- •“Добре” - 16-24 бала
- •1. Сутність і зміст соціологічних законів
- •2. Класифікація соціологічних законів
- •3. Поняття і специфіка соціологічних категорій
- •4. Типологія і зміст соціологічних категорій
- •1. Визначення сутності і механізмів соціальної дії
- •2. Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
- •3. Поняття та особливості соціальних відносин
- •1. Соціологія управління як наука: предмет, об'єкт, сутність та зміст
- •2. Ґенеза та еволюція соціології управління
- •3. Технологічні засади соціології управління
- •1. Соціологія громадської думки як наука: сутність, виникнення та розвиток
- •2. Поняття про об'єкт і суб'єкт громадської думки
- •3. Функціонування громадської думки
- •Конспект /тези/
- •1. Соціологія масової комунікації як наука: об'єкт, предмет і місце в системі
- •2. Масова комунікація як соціальна система
- •Конспект /тези/
- •Лекції з теми, що виноситься
- •На самостійне вивчення
- •Самостійна робота №6 (16)
- •Тема: соціологія етносу
- •1. Соціологія етносу як наука: об'єкт, предмет і методи
- •2. Методологічні аспекти вивчення етнічних спільнот
- •3. Соціально-етнічні процеси в Україні: стан і проблеми
- •1. Соціологія культури як наука: предмет, об'єкт, та основі напрями досліджень
- •2. Поняття і функції культури як соціального явища
- •3. Характерні риси елементів, форм та видів культури
- •4. Сутність і зміст культурної динаміки
- •1. Соціологія освіти як наука: об'єкт, предмет і сутність її складових
- •2. Освіта як інститут соціалізації та самореалізації людини
- •1. Соціологія релігії як наука: об'єкт, предмет і методи дослідження
- •2. Виникнення і розвиток соціології релігії
- •3. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація
- •Конспект /тези/
- •Лекції з теми, що виноситься
- •На самостійне вивчення
- •Самостійна робота № 10 (22)
- •Тема: інтеграція соціологічних методів
- •1. Комплексно-системний підхід до встановлення об’єктивної істини
- •2. Класифікація соціологічних методів збирання соціальної інформації
- •3. Метод як систематизований спосіб досягнення результату
- •1. Сутність аналізу соціологічної інформації
- •2. Опрацювання соціологічної інформації.
- •3. Процедура інтерпретації соціологічної інформації
- •4. Надійність соціологічної інформації
- •1. Ефективність як рівень збігу отриманих результатів
- •2. Способи вимірів ефективності соціологічних досліджень
- •Творчий характер процесу визначення ефективності соціологічного
3. Поняття та особливості соціальних відносин
Ще однією фундаментальною соціологічною категорією, що займає провідне місце в системі категорій соціологічної науки та з якою пов'язане розуміння соціальної життєдіяльності людей у сучасному суспільстві, є категорія "соціальні відносини".
Аналіз показує, що категорія "соціальні відносини" ще не набула чіткого визначення у соціологічній літературі, у якій це поняття нерідко ототожнюють із категорією "суспільні відносини". Однак таке ототожнення на думку марксистських соціологів є правомірним лише в тому випадку, коли соціальні відносини розуміються в широкому контексті, тобто у протиставленні їх природним відносинам.
Складність дослідження соціальних відносин полягає у тому, що вони не є статичними, тобто закостенілими формами соціальної взаємодії і завжди взаємопов'язані з іншими видами відносин, інтегрують їх, перетинаються з ними і проявляються через них. Для того, щоб виокремити соціальні відносини у їх вузькому розумінні із системи суспільних відносин, необхідно перш за все установити, з приводу чого вони складаються. Відомо, що кожний вид суспільних відносин складається і реалізується між соціальними суб'єктами (індивідами і соціальними групами) з приводу того або іншого матеріального чи духовного об'єкта. Якщо відносини складаються з приводу засобів виробництва — це економічні відносини, державної влади — політичні, юридичних законів або правових нормативів — юридичні, моральних вчинків — моральні і т.д.
Таким чином, соціальні відносини у вузькому сенсі складаються з приводу власне самої соціальної взаємодії, що виникає між індивідами і соціальними групами, які обіймають різне положення у суспільстві, чим і визначається їх нерівний реальний доступ до влади, власності, інших життєво важливих благ. Все це говорить про те, що соціальні відносини органічно пов'язані з усіма іншими видами суспільних відносин, із формами і способами соціальної діяльності людей, їх соціальних спільностей і груп, а також із їх соціальними інтересами і потребами.
В принципі взаємодія індивідів і соціальних груп у суспільстві приводить до встановлення соціальних відносин, під якими у сучасному вигляді розуміються відносно стійкі зв'язки між людьми і соціальними групами як постійними носіями якісно різних видів соціальної діяльності, що розрізняються за соціальними статусами і ролями у суспільних структурах.
Інакше кажучи, соціальні відносини — це система унормованих взаємодій між двома (і більше) партнерами на основі визначеної платформи (тобто інтересу). За цим поняттям завжди приховується якась ціль (або цілі), що хочуть досягти люди, які об'єдналися. Наприклад, соціальні інститути примусу (суд, в'язниця) створюються в суспільстві для підтримки суспільного порядку, покарання тих, хто не бажає підкорятися моральним і правовим нормам або зазіхає на суспільні цінності (духовні чи матеріальні). У такому трактуванні поняття "соціальні відносини " використовується для позначення сталих соціальних систем, обмежених визначеними нормами спілкування, усередині яких установлені стійкі обов'язки індивідів, що складають дану соціальну систему (соціальну групу, інститут, суспільство загалом).
Соціальні відносини за своїми видами можуть бути короткочасними і тривалими, в останньому випадку вони ґрунтуються на повторюваності поведінки, що відповідає змісту відносин. Ця обставина може також виступати як основа соціальної діагностики існування визначеного роду соціальних відносин.
Соціальні відносини можуть змінюватися також у зв'язку із зміною цінностей партнерів, їх установок на характер відносин, або розпадатися через невиконання однією із сторін прийнятих норм взаємодії. Звідси — складність вивчення соціальних відносин усередині соціальних груп, спільнот, а також між суспільствами.
Однак, вивчаючи соціальні відносини, не можна орієнтуватися тільки на ту поведінку, норми якої були прийняті при укладанні союзу. Люди — не технічні системи, а тому стабільність їх поведінки завжди відносна. Останнє пов'язано із їхніми віковими особливостями, із зміною ціннісних орієнтацій, і навіть з конкретною соціальною ситуацією, у якій вони опинилися. Це значить, що в процесі будь-яких соціальних відносин можуть виникати нові, не характерні типи поведінки, що не завжди свідчать про розпад інституціональних зв'язків.
В практичній людській життєдіяльності, що здійснюється лише за допомогою соціальних дій, взаємодій і відносин, — сутність усього суспільного життя, його різновидів, меж, границь і можливостей. Тому розглянуті нами найважливіші соціологічні категорії: "соціальні дії", "соціальні взаємодії" і "соціальні відносини" дозволяють глибше розуміти сенс соціального життя і соціальної діяльності індивідів, соціальних груп і суспільства в цілому, а також відслідковувати динаміку функціонування і розвитку суспільних систем.
Запитання до самоперевірки:
Визначити сутність соціологічної категорії „соціальна дія”.
Дати класифікацію соціальних дій за Я. Щепаньським.
Охарактеризувати типологію соціальних дій за А. Левко.
Визначити сутність категорії „соціальна взаємодія”.
Визначити і охарактеризувати теорії соціальної взаємодії.
Дати характеристику класифікації основних форм взаємодії за П. Сорокіним.
Охарактеризувати умови, що спонукають людей шукати інших людей і вступати з ними у взаємодію.
Визначити сутність категорії „соціальні відносини”.
У зв’язку з чим можуть змінюватися соціальні відносини.
1./№ заняття згідно робочої навчальної програми/ Тема:
Тема № 3 /10/ |
Соціологія управління |
Мета:
Ознайомити зі змістом і сутністю соціології управління як науки, показати взаємозв’язок соціології управління з іншими спеціальними соціологічними теоріями |
План заняття:
1. Соціологія управління як наука: предмет, об’єкт, сутність та зміст. |
2. Генеза та еволюція соціології управління. |
3. Технологічні засади соціології управління. |
Література:
1. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2004. |
|
2. Соціологія. навчальний посібник. Укладач Шупик І.І. – К., НМЦ, 2002. |
|
3. В.М. Піча. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: “Каравела”, 2000. |
|
Домашнє завдання:
1. с. 272-291, підготувати доповіді та реферати /індивідуально/ на тему: |
1. Соціологія управління як спеціальна соціологічна теорія. |
2. Зв’язок соціології управління з іншими соціологічними теоріями. |
3. Управління як соціальне явище. |
4. Механізм здійснення процесу соціального управління. |
Після вивчення теми студент повинен:
ЗНАТИ:
- розкривати сутність і зміст соціології управління як науки; |
- визначати предмет та об'єкт соціології управління; |
ВМІТИ:
- показувати взаємозв'язок соціології управління з іншими спеціальними соціологічними теоріями; |
- відтворити етапи становлення та шляхи розвитку соціології управління; |
- характеризувати технологію та механізм здійснення процесу управління соціальними угрупованнями. |
Викладач______________ТОПЧІЄВ М.М.
Конспект /тези/
лекції з теми, що виноситься
на самостійне вивчення
САМОСТІЙНА РОБОТА №3 (10)
Тема. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
