Конспект /тези/

лекції з теми, що виноситься

на самостійне вивчення

САМОСТІЙНА РОБОТА № 5

Тема: СОЦІОЛОГІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1. Соціологія масової комунікації як наука: об'єкт, предмет і місце в системі

соціологічних знань

Соціологія — одна з багатьох наук, що займаються дослідженням ма­сової комунікації. Остання є об'єктом вивчення як технічних, так і соціаль­но-гуманітарних наукових дисциплін, таких, зокрема, як психологія і психо­лінгвістика, лінгвістика і соціолінгвістика, культурологія і журналістика, кібернетика й інформатика тощо. Як невід'ємна складова соціальної реаль­ності, як важливий елемент соціального життя масова комунікація висту­пає об'єктом дослідження соціологічної науки. У сучасній навчальній літературі домінує уявлення про об'єкт соціологи масової комунікації ш про сукупність масових інформаційних і комунікаційних явищ у їх соці­альному вимірі.

Зазначимо, що об 'єктом соціології масової комунікації є насамперед особистості, соціальні групи і спільноти, регіони і суспільство загалом, задіяні у масовій комунікації, а також відповідні соціальні організації та соціальні інститути. Характерно, що уявлення про об'єкт соціології масової комуніка­ції потерпають змін і уточнень, що пов'язано з розвитком масової комунікації як соціального явища і становленням ще досить молодої галузі соціологічних знань, яка займається дослідженням цього явища.

Отже, у найбільш узагальненому вигляді соціологія масової комуніка­ції досліджує масову комунікацію як складне соціальне явище (соціаль­ний феномен) та закономірності його функціонування у суспільстві, тен­денції та прояви у взаємодії з іншими елементами суспільства.

Місце та роль соціології масової комунікації визначається низкою при­таманних їй функцій: регулятивної, виховної, власне комунікативної (як засіб спілкування), соціально-організаційної, власне інформаційної (ви­робництво соціальної інформації), функції зворотного зв'язку (в управ­лінні соціальним життям), соціокультурної, освітньої та пізнавальної, соціалізаційної (збереження та поширення соціального досвіду), соціального захисту, соціального контролю, інформаційного обслуговування, соціаль­ної взаємодії, управлінської та прогностичної функцій.

Предметом соціології масової комунікації доцільно вважати соціальні відносини, що виника­ють між учасниками масової комунікації та зумовлюються їхнім соціаль­ним статусом і роллю в системі соціальної комунікації. Пропоноване тлу­мачення предмета дослідження розкривається системою категорій та по­нять, що утворюють категоріальний апарат соціології масової комуніка­ції. До основних з них належать такі.

Комунікація (лат. — зв'язок, повідомлення) — це пере­давання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв.

Масова комунікація — це соціокультурна взаємодія в масштабах суспіль­ства через розповсюдження та обмін інформацією за допомогою технічно обладнаних мас-медіа (преси, радіо, телебачення, відеосистем, кіно). В соціології зазвичай розмежовують терміни "масова комунікація" та "масова інформація". Комунікація хоч і пов'язана з переданням інформації, але не обмежується лише цим.

Масова інформація — це стереотипізована інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію.

Масова інформація є змістовним наповненням масової комунікації, а об­мін такою інформацією надає сенсу і спрямованості цьому виду соціаль­ного спілкування. Звернемо увагу, що як масова комунікація, так і масова інформація близькі між собою завдяки засобам масової інформації, кон­ституюються ними і не можуть існувати поза ними.

Засоби масової інформації — це соціальні інститути (пре­са, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації.

Аудиторія масової комунікації (від лат. — місце для слу­хання) — це значна, чисельна, географічно розпорошена сукупність лю­дей, яка характеризується близькістю їхніх інформаційних інтересів і потреб, що проявляються у виборі форм, способів і каналів масової кому­нікації для їхнього задоволення. У вітчизняній соціологічній літературі аудиторія масової комунікації зазвичай розуміється як суб'єкт сприйнят­тя та споживання масової інформації.

Комунікатор — це суб'єкт діяльності щодо виробництва та поширення масової інформації. В умовах демократизації суспільства — це складна система, до якої входять підрозділи єдиного редакційного колективу, праців­ники редакції (студії) і різнобічні стосунки між усіма цими складовими.

Ефекти масової комунікації— це трансформації в оцінках та поведінці людей, що відбуваються під впливом масової комунікації.