3. Поняття та особливості соціальних відносин

Ще однією фундаментальною соціологічною категорією, що займає провідне місце в системі категорій соціологічної науки та з якою пов'яза­не розуміння соціальної життєдіяльності людей у сучасному суспільстві, є категорія "соціальні відносини".

Аналіз показує, що категорія "соціальні відносини" ще не набула чіт­кого визначення у соціологічній літературі, у якій це поняття нерідко ото­тожнюють із категорією "суспільні відносини". Однак таке ототожнення на думку марксистських соціологів є правомірним лише в тому випадку, коли соціальні відносини розуміються в широкому контексті, тобто у про­тиставленні їх природним відносинам.

Складність дослідження соціальних відносин полягає у тому, що вони не є статичними, тобто закостенілими формами соціальної взаємодії і завжди взаємопов'язані з іншими видами відносин, інтегрують їх, пере­тинаються з ними і проявляються через них. Для того, щоб виокремити соціальні відносини у їх вузькому розумінні із системи суспільних відно­син, необхідно перш за все установити, з приводу чого вони складаються. Відомо, що кожний вид суспільних відносин складається і реалізується між соціальними суб'єктами (індивідами і соціальними групами) з при­воду того або іншого матеріального чи духовного об'єкта. Якщо відносини складаються з приводу засобів виробництва — це економічні відносини, державної влади — політичні, юридичних законів або правових норма­тивів — юридичні, моральних вчинків — моральні і т.д.

Таким чином, соціальні відносини у вузькому сенсі складаються з при­воду власне самої соціальної взаємодії, що виникає між індивідами і со­ціальними групами, які обіймають різне положення у суспільстві, чим і визначається їх нерівний реальний доступ до влади, власності, інших життєво важливих благ. Все це говорить про те, що соціальні відносини органічно пов'язані з усіма іншими видами суспільних відносин, із фор­мами і способами соціальної діяльності людей, їх соціальних спільно­стей і груп, а також із їх соціальними інтересами і потребами.

В принципі взаємодія індивідів і соціальних груп у суспільстві приво­дить до встановлення соціальних відносин, під якими у сучасному вигля­ді розуміються відносно стійкі зв'язки між людьми і соціальними групами як постійни­ми носіями якісно різних видів соціальної діяльності, що розрізняються за соціальними статусами і ролями у суспільних структурах.

Інакше кажучи, соціальні відносини — це система унормованих взає­модій між двома (і більше) партнерами на основі визначеної платформи (тобто інтересу). За цим поняттям завжди приховується якась ціль (або цілі), що хочуть досягти люди, які об'єдналися. Наприклад, соціальні ін­ститути примусу (суд, в'язниця) створюються в суспільстві для підтрим­ки суспільного порядку, покарання тих, хто не бажає підкорятися мораль­ним і правовим нормам або зазіхає на суспільні цінності (духовні чи ма­теріальні). У такому трактуванні поняття "соціальні відносини " викорис­товується для позначення сталих соціальних систем, обмежених визна­ченими нормами спілкування, усередині яких установлені стійкі обов'яз­ки індивідів, що складають дану соціальну систему (соціальну групу, ін­ститут, суспільство загалом).

Соціальні відносини за своїми видами можуть бути короткочасними і тривалими, в останньому випадку вони ґрунтуються на повторюваності поведінки, що відповідає змісту відносин. Ця обставина може також виступати як основа соціальної діагностики існування визначеного роду соціальних відносин.

Соціальні відносини можуть змінюватися також у зв'язку із зміною цінностей партнерів, їх установок на характер відносин, або розпадатися через невиконання однією із сторін прийнятих норм взаємодії. Звідси — складність вивчення соціальних відносин усередині соціальних груп, спільнот, а також між суспільствами.

Однак, вивчаючи соціальні відноси­ни, не можна орієнтуватися тільки на ту поведінку, норми якої були при­йняті при укладанні союзу. Люди — не технічні системи, а тому стабіль­ність їх поведінки завжди відносна. Останнє пов'язано із їхніми віковими особливостями, із зміною ціннісних орієнтацій, і навіть з конкретною соці­альною ситуацією, у якій вони опинилися. Це значить, що в процесі будь-яких соціальних відносин можуть виникати нові, не характерні типи пове­дінки, що не завжди свідчать про розпад інституціональних зв'язків.

В практичній людській життєдіяльнос­ті, що здійснюється лише за допомогою соціальних дій, взаємодій і відно­син, — сутність усього суспільного життя, його різновидів, меж, границь і можливостей. Тому розглянуті нами найважливіші соціологічні катего­рії: "соціальні дії", "соціальні взаємодії" і "соціальні відносини" дозво­ляють глибше розуміти сенс соціального життя і соціальної діяльності індивідів, соціальних груп і суспільства в цілому, а також відслідковувати динаміку функціонування і розвитку суспільних систем.

Запитання до самоперевірки:

1. Визначити сутність соціологічної категорії „соціальна дія”.

2. Дати класифікацію соціальних дій за Я. Щепаньським.

3. Охарактеризувати типологію соціальних дій за А. Левко.

4. Визначити сутність категорії „соціальна взаємодія”.

5. Визначити і охарактеризувати теорії соціальної взаємодії.

6. Дати характеристику класифікації основних форм взаємодії за П. Сорокіним.

7. Охарактеризувати умови, що спонукають людей шукати інших людей і вступати з ними у взаємодію.

8. Визначити сутність категорії „соціальні відносини”.

9. У зв’язку з чим можуть змінюватися соціальні відносини.

1./№ заняття згідно робочої навчальної програми/ Тема:

Тема № 3 /10/

Соціологія управління

Мета:

Ознайомити зі змістом і сутністю соціології управління як науки, показати взаємозв’язок соціології управління з іншими спеціальними соціологічними теоріями

План заняття:

1. Соціологія управління як наука: предмет, об’єкт, сутність та зміст.

2. Генеза та еволюція соціології управління.

3. Технологічні засади соціології управління.

Література:

1. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2004.
2. Соціологія. навчальний посібник. Укладач Шупик І.І. – К., НМЦ, 2002.
3. В.М. Піча. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: “Каравела”, 2000.

Домашнє завдання:

1. с. 272-291, підготувати доповіді та реферати /індивідуально/ на тему:

1. Соціологія управління як спеціальна соціологічна теорія.

2. Зв’язок соціології управління з іншими соціологічними теоріями.

3. Управління як соціальне явище.

4. Механізм здійснення процесу соціального управління.

Після вивчення теми студент повинен:

ЗНАТИ:

- розкривати сутність і зміст соціології управ­ління як науки;

- визначати предмет та об'єкт соціології управ­ління;

ВМІТИ:

- показувати взаємозв'язок соціології управ­ління з іншими спеціальними соціологічними теоріями;

- відтворити етапи становлення та шляхи розвит­ку соціології управління;

- характеризувати технологію та механізм здійснен­ня процесу управління соціальними угрупованнями.

Викладач______________ТОПЧІЄВ М.М.

Конспект /тези/

лекції з теми, що виноситься

на самостійне вивчення

САМОСТІЙНА РОБОТА №3 (10)

Тема. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ