частина рослини, що міститься в землі); у гра-матичному термінологічному полі — третє значення [головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення].

3. Мотивованість.

Мотивованість — це така мовна форма терміна, яка до­помагає зрозуміти поняття, яке він позначає, без звертан­ня до тлумачного термінологічного слов-ника. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усвідом-ленню та запам’ятовуванню терміна. За мовною фор­мою термін може бути пов-ністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.

Повністю мотивованим вважаються одноелементний термін, вибір якого пояснюється його дотермінологічним значенням, і багатоелементний термін, еле-менти якого теж пояснюються їхніми дотермінологічними значен­нями.

Наприклад, математичні терміни «гіпотенуза», «трикут­ник». Мовна форма першого пояснюється метафоричним перенесення найменування об’єкта: у дав-ньогрецькій мові гіпотенузою називалася кривобокість. Форма другого тер­міна визначається існуванням в українській мові слів «три» і «кут» та продуктивної моделі словотворення: чис­лівник + іменник + суфікс.

Частково мотивованим є багатоелементні терміни, час­тина елементів яких пояснена, а інша — ні. Прикладом може бути технічний термін «ланцюговий гро-хот», що скла­дається з двох елементів. Елемент «грохот» ми пояснити не можемо через його часткову демотивованість («гро­хот» — машина для розподілу сиро-вини у процесі збагачен­ня корисних копалин).

Немотивованим вважаємо математичний термін «ромб», тому що у перекладі з давньогрецької мови він має зна­чення «дзиґа».

Проте з точки зору термінознавства всі терміни моти­вовані.

Наприклад, відомо, що гіпотенуза — це сторона прямо­кутного трикутника, що лежить проти прямого кута і що цей термін використовується у геометричній терміносистемі. У цій же терміносистемі використовуються й термі­ни «трикут-ник» та «ромб».

До технічної терміносистеми гірничодобувного облад­нання належать уже відоме нам термінологічне словоспо­лучення «ланцюговий грохот».

У термінознавстві під час термінування поняття за осно­ву береться ознака «відмітний — невідмітний». Тому іде­ально мотивованим терміном може вва-жатися тільки той, що складається з назви об’єкта та однієї його відмітної ознаки. Наприклад, «вісь головна», «вісь координатна» тощо.

Сьогодні велику кількість термінів створюють шляхом найменування всіх суттєвих ознак об’єкта термінування. Безумовно, що довжина таких термінів і може досягати навіть 10 і більше слів. Наприклад, криголамно-транспорт­ний ліх-теровоз-контейнеровоз, ударно-поворотний спосіб буріння, дискова пневматич-на ручна пила тощо.

4. Точність.

Терміни мають бути точними. Але у термінознавстві іс­нує поняття «хиб-номотивований термін». Такі терміни створюються з різних причин.

• Хибне знання; наприклад, термін «азот» у давньо­грецькій мові мав значення

«безживний»; у 60-ті роки XX століття стало відомим, шо азот відіграє значну роль у життєдіяльності різних, у тому числі, вищих організмів, але назву цього хімічного елемента залишили без змін, тому сьогодні він вважається хибномоти-вованим термі­ном.

• Зміна ознак поняття; наприклад, поняття «чорні ме­тали». Спочатку до них

належало тільки залізо, тобто озна­кою був саме колір. Зараз до складу чорних металів вхо­дить і марганець, проте він не має чорного кольору. Їх об’єднують спільні поклади залізо-марганцевих руд, тобто ознакою стало спільне місце за-лягання. Ось чому термін «чорні метали» вважається тепер хибномотивованим.

• Перенесення назви предмета, явища на інший пред­мет, що має подібні, але

інші ознаки; наприклад, у тепе­рішній час в астрофізиці вживають термін «рівень моря на Марсі». Маються на увазі ті величини, які відповідають атмосферному тиску на рівні моря на Землі. Відомо, що моря на Марсі відсутні, тому цей тер-

мін — хибномотиво­ваний.

• Свідоме прагнення притаїти знання дійсних ознак предмета; наприклад,

англійський термін «tank» (бак) — «танк» був навмисно використаний для на-зивання нового виду військової техніки, щоб дезінформувати ворога під час пер-шої світової війни.

5. Відсутність синонімів.

Терміни-синоніми в одній терміносистемі можуть зава­жати взаєморозумін-ню фахівців.

Структура термінів (словотворчі типи термінів)

На відміну від терміна (що може бути або словом або словосполученням) терміноелемент може бути як частиною слова [твірна основа, коренева або афік-сальна морфема, символи, числа, графічні знаки у символо-слові (β-розпад,

γ-частка)], так і залежним словом у словосполу­ченні. Наприклад, хімічний термін «метанол» складається з трьох терміноелементів:

1) коренева морфема мет-;

2) суфікс — ан;

3) суфікс — ол.

Причому кожний з суфіксів означає певне поняття у хімії (порівн. «мети-лен»). Техніч­ний термін «коробка передач» складається з терміна «короб­ка» та терміноелемента «передач», що показує родо-видовий зв’язок між поняттями. Хімічний термін «сірчана кислота» складається теж з терміна та терміноеле-мента, який також відбиває родо-видовий зв’язок між поняттями.

За формальною структурою терміни розподіляють на такі групи:

Терміни – кореневі слова
Корінна лексика, тобто власне українські слова	Запозичена лексика
ніс, вал	теза, атом

Терміни – похідні слова
Корінна лексика			Запозичена лексика
Терміни, утворені за допомогою префіксації	Терміни, утворені за допомогою суфіксації	Терміни, утворені за допомогою суфіксально-префіксального способу	Терміни, утворені за допомогою префіксації, суфіксації та суфіксально-префіксального способу
НАгрів ВИплеск	кручЕННЯ валИК вузОЛ гартУВАННЯ різАК щитОК	ПЕРЕобладнАННЯ НАварювАННЯ БЕЗшовНий З’єднАННЯ ПОдільНИК	анотАЦІЯ радіАЦІЯ

Сьогодні префіксами вважають терміноелементи «міні», «максі», «міді», що зараз стали початковою частиною багатьох термінів. За деякими афіксами (пре-фіксами та суфіксами) у термінознавстві закріплюються певні значення у певній ґалу­зі наукових знань, наприклад, у хімії суфікс -аза- (амілази) вживається для позначення ферментів; суфікс -оза— для по­значення цукрів (глюкоза); у техніч-них термінах суфікс -ість- має значення властивості матеріалів і процесів (над-тривалість, текучість, повзучість, безмежність тощо).

Терміни – складні слова
Корінна лексика	Гідридотерміни	Запозичена лексика
самонагрів залізобетон самохід	автоколивання антитіло	кінологія автобіографія геоморфологія

У середині XX століття зв’явився новий терміноелемент «трон», що має значення: 1) частка; 2) прискорювач, при­лад. Сьогодні багато нових термінів утворюються за допо­могою цього елемента, наприклад, «циклотрон», «дейтрон», «циклофазотрон» тощо.

Традиційний спосіб словотворення — основоскладання — сьогодні у тер-мінознавстві значно поширився через те, що, по-перше, постійно поглиблюються наукові знання, що, у свою чергу, впливає на зріст нових наукових дисцип­лін на стику декількох наук. Їхні назви — складні слова, що побудовано за складною ознакою або за сукупністю ознак. По-друге, у зв’язку з процесом інтернаціона-лізації наукової діяльності поширюється вживання грецько-ла­тинських моделей словоскладання, наприклад, такі нові терміни, як «біогеохімія», «геокріологія» тощо.

4. Терміни — словосполучення

Можна виділити кілька моделей термінологічних слово­сполучень:

1. І → І (Р.в.): амплітуда коливання, висота шва, тиск детонації;

2. І → П ← І (Р.в.): брус малої кривини, дефект зварного шва;

3. І → І (Р.в.) → І (Р.в.): центр ваги перерізу (рос: центр тяжести сечения), діаграма стану сплавів (рос. диаграмма состояния сплавов);

4. П ← І: кінцевий цикл, легувальний (рос: легирующий) елемент, полегшений бетон, внутрішній виплеск, зварювальний пальник;

ПОЗНАЧЕННЯ: І - іменник, П — прикметник, Р.в. — Ро­довий відмінок; стріл-ка → або ← вказує на характер зв’язків між терміноелементами.

5. Терміни — абревіатури

Вони можуть бути:

1. ініціальними, наприклад, АТС — автоматична теле­фонна станція, ПК —

персональний комп’ютер, ДСТУ, ГОСТ, РТК – робототехнологічний комплекс, ТУ – тривалість увімкнення, УЗД – ультразвукова дефектоскопія, УЗХ – ультра-звукові хвилі;

2. складовими, наприклад, техінформ, Нацбанк, викон­роб, страхагент, держ-

установа;

3. мішаними, наприклад: УВЧ-терапія, УкрНДІМет (Український науково-

дослідний інститут металів), МГД-генератор (магнітогідродинамічний).

6. Терміни — символо-слова

Це сполучення слів а літерами та цифрами, наприклад, вітамін А, γ-частка, і-область, С0₂-лазер, газова суміш Ar+20-25% CO₂, магнітографічні дефекто-скопи МД-9, двошарові магнітні стрічки типу МК-1 і МК-2.

7. Терміни — моделе-слова

У таких термінах форма першої літери відбиває форму об’єкта, наприклад, S-подібні натяжні пристрої, Г-подібне сполучення, V-клапан, γ-установка, паль-ник U-подібний, I-подібний шов (без оброблення кромок).

За семантичним значенням розрізняють власне терміни та терміноїди. Якщо терміни створюють на основі науко­вого або технічного поняття, то терміноїди — на основі поняття у вузькій професійній діяльності. Вони називають конкретні явища або об’єкти.

Терміноїди є групою лексичних одиниць, що складаєть­ся з номенклатури, професіоналізмів і професійних просторіч.

Номенклатура (інша назва — «номени») — це слова, що називають кон-кретні об’єкти науки або техніки, тому но­мени бувають науковими та технічними. Так, системи тех­нічних термінів супроводжуються номенами — наймену­ваннями типів і класів машин і механізмів, нерідко з циф­ровими й літерними позначення-ми, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (наприклад, літак

ТУ-134, танк Т-34, магнітна стрічка МК-1, дріт марок Зв-08Г2С і Зв-08ГС).

Професіоналізми пов’язані головним чином з архаїчною лексикою реміс-ничих і спеціальних занять, які виникли у період середньовіччя — корабельна та навігаційна, гірни­чодобувна, мисливська справи тощо.

Наприклад, морський професіоналізм «травити» позна­чає «потроху відпус-кати, послаблюючи натягнення кана­ту»; зварювальні професіоналізми «у чов-ник» позначає «при зварюванні стикових і кутових з’єднань кут нахилу зварю-вального пальника відносно вертикальної осі повинен складати 2-15⁰»; зварю-вання «кутом уперед» і «кутом назад» позначає «вплив положення пальника від-носно осі на зміну глибини провару, формування і форму шва»; «згори вниз» і «знизу вгору» позначає «спосіб зварювання кутових і стикових з’єднань із металу товщиною до 4 мм», переміщеня «по трикутнику» позначає «поперечні коливання зварювального дроту при виконанні вертикальних швів».

Професійні просторіччя створюють з різних причин: психологічних, пси-холінгвістичних й суто мовних.

Якщо тренер з гімнастики під час виконання вправ уче­ницями коментує, що вони замість «ластівки» зробили «го­робця», а замість «шпагату» —«мотузочок», то він за до­помогою професійного просторіччя оцінює їхній виступ. Це приклад психологічної причини появи просторіччя.

Психолінгвістичною причиною виникнення професійно­го просторіччя є процес метафоризації (перенесення ознак з одного предмета на інший на підставі подібності).

Наприклад, у роки першої світової війни солдати вжива­ли вислови: «суп зі шрапнеллю», «каша зі шрапнеллю». Ціка­во, що російські солдати так називали перлову кашу, а фран­цузькі — боби (для довідки: «шрапнель — кулі, картечі, яки­ми начинений розривний артилерійський снаряд»).

Мовна причина професійного просторіччя — це праг­нення до скорочення словосполучень. Наприклад, замість термінологічного словосполучення «націо-нальний банк» вживають одне слово «Нацбанк».

Відомо, що більша частина термінів раніше була загаль­новживаною лек-сикою. Тому одна й та ж лексична одини­ця може існувати і як термін, і як нетер-мін, наприклад: ніс (людини) — ніс (корабля), супутник (людина, що поруч з ва-ми) — супутник (космічний об’єкт, що обертається на­вколо планети).

Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна на-зивається термінологізацією. Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення пев­ного поняття у певній системі понять.

До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:

1. слова з загальновживаної лексики; наприклад, слово «муфта» (вид жіно-

чого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном — «деталь у вигляді невисо­кого циліндра для поздовжнього з’єднування валів, труб, зуб­частих коліс та інших циліндричних або призматичних час­тин машин чи споруд»; слово «утома» (стан людини) зараз також стало технічним терміном — «утома мета-лів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо;

2. квазітерміни; наприклад, так звані терміни з науко­во-фантастичної літера-

тури: «гелікоптер» (те саме, що й вертоліт), автор терміна — відомий італійський худож­ник, архітектор, скульптор, інженер, вчений XV століття Леонардо да Він-чі); «зомбі» (люди-роботи, які автоматич­но виконують чужі накази, не замислю-ючись над їхніми на­слідками);

3. професійні просторіччя; наприклад, «кривошия» (сьо­годні існують медичні

терміни — «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия»);

4. терміни з інших терміносистем; наприклад, термін «хвиля» (у фізиці з гід-

равліки), термін «резонанс» (в ядер­ній фізиці з акустики), термін «мова» (в інфор-матиці з мо­вознавства);

5. номенклатурні одиниці; наприклад, лампа «Юпітер» (зараз термін «юпі-

тер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні);

6. власні імена; наприклад, прізвище Ампер — термін «ампер» (одиниця виміру

сили електричного струму), пріз­вище Джоуль — термін «джоуль» (одиниця вимі-ру енергії, роботи й кількості теплоти).

Зворотний процес — перехід терміна до стану загально­вживаної лексики — називається детермінологізацією. Та­кий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній ґа­лузі науко-вого знання. Наприклад, раніше термін «флюїд» позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої пояс­нювали до XVIII століття теплові, електричні й оптичні яви­ща, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: «флюїди добра» та ін.

Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації й залишатися терміном. Наприклад, сло­во «атмосфера» вживається як термін у фізиці (газоподіб­на оболонка Землі і деяких інших планет або одиниця вимірю-вання тиску) та у переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колек­тивом, родиною, наприклад, «атмосфера добро-зичливос­ті»); слово «клімат» вживається як термін у географії (ме­теорологічні умови, властиві певній місцевості) та у пере­носному значенні як нетермін («мік-роклімат у колективі»); слово «орбіта» вживається як термін в астрономії (шлях руху небесного тіла або штучного супутника Землі, орбі­тальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо ін­шого тіла), в анатомії (заглибина, в якій містить-ся очне яблуко) та у переносному значенні як нетермін (сфера впливу, діяльності, поширення кого-, чого-небудь, напри­клад, «орбіти дружби»)

У зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах та установах помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною, сус-пільно – політичною лексикою і термінологією.

Що означає знати мову професії?

Це – вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися.

Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки.

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієн-туватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.

Професіоналізми – це слова або вислови, властиві мові певної вузької про-фесійної (рідше — соціальної) групи людей, поставле­них в особливі умови життя.

Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до тер-мінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визна-чення й не становлять цілісної системи. Суттєва різниця між термінами і профе-сіоналізмами полягає у тому, що терміни  це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіж-ка  платіжне доручення; вишка  вища математика, пара  дві академічні годи-ни) або коли та чи інша професія, рід занять не має розвиненої термінології (на-приклад, рибальство, гончарство і т. д.).

Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі лю-дям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо.

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Одже, якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналіз-ми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що без-посередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мов-ленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також у літературі з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного се-редовища у своїх творах.

Отже, професіоналізми — слова, що їх уживають люди, об’єд­нані певною виробничою діяльністю, тобто слова, прита­манні мовленню представників певної професії: забій, вруб­машина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мар­тен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (стале­вари); оранка, косовиця, скирдування, силосування (сіль­ські трудівники); курсив, петит, набір, гранки (праців­ники поліграфії); перкусія, пальпація, ремісія, кома (ме­дики); у човник, по трикутнику, вниз вгору (зварників).

Правда, не всі професіоналізми можна віднести до високої лексики. Зрозу-міло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос. мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а низької лексики.

ТВОРЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ

Серед професіоналізмів переважають слова загальнонародної мови, вжиті у специ­фічному значенні або в не узвичаєній для них формі. Так, поза літера­турною нормою перебуває вживання абстрактних іменників у мно­жині: начальникам від-ділів треба уточнити свої обсяги, ми маємо типові застосування, цілий ряд дифе-ренціювань та ін. Як відомо, ці абстрактні іменники в загальнолітературній мові форм множини не мають.

До професіоналізмів належать також і сло­ва загальнонародної мови, вжиті в спеціальному значенні. Так, на­приклад, у загальнонародній мові слова кваліфіко-ваний, свідомий, якісний означають наявність у якихось осіб, предметів певних влас­тивостей або ознак. У деяких колективах усталилось вживання цих слів на по-значення високого (власне найвищого) вияву названої ознаки чи властивості: калі-фікований у них означає «висококвалі­фікований», а не «той, шо має певну каліфі-кацію», свідомий — це людина надзвичайно високої свідомості; якісні показни-

ки — це по­казники високої (найвищої) якості та ін.

Таке слововживання збіднює мову й водночас ускладнює сам процес спіл-кування: адже до нового слововжитку треба спеціаль­но звикати; крім того, в усно-му мовленні міру якості можна пе­редати інтонаційно (сказати якісний з такою ін-тонацією, яка вис­ловить найвищу міру цієї ознаки); у писемному мовленні читач мусить усе це «домислити», шо абсолютно недоречно в діловій сфері людського спілкування.

Часом переосмислене слово так далеко відходить від значення основного, що «непосвяченій» людині взагалі буде незрозуміло, про що йдеться: слово удар, наприклад, у текстильній промисловості вживається на позначення одиниці швид-кості верстата. Тому речен­ня Повідомте ударність нового агрегати для непосвя-ченої людини буде «шифровим донесенням», а не діловим листом.

Поширеним засобом поповнення складу професіоналізмів с «місцева слово-творчість» (у межах колективу, підприємства, відом­ства та ін.), насамперед за ра-хунок префіксації та словоскладання. Серед префіксів найпопулярніші до- (дооб-ладнати, декваліфікація, дооформляти, доукомплектувати, дообстежити, доза-кріпити), недо- (недопалив, недовнесок, недопромисел, недоперевиконано), за- (залозунгувати, запроцентувати, задебетувати), над- (надзверхплановий); серед суфіксів -ість (бойовитість, пливучість, стрибучість), -аж (типаж, листаж),

-ація (маршрутизація, декваліфікація) та ін.

Словоскладання чи основоскладання дає у професійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад маловісна корова (корова некон-диційної ваги). Інший тип складань : тонно – км – брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить екзотичний, але побудовано – з точки зору норм літературної мови – неграмотно) .

Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіше праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнення професіоналіз-мів. Думка ця може бути проілюстрована прикладами з жаргону проектуваль-ників : проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в пото-лочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зводити рахунки, дбет, кредит обга-няє, липовий баланс, заморозити рахунок, збити в купу рахунок та ін.

Цілком очевидно, на позначення якої робочої ситуації можуть бути вжиті наведені словосполучення.

БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ