1. Сутність аналізу соціологічної інформації

Програма соціологічних досліджень, методи їх проведення логічно продовжуються аналізом отриманих даних задля ефективного викорис­тання і практичної реалізації сформульованих висновків, рекомендацій та пропозицій. Цей творчий цикл єднання теорії і практики є комплекс­но-системним, цілісним, кожний компонент якого відіграє свою важливу роль у процесі проведення соціологічного дослідження.

Аналіз соціологічних даних (від гр. — розчленування об'єкта на еле­менти) являє собою етап конкретно-соціологічного дослідження, під час якого за допомогою змістових суджень та математико-статистичних мето­дів на основі первинної інформації розкриваються зв'язки досліджуваних змінних величин.

Процедура аналізу соціологічних даних включає: 1) опрацювання ін­формації; 2) її узагальнення; 3) інтерпретацію отриманої інформації.

Оволодіння прийомами, методами та технологією аналізу становить іс­тотний фактор результативності соціологічного дослідження. Тому є сенс зупинитися на процедурі аналізу соціологічних даних докладніше.

2. Опрацювання соціологічної інформації.

Для успішного його проведення потрібна певна послідовність. На першій стадії весь масив методичного інструментарію перевіряється на предмет:

1. його точності, повноти і якості заповнення, виявлення помилок у відповідях на запитання та їх корекції, вибракування тих анкет, які запов­нені менш ніж на третину, контролю чіткості й адекватності відповідей, обведення цифрових кодів;

2. кодування інформації, її формалізації, присвоєння кожному варіанту відповідей певних умовних чисел-кодів, створення системи чисел, у якій вирішальне значення має сам порядок кодів (чисел).

Отже, кодування — важливий чинник опрацювання соціологічних да­них, який, у свою чергу, є невід'ємною складовою їх всебічного аналізу.

Тільки після проведення кодування можна переходити безпосередньо до опрацювання інформації. Існує два вивірених практикою способи та­кого опрацювання: І)ручний; 2)машинний, якому в сучасних умовах від­дається більша перевага.

Опрацювання інформації дає надійні підстави для її уза­гальнення, яке є ще одним елементом її загального аналізу. В свою чергу, узагальнення здійснюється у кількох формах, що фіксують різний рівень аналізу. Найпростішою з них є групування даних, тобто віднесення рес­пондента до тієї чи іншої групи залежно від обраного показника. Згрупо­вані таким чином однорідні за складом групи стають об'єктом аналізу. Основна проблема, що виникає у разі використання простого групуван­ня, — правильний вибір показника, за яким здійснюється групування.

Поглиблення аналізу досягається за рахунок використання комбіна­ційного групування, яке полягає в тому, що респондентів розподіляють за двома та більше показниками. Залежно від завдань дослідження таке гру­пування може бути: 1) структурним; 2) типологічним; 3) аналітичним. При структурному групуванні проводиться класифікація за певним по­казником, об'єктивно властивим усій сукупності даних. Якщо ж за основу групування береться показник, створений самим дослідником, або суб'єк­тивний за своєю природою, то проводиться типологічне групування. У випадку, коли групування здійснюється за двома чи більше показниками з метою їх взаємозалежності, воно визначається як аналітичне.

Ще один елемент соціологічного аналізу — інтерпретація даних, її процедура повинна відповідати певним вимогам:

1. характер оцінки та інтерпретація мають визначатися в загальних рисах уже на стадії розробки програми та концепції дослідження, де окреслю­ються принципові характеристики досліджуваного соціального об'єкта;

2. треба максимально повно визначити цей об'єкт та відповідний пред­мет соціологічного дослідження;

3. слід пам'ятати про багатозначність одержаних даних і потребу їх інтерпретації з різних позицій.