37.Електронний підпис, його застосування та законодавче обґрунтування.

Електронні підписи — це електронний знак, пов’язаний з електронним записом або інформацією, яку треба підписати. Закон про ЕД відносить електронний підпис до обов’язкових реквізитів електронного документа, який використовується для ідентифікації автора і/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону про ЕД) Розуміючи, що законодавство може не встигати за розвитком техніки і технологій, законодавець надає сторонам змогу самим домовлятися, яким чином їм підписувати електронні документи. При цьому тільки використання цифрового підпису регулюється спеціальним законом — Законом про ЕЦП. Інші види електронних підписів в електронному документообігу суб’єкти електронного документообігу використовують на договірних засадах (ст. 6 Закону про ЕД). У світі вже діє чимало законів, що регулюють електронний підпис1, а в Україні ухвалено тільки закон, що регламентує один із видів електронного підпису — цифрового підпису, хоча саме електронний підпис у зв’язку з його ширшим використанням викликає зацікавлення у підприємців.

Види електронного підпису :1.Простий текстовий підпис в електронному листі. 2. «Клацання мишею» на веб-сайті, що означає намір зв’язати себе певними зобов’язаннями. 3. Цифрове зображення рукописного підпису, що прикріплюється до електронного документа. 4. Секретний код або PIN1-код (зазвичай такі використовуються у кредитних картках з метою ідентифікації її власника). 5. Код, що його відправник повідомлення використовує для ідентифікації самого себе. 6. Унікальний біометричний ідентифікатор (наприклад, відбиток пальця або сканування сітківки ока). 7. Цифровий підпис, що створюється шляхом використання криптографічного відкритого ключа3.

38.Єдина система класифікації кодування. Види класифікаторів, що застосовуються в бухгалтерському обліку.

Система класифікації та кодування є важливою складовою інформаційного забезпечення. Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, що належить до мовних засобів управління.

Класифікація – поділ множини об’єктів на угрупування за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами.

Система класифікації – сукупність методів і правил розподілу множини об’єктів на підмножину відповідно до ознак схожості або несхожості.

Засобами вираження результатів класифікації є кодування.

Кодування – процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатурою.

Код – знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угрупування чи об’єкта класифікації.

Результатом класифікації і кодування є класифікатор.

Класифікатор – систематизоване зібрання однорідних найменуваня та їх кодових позначень. Способи творення класифікаторів техніко-економічної інформації:

- системний – інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів управління;

- локальний – у межах одного підприємства, організації, установи.

Єдина система класифікації кодування — це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Результатом робіт із класифікації та кодування є розроблення класифікаторів за типом об’єктів і категоріями.

Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів:

- загальнодержавні (державні) класифікатори;

- міжгалузеві класифікатори;

- галузеві класифікатори;

- класифікатори підприємств (локальні).

Наведемо перелік основних загальнодержавних та галузевих класифікаторів:

СПАТО — система позначень автономій, територій, областей;

УКФВ — український класифікатор форм власності;

КОПФГ — класифікатор організаційно-правових форм господарювання;

ЄДРПОУ — єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;

ЗКГНГ — загальний класифікатор галузей народного господарства;

СПОДУ — система позначень органів державного управління;

УКВ — український класифікатор валют;

УКП — український класифікатор продукції;

КОВ — класифікатор одиниць виміру;

УСГК — українська стандартна галузева класифікація ;

УБК — українська бюджетна класифікація;

КВПП — класифікатор видів платників податків;

КБУ — класифікатор банківських установ;

УКОЗ — український класифікатор основних засобів;

Наведемо приклад кодових позначень:

УКУД — український класифікатор управлінських документів.

Код уніфікованої форми документа складається з 7 цифрових десяткових знаків і контрольного числа.