
- •“Добре” - 16-24 бала
- •1. Сутність і зміст соціологічних законів
- •2. Класифікація соціологічних законів
- •3. Поняття і специфіка соціологічних категорій
- •4. Типологія і зміст соціологічних категорій
- •1. Визначення сутності і механізмів соціальної дії
- •2. Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
- •3. Поняття та особливості соціальних відносин
- •1. Соціологія управління як наука: предмет, об'єкт, сутність та зміст
- •2. Ґенеза та еволюція соціології управління
- •3. Технологічні засади соціології управління
- •1. Соціологія громадської думки як наука: сутність, виникнення та розвиток
- •2. Поняття про об'єкт і суб'єкт громадської думки
- •3. Функціонування громадської думки
- •Конспект /тези/
- •1. Соціологія масової комунікації як наука: об'єкт, предмет і місце в системі
- •2. Масова комунікація як соціальна система
- •Конспект /тези/
- •Лекції з теми, що виноситься
- •На самостійне вивчення
- •Самостійна робота №6 (16)
- •Тема: соціологія етносу
- •1. Соціологія етносу як наука: об'єкт, предмет і методи
- •2. Методологічні аспекти вивчення етнічних спільнот
- •3. Соціально-етнічні процеси в Україні: стан і проблеми
- •1. Соціологія культури як наука: предмет, об'єкт, та основі напрями досліджень
- •2. Поняття і функції культури як соціального явища
- •3. Характерні риси елементів, форм та видів культури
- •4. Сутність і зміст культурної динаміки
- •1. Соціологія освіти як наука: об'єкт, предмет і сутність її складових
- •2. Освіта як інститут соціалізації та самореалізації людини
- •1. Соціологія релігії як наука: об'єкт, предмет і методи дослідження
- •2. Виникнення і розвиток соціології релігії
- •3. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація
- •Конспект /тези/
- •Лекції з теми, що виноситься
- •На самостійне вивчення
- •Самостійна робота № 10 (22)
- •Тема: інтеграція соціологічних методів
- •1. Комплексно-системний підхід до встановлення об’єктивної істини
- •2. Класифікація соціологічних методів збирання соціальної інформації
- •3. Метод як систематизований спосіб досягнення результату
- •1. Сутність аналізу соціологічної інформації
- •2. Опрацювання соціологічної інформації.
- •3. Процедура інтерпретації соціологічної інформації
- •4. Надійність соціологічної інформації
- •1. Ефективність як рівень збігу отриманих результатів
- •2. Способи вимірів ефективності соціологічних досліджень
- •Творчий характер процесу визначення ефективності соціологічного
3. Поняття і специфіка соціологічних категорій
Категорії соціологічної науки відбивають якість об'єктивної реальності, що була виділена практикою людей і стала об'єктом даної науки. У категоріях соціології відбиваються, з одного боку, якісна визначеність і цілісність досліджуваного об'єкта, а з іншого боку — істотні властивості, риси і характеристики, вузлові моменти стану зрілості соціального об'єкта, можливості його розвитку й удосконалювання. В системі соціологічних категорій відбиваються цілісність, складність і багатогранність об'єкта соціології, його стабільність, визначеність і рухливість. Розвиток об'єкта соціологічної науки й удосконалювання творчої практики людей ведуть до розширення і поглиблення пізнання соціальної дійсності. Тому категорії соціології постійно збагачуються як за змістом, так і за формою, усе більш досконалою стає їхня систематизація.
Соціологічні категорії являють собою основні і найбільш загальні поняття соціології.
Соціологічні категорії мають свої визначені особливості.
По-перше, вони відбивають не суспільство в цілому, а конкретні його компоненти різної функціонально-структурної спрямованості.
По-друге, вони є не загальними, як філософські категорії, а специфічними, тобто діючими лише в соціології.
По-третє, вони мають подвійне призначення: з одного боку, їх розвиток виступає як збагачення спеціальних соціологічних теорій, що складають спеціальну методологічну основу соціології, а з іншого боку — поповнення їх арсеналу сприяє більш глибокому проведенню польових робіт із прикладної соціології (тому що це розширює можливості виміру нових явищ соціальної дійсності), більш широкому здійсненню операціоналізації (опису) соціологічних понять.
Для соціології гранично широкою і центральною категорією є категорія "соціальне" Тому уявляється доцільним прояснити суть цієї категорії більш предметно. Так, у "Тлумачному словнику живої великоросійської мови" В. Даля соціальність визначається як "общественность, общежительность, гражданственность, взаимные отношения и обязанности гражданского быта, жизни", тобто як конкретно-емпіричне, що виявляється в поведінці людей і їх взаємодіях. У цьому визначенні "соціальне" притаманне й особистості — через громадянськість позиції, і спільноті — через соціальні відносини.
Суспільні відносини також соціальні, оскільки породжені всі тим же світом людських взаємодій. Так що ж таке соціальне?
По-перше, соціальне — це властивість, внутрішньо притаманна індивідам і спільнотам, що формується в результаті процесів соціалізації й інтеграції людини в суспільство, у суспільні відносини.
По-друге, соціальне відбиває зміст і характер взаємодій між суб'єктами (індивідами, групами, спільнотам) як результат виконуваних людиною визначених соціальних ролей, що він бере на себе, стаючи членом певної соціальної спільноти.
По-третє, соціальне є результатом взаємодії і може бути виражене в культурі, оцінках, орієнтаціях, поведінці, духовній діяльності, способі життя людей і т.ін.