Конспект /тези/

Лекції з теми, що виноситься

На самостійне вивчення

Самостійна робота №6 (16)

Тема: соціологія етносу

1. Соціологія етносу як наука: об'єкт, предмет і методи

У соціологічній науці національні проблеми знайшли своє відобра­ження в соціології етносу, тобто вченні про національні суспільства. У сучасному розумінні соціологія етносу — це спеціальна соціологічна теорія, що до­сліджує походження, сутність і функції різних етносів (рід, плем'я, народ­ність, нація) з метою виявлення закономірностей їх взаємодії та пізнання механізмів інтеграції в систему існуючих соціальних відносин.

Об'єктом соціології етносу виступають люди, що утворюють різноманітні соціально-етнічні спільноти, представлені у різ­них соціально-етнічних організаціях та інститутах, і виступають діючими суб'єктами в подіях, явищах і процесах соціально-етнічного характеру.

Предметом соціології етносу є сукупність соціально-національних відносин, що виникають між представниками різних соціально-етнічних груп, спільнот у процесі їх виникнення, життєдіяльності та розвитку. До предметної сфери соціології етносу відносять такі основні теми: вплив націо­нальних чинників на соціальну структуру та міграцію населення; викорис­тання і раціональний розподіл трудових ресурсів з урахуванням їх етнічної належності; соціальна детермінованість національної самосвідомості, між­національних відносин; міжетнічні конфлікти; національні особливості цін­нісних орієнтацій, стереотипів поведінки, культурних інтересів та потреб у соціальних групах; етномовні процеси, у тому числі й білінгвізм.

Зауважимо, що соціологія етносу виступає своєрідною методологічною базою етноконфліктології. Тому серед типів зміни ситуацій, якими займа­ється етноконфліктологія і які загострюють етнічні почуття людей, дуже багато тих проблем, що є саме предметом соціології етносу, наприклад:

• відсутність стримуючих чинників зовнішнього середовища (послаблення політичної влади, зникнення зовнішньої загрози);

• швидкі зміни в соціально-економічному становищі одних етнічних груп стосовно інших;

• внутрішня боротьба за лідерство в межах однієї етнічної групи (по­силення етнічних пристрастей);

• існування етнічних спільнот за кордоном, які підтримують етнічну групу і втягують її у конфлікт та ін. Ці проблеми тісно пов'язані з етносоціологічними проблемами і не можуть бути відірвані від них.

Отже, соціологія етносу — це наука, яка, головним чином, займається порівняльними дослідженнями етнічних груп, акцентуючи увагу на ме­тодах соціології, систематизуючи різноманітні підходи до етнонаціональної сфери суспільного буття.

Як і кожна наука, соціологія етносу має свою систему наукових ка­тегорій і понять, за допомогою яких, власне, і розкривається зміст цієї наукової дисципліни. До основних понять цієї соціології належать: етнос, нація, народність, плем'я, народ, соціально-етнічні інтереси, цінності, відносини, процеси, взаємодія, конфлікти, національна свідомість, само­усвідомлення, етнічна ідентифікація, асиміляція та ін. Через сутність і взаємозв'язок саме цих категорій та понять розкривається сутність самої соціології етносу як науки.

Слід звернути увагу і на такі досить нові ключові поняття, що з'яви­лись у західній соціології етносу і ще не набули достатньої "легітимності" у вітчизняній соціологічній літературі:

• "етніцизм " — соціальний рух етнічного відродження, який охоп­лює нечисленні й середні за кількісним складом етнічні групи, існуван­ню яких загрожують процеси асиміляції, акультурації і які займають у структурі суспільства чи домінуючої соціальної спільноти нерівноправну соціально-політичну позицію;

• „етнік” — етнічна одиниця принципово нового типу, яка виникає завдяки імміграційним процесам і утворює плюралістичні нації (Канада, США, Австралія). Останні містять у собі колективи етніків, або людей, що перебувають в межах певного типу етнічності;

• "етноклас" — сегмент національного утворення плюралістично­го типу, що має імміграційне походження з яскраво вираженими класови­ми відмінностями.