58. Україна у період відбудови народного господарства (1945 – 1955рр). Голод 1946 – 1947 та його наслідки в Україні.

Последствия голода1946-1947рр. Пик голода припал на зиму 1946-1947 рр и весну и лето 1947 От От него умерло 1млн населения.

Причины голода

-развал сельского хозяйства страны, из-за последствий войны (недостаток рабочих рук, техники и лошадей, уничтожение многих сел на Украине и в Черноземье и т. д.). Так, численность трудоспособного мужского сельского населения после войны откатилась к уровню 1931 года, поставки сельхозтехники в годы войны фактически не велись, поголовье лошадей составляло около 45 % от довоенного, валовая продукция сельского хозяйства за годы войны сократилась на 40 %, поголовье скота сократилось в сравнении с концом 1930-х годов;-

-засуха 1946 года, которая привела к существенному, но не катастрофическому снижению урожая.

-политики советских властей: экспорта зерна за рубеж в том числе для достижения политических целей; создания стратегического зернового резерва на случай новой войны, несмотря на крайне неудовлетворительное обеспечение граждан СССР продовольствием;

-увеличения налоговой нагрузки на население параллельно со снижением оплаты труда и ростом цен.

-В ряде областей Украины был замечен Каннибализм.

-Острый дефицит продовольствия.

4-я пятилетка восстановление 1945-1954г. Перевозка промышленности, строились дома, торговля была разрешена.( во время правления Сталина).

Березень 1946г – затвердження Верховною Радою СРСР п’ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950г.

Особливості відбудови:

Промисловість:

-більші масштаби відбудовчих робіт, ніж у будь-якій іншій країні Европи.

-проблема капіталовкладень( розрахунок на внутрішні резерви, план Маршала)

-відновлення адміністративно-командних методів.

-початок відбудови важкої промисловості ( в Україні за декілька років були відовлені шахти Донбасу, Дніпрогес та інші великі електростанції, металургійні заводи тощо.)

-розвиток важкої промисловості за рахунок легкої, сільського господарства, науки, культури, (інвестиції в легку промисловість 12-17% усіх промислових капіталовкладень)

-посилення диспропорції в розвитку економіки на користь, військово-промислового комплексу.

-повільне впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

-нестача робочої сили,особливо кваліфікованої

-важливим чиником, що відбудови, буржуазнім народу.

Сільське господарство:

-відновлення колгоспного ладу,

-надзвичайно складні умови відбудови сільського господарства,

-мізерні капіталовкладення,

-важке становище селян,

-голод 1946-1947.

59. «Радянізація» західноукраїнських областей у 40 – 50ті роки хх ст.

Радянізація на західноукраїнських землях у 1944—1950-х рр. складові радянізації

· Націоналізація приватної власності, колективізація,индустріалізація., ліквідація УГКЦ., культурна революція, боротьба з ОУН-УПА.,репресії і депортація незгодних з існуючим режимом.

Особливості

· Одночасність процесів відбудови, індустріалізації, колек­тивізації і культурної революції та їх форсовані темпи.

· Слабкість економічного потенціалу регіону (лише 4 % на­селення було зайнято в промисловості).

· Майже повна відсутність місцевих спеціалістів інженерно-управлінської ланки.

· Неоднозначне сприйняття населенням соціальних перетво­рень, пасивний і активний (збройний) опір радянізації.

· Розвиток регіону був визначений як пріоритетний. Установлювалися спеціальні посади заступника голови уряду УРСР, заступників міністрів. У ЦК КПУ було ство­рено спеціальний відділ у справах західних областей.

Колективізація на західноукраїнських землях

Мета

· Зламати приватновласницьку психологію місцевого насе­лення; установити тотальний контроль над селянством.

· Уніфікувати господарську систему краю з існуючою в ін­ших районах УРСР та СРСР.

· Зламати опір місцевого населення процесу радянізації.

· Позбавити УПА підтримки населення.

Заходи

· На початку колективізації основний удар був нанесений по заможних господарствах (вони становили 4,8 % від за­гальної кількості й володіли 13,7 % земель).

· Було збільшено на 50 % норми поставок сільгосппродук­ції, скорочувалися нормативні терміни здачі, скасовува­лися будь-які пільги.

· Усіх, хто чинив опір або не виконував завдання, виселяли до Сибіру.

 Результат

· Зросла кількість колгоспів (із 145 колгоспів у 1945 р. до  7200 у 1950 р.).

· До колгоспів увійшло 93 % селянських господарств.

· Створення радгоспів на базі великих маєтків.

· Упровадження широкої мережі машинно-тракторних станцій (МТС) для прискорення колективізації.

· Створення при МТС спеціальних політвідділів для поси­лення керівної ролі партії в перетвореннях на селі.

· На кінець четвертої п’ятирічки процес колективізації був в основному завершений.

Індустріалізація на західноукраїнських землях

Мета

· Вирівнювання розвитку різних регіонів України.

· Включення західноукраїнських земель у єдиний союзний промисловий комплекс.

· Модернізація існуючої промисловості.

· Освоєння місцевих природних ресурсів. y Зміна соціальної структури населення..

Особливості

· Значно вищі темпи промислового розвитку: у 1940 р. під­приємства західних областей становили 4,7 % від загаль­ної кількості підприємств, а в 1949 р. — уже 12,6 %.

· Відбулись якісні зміни в традиційних галузях вироб­ництва: лісовій, нафтодобувній. Продукція цих галузей стала перероблятися на місцях, а не у вигляді сировини вивозитись за межі краю. Створення нових для західних областей галузей індустрії: металообробної, машинобудів­ної, приладобудівної, електролампової, інструментальної, хімічної; реконструкція й розширення деревообробної, харчової, нафтодобувної, гірничої галузей.

· Визнання пріоритетності розвитку краю споричинило спрямування сюди найсучаснішого устаткування й облад­нання, що вивозилися з Німеччини за репараціями.

· Успадкувала традиційні недоліки сталінської моделі роз­витку: диспропорція розвитку важкої і легкої промисло­вості на користь першої, домінування кількісних показ­ників над якісними, незавершеність технологічного циклу в межах певного регіону.

Підсумки

· На кінець 1950-х рр. промисловий рівень розвитку Західної України був таким самим, як і у східних облас­тях України.

· За період індустріалізації тут було збудова­но 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств.

· Обсяг валової продукції на 1950 р. зріс у 3,2 разу.

Ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

Мета

· Ліквідувати духовні основи українства на західноукраїн­ських землях.

· Підірвати український національно-визвольний рух, що підтримувався й освячувався УГКЦ.

· Усунути вплив Заходу на території СРСР (УГКЦ підпорядковувалася Папі Римському).

· Сприяти радянізації і русифікації краю.

· 1945 р. Підготовка детальної інструкції з ліквідації УГКЦ (схвалена Й. Сталіним). Арешти вищих ієрархів УГКЦ. Закриття церковних освітніх установ, розгром метрополії та єпархіального управління, арешт і заслання до Сибіру понад 2 тис. священиків, монахів.

· 1946 р. Закритий судовий процес над ієрархами УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим. Львівський собор (неканонічний), який прийняв рішення про скасування Берестейської унії 1596 р., розрив із Римом і підпорядку­вання УГКЦ Російській православній церкві.

.«Культурна революція» на західноукраїнських землях

Мета

· Поширення комуністичної ідеології. Витравлення зі свідо­мості людей ідеї українського націоналізму.

· Виховання населення в дусі відданості тоталітарному ре­жиму

Складові «культурної революції

 Формування нової системи освіти, яка б охоплювала все населення. Ліквідація неписьменності.

 Ідеологізація освіти та всіх сторін життя. y Направлення на постійну роботу понад 50 тис. учителів різних спеціальностей зі східних і центральних областей УРСР. Забезпечення підручниками і наочними посібниками.Створення мережі професійно-технічної та вищої освіти. Розбудова вищої школи та її русифікація.

 Результати

Ліквідація неписьменності.Уніфікація системи освіти з іншими районами УРСР  Ідеологізація системи освіти і всіх сторін життя  Формування місцевої радянської інтелігенції.

Операція «Вісла» (1947 р.)

Причини

Завершити перетворення Польщі на мононаціональну дер­жаву.

 Придушити український національно-визвольний рух на Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині («Закер-зоння»).

Мета  Завдати поразки УПАавершити   процес   обміну   населенням   між   Польщею та УРСР. Частина українського населення не бажала за­лишати свою батьківщину.

 Деукраїнізація Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемків-щини («Закерзоння»); остаточна полонізація цих земель.

 Сприяти заселенню «повернутих земель» (землі, що відій­шли від Німеччини до Польщі за рішенням Потсдамської конференції). Позбавити УПА підтримки з боку населення. y Завдати поразки основним силам УПА.

 Привід. Загибель у сутичці з вояками УПА 28 берез­ня 1947 р. заступника міністра національної оборони Польщі К. Сверчевського.

 Період здійснення. 28 квітня 1947 — липень 1947 р. (фак­тично завершилася в жовтні 1947 р.)

Польські війська та міліція загальною кількістю 30 тис. осіб за підтримки радянських і чехословацьких військ здійсни­ли насильницьку депортацію українського населення. Для особ­ливо непокірних було створено концтабір в Освенцимі. Через та­бір із травня 1947 по січень 1949 р. пройшло 3870 осіб, із яких 160 загинуло.

Результати і наслідки

· Проти УПА було проведено 357 бойових акцій, знищено 1509 повстанців, 1178 бункерів і краївок. Заарештовано 2,8 тис. членів ОУН і УПА. Припинення бойових дій УПА на «Закерзонні».

· Виселено в західні та північні райони Польщі 140 тис. українців.

60. Хрущовська «відлига» в Україні: курс на демократизацію суспільства.

+	-
Правление Хрущёва
1. 1956г. ХХ съезд КПСС – развенчание культа личности Сталина. 2. Реабилитация заключённых ГУЛАГа. 3. Ликвидация ГУЛАГа. 4. Восстановил в правах кабардино-балкарию, чакарачаево-черкесию, чечено – ингушетию, калмыкию.	1. Культ личности Хрущёва 2. Кроме татар поволжских немцев. 3. Заключённые не трудоустроены, не возмещён моральный и материальный ущерб.
Внешняя политика Хрущёва
1. Визиты «дружбы» в Югославию, США. Индийская делегация в СССР. 2. Помощь развивающимся странам.	1. 1955г. – ОВД 2. 1956г. – Бунт в Венгрии. Ввод советских войск в Венгрию. 3. 1961г. – Берлинская стена. 4. 1962г. – Карибский кризис. 5. 1963г. – Разрыв отношений с Китаем.
Экономика
1. НТР 2. Искусственный супутник Земли. 3. 1960г. – Белка и Стрелка в космосе. 4. 1961г. – Ю. Гагарин в космосе. 5. Изобретение атомного ледокола. 6. Изобретение первуй атомной электростанции. 7. МАГАТЭ	1. Разогнал минестерства, заменил на совнархозы (территориальное управление). 2. Рост провинциальной бюрократии.
Промышленность
1. Жилищное строительство	1. Низкое качество продукции. 2. Преобладание пром. гр. А над пром. гр. Б
Сельское хозяйство
1. Выдача паспортов селянам. 2. Заработная плата. 3. Выдача аванса. 4. Выдача больничных листов. 5. Выдача пенсий. 6. 1954г. – освоение целины в Казахстане.	1. «Кукурузная эпопея» 2. Не рациональное использование целинных земель.
Культура
1. Закрытие ГУЛАГа. 2. Ослабление цензуры. 3. Одинадцатилетнее образование. 4. Производственное освоение специальности (2 дня в неделю) 5. Появление дессидентов (шестидесятники)	1. Преследование: Пастернака, Солженицина, Вишневскую, Растроповича. 2. Преследование авангардизма.

61. Економічний та соціальний розвиток України у 50 – 60ті роки ХХ ст.

+	-
Правление Хрущёва
1. 1956г. ХХ съезд КПСС – развенчание культа личности Сталина. 2. Реабилитация заключённых ГУЛАГа. 3. Ликвидация ГУЛАГа. 4. Восстановил в правах кабардино-балкарию, чакарачаево-черкесию, чечено – ингушетию, калмыкию.	1. Культ личности Хрущёва 2. Кроме татар поволжских немцев. 3. Заключённые не трудоустроены, не возмещён моральный и материальный ущерб.
Внешняя политика Хрущёва
1. Визиты «дружбы» в Югославию, США. Индийская делегация в СССР. 2. Помощь развивающимся странам.	1. 1955г. – ОВД 2. 1956г. – Бунт в Венгрии. Ввод советских войск в Венгрию. 3. 1961г. – Берлинская стена. 4. 1962г. – Карибский кризис. 5. 1963г. – Разрыв отношений с Китаем.
Экономика
1. НТР 2. Искусственный супутник Земли. 3. 1960г. – Белка и Стрелка в космосе. 4. 1961г. – Ю. Гагарин в космосе. 5. Изобретение атомного ледокола. 6. Изобретение первуй атомной электростанции. 7. МАГАТЭ	1. Разогнал минестерства, заменил на совнархозы (территориальное управление). 2. Рост провинциальной бюрократии.
Промышленность
1. Жилищное строительство	1. Низкое качество продукции. 2. Преобладание пром. гр. А над пром. гр. Б
Сельское хозяйство
1. Выдача паспортов селянам. 2. Заработная плата. 3. Выдача аванса. 4. Выдача больничных листов. 5. Выдача пенсий. 6. 1954г. – освоение целины в Казахстане.	1. «Кукурузная эпопея» 2. Не рациональное использование целинных земель.
Культура
1. Закрытие ГУЛАГа. 2. Ослабление цензуры. 3. Одинадцатилетнее образование. 4. Производственное освоение специальности (2 дня в неделю) 5. Появление дессидентов (шестидесятники)	1. Преследование: Пастернака, Солженицина, Вишневскую, Растроповича. 2. Преследование авангардизма.