- •1. Формування та розвиток первісного ладу на території України. Трипільська культура.
- •2. Кочові народи на території України.
- •3. Античні міста-держави (поліси) Північного Причорномор’я та їч суспільно-політичний устрій.
- •4. Походження східних слов’ян та їх розселення на території сучасної України. Основні теорії утворення держави Київська Русь.
- •5. Політичний та соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •6. Запровадження християнства на Русі та його історичне значення.
- •7.Причини феодальної роздробленості Київської Русі, її політичний та соціально-економічний розвиток у серед. Хі – пер. Пол. Хііі ст.
- •8. Галицько-Волинське князівство спадкоємець державності, традицій та культури Київської Русі.
- •9. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали.
- •10. Культура України давньоруського періоду.
- •11. Україна у склады Великого князівства Литовського (серед. XIV – хvi ст.). Національно-визвольний рух.
- •12. Україна у складі Речі Посполитої (серед. XVI – пер. Пол. XVII ст.).
- •13. Соціально-економічний розвиток України у серед. XVI – пер. Пол. XVII ст. Литовські Статути.
- •14. Кревська, Віленська, Городельська, Люблінська, Берестейська унії та їх наслідки для населення українських земель.
- •15. Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості. Запорізька Січ та її суспільно-політичний устрій.
- •16. Козацькі повстання проти Речі Посполитої (кінець XVI – поч. XVII ст.).
- •17. Причини Української Національної революції середини XVII ст. Та її основні етапи.
- •18. Ліквідація старого державного ладу та утворення української козацької держави в середині XVII ст.
- •19. Українсько – Російський договір 1654 р. Та його оцінка в історіографії.
- •20. Політичний розвиток України у др. Пол. XVII ст. – поч. Xviiі ст. Руїна.
- •21. Культура України у XIV – пер. Пол. XVII ст.
- •22. Правобережні та Західноукраїнські під владою Польщі (др. Пол. XVII - xviiі ст.)
- •23. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Івана Мазепи.
- •24. Конституція Пилипа Орлика «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького.
- •25. Остаточна ліквідація царизмом автономії України (1722 – 1786 рр.)
- •26. Три розподіли Польщі у кінці xviiі ст. Та доля Українських земель.
- •27. Українські землі у складі Російської імперії у др. Пол. Xviiі – пер. Пол. Хіх ст.
- •28. Українські землі у складі Австрійської імперії у др. Пол. Xviiі – пер. Пол. Хіх ст.
- •29. Антифеодальна боротьба народних мас в Україні у xviiі – пер. Пол. Хіх ст.
- •30. Буржуазні реформи 60-70х років хіх ст. В Україні та їх історичне значення.
- •31. Селянській та робітничий рух в Україні у пореформену добу (др. Пол. Хіх – поч. Хх ст)
- •32. Українське національне відродження у хіх ст.: етапи, організації, лідери.
- •33. Особливості соціально – економічного розвитку Українських земель на при кінці хіх – поч. Хх ст.
- •34. Україна у демократичній революції 1905 – 1907рр.
- •35. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України.
- •36. Україна в Першій світовій війні.
- •37. Утворення уцр в березні 1917р., її лідери та діяльність.
- •38. Боротьба більшовиків за владу в Україні (1917 – 1920рр.). Перший, другий,третій радянські уряди.
- •39. Гетьманський переворот 1918р. В Україні. Внутрішня та зовнішня п.Скоропадського.
- •40. Проголошення зунр в листопаді 1918р., її внутрішня та зовнішня політика. Акт Злуки.
- •42. Громадянська війна ті іноземна військова інтервенція в Україні: уроки історії «1917 – 1920рр».
- •43. Економічний та політичний стан України після завершення громадянської війни. Голод 1921 – 1923.
- •44. Урср в умовах нэПу радянського режиму (1921 – 1929рр.)
- •45. Україна і створення срср.
- •46. Здійснення в Україні індустріалізації (20 – 30ті роки хх ст.):досягнення та протиріччя.
- •47. Насильницьке запровадження колгоспного ладу в Україні у 30ті роки хх ст. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •48. Становлення та розвиток тоталітарної системи у 20 – 30ті роки хх ст. Сталінський терор в Україні.
- •49. Політика коренізації в Україні 20тих – 30тих роках хх ст.: досягнення та протиріччя.
- •50. Західноукраїнські землі у 20 – 30ті роки хх ст. Розвиток національно – визвольного руху.
- •51. Політичний та соціально – економічний розвиток України на передодні Другої світової та Великої Вітчизняної війни.
- •52. Радянсько – німецький пакт 1939р. Та доля Західноукраїнських земель.
- •54. Україна в планах фашистського уряду Німеччини. Німецько-фашистський окупаційний режим (1941 – 1944рр.)
- •55. Особливості руху опору українського народу (1941 – 1945рр.)
- •56. Визволення України від Німецько – фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.
- •58. Україна у період відбудови народного господарства (1945 – 1955рр). Голод 1946 – 1947 та його наслідки в Україні.
- •59. «Радянізація» західноукраїнських областей у 40 – 50ті роки хх ст.
- •62. Зародження українського правозахисного руху у др. Пол. 50х – поч. 60х років хх ст. Диссидентських рух в Україні в 70х – 80х рр. Хх ст.
- •63. Політичний та соціально – економічний розвиток України у др. Пол. 60 – сер. 80р.
- •64. Еміграція українців за кордон: причини, етапи, характерні риси.
- •65. «Перебудова» в Україні: досягнення та протиріччя (1985 – 1991 роки). Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •66. Формування та розвиток багатопартійності в Україні в 80 – 90рр. Хх ст.
- •67. Україна в період від Декларації про державний суверенітет до референдуму про її незалежність.
- •68. Економічні та соціальні проблеми сучасної України: їх причини та шляхи вирішення.
- •69. Конституційний процес в Україні (1990 – 2006рр).
- •70. Державна символіка України та її історичне значення.
56. Визволення України від Німецько – фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.
Освобождение .Украины от немецко. фашистских захватчиков началось в конце декабря 1942г. Первыми на землю Украины вступили войска 1й гвардейской армии генерала В.Кузнецова., которые в декабре 1942гвыбили оккупантов из села Пиневка на Луганщине .В этот же день был освобожден ряд населенных пунктов Украины.
1943г- «коренной перелом
— переход стратегической инициативы от одной воюющей стороны к другой; — обеспечение надежного превосходства оборонной промышленности и тыловой экономики в целом; — достижение военно-технического превосходства в снабжении действующей армии новейшими видами вооружения; — качественные изменения в соотношении сил на международной арене.
Успешное наступление советских войск на Украину продолжалось до февраля 1943г.
Условия для начала масштабного наступления на Украине сложились после окончания Курской битвы. 23 августа 1943 г. советские войска освободили Харьков. Советское командование разработало план освобождения Левобережной Украины, который состоял из двух этапов.
В ходе первого этапа (август-сентябрь 1943 г.) была проведена Донбасская операция. 8 сентября советские войска освободили Сталино (Донецк) – центр Донбасса В ночь на 21 сентября началось форсирование Днепра одна из самых сложных операций Красной Армии в ходе войны.
Битва под Сталинградом – победа Красной Армии1943г.
Фарсирование Днепра- победа Красной Армии 1943г.
Освобождение Запорожья -14 октября 1943г
На базе Украинского населения сформировалась армия партизанов и молодая гвардия.
В октябре 1943г. действия Красной Армии были скованы ожесточенным сопротивлением противника. Но, передислоцировав войска с Букринского (южнее Киева) на Лютежский (севернее Киева) плацдарм, советские войска перешли в новое наступление и 6 ноября 1943 г. освободили столицу Украины г. Киев.
Киевская наступательная операция завершила коренной перлом войны на советско-германском фронте.
57. ОУН – УПА та оцінка її діяльності в історіографії.
-УПА воевали, как против фашистов так и против «Красной армии». Хотели освободить Украину от СССР.( на протяжении всей Великой Отечественной Войны)
В кругах украинской политической эмиграции еще до начала Великой Отечественной войны преобладало необоснованное мнение, что в военном столкновении Германии и СССР может появиться перспектива возрождения Украинской Народной Республики или Украинской державы времен гетмана П.Скоропадского. Активную роль в этом процессе взяла на себя Организация украинских националистов (ОУН). После неудачной попытки провозглашения во Львове 30 июня 1941 г. самостоятельной украинской державы, эта организация окончательно раскололась. Образовалось два ее крыла - радикальное (ОУН-Б) во главе с С.Бандерой и умеренное (ОУН-М) во главе с А.Мельником. Нацистское руководство, не признав акт провозглашения Украинской державы во Львове, открыто продемонстрировало свое негативное отношение к идее украинской государственности. В этих условиях ОУН-М открыто становится придатком оккупационного аппарата Германии и даже создает из украинцев дивизию СС "Галичина" для оказания помощи фашистам. А ОУН-Б создает собственные вооруженные силы. В конце 1942 г. ОУН-Б включила в состав своих военных формирований подразделения ОУН-М и воинскую часть "Полесская Сечь", образованную Т.Бульбой-Боровцем. Эти воинские формирования получили название Украинской повстанческой армии (УПА).
В своих действиях против оккупационных войск руководство ОУН-УПА проявляло осторожность. Если вооруженные конфликты с ними и были, то в основном "местного значения". Случалось, что население при поддержке отрядов УПА защищалось от грабительских действий фашистов, отбивало молодежь, которую немцы собирались вывезти в Германию. Руководству ОУН формирования УПА были необходимы для борьбы против "большевистской оккупации". Осуществлялись активные попытки с помощью так называемых походных групп ОУН расширить ее влияние на восточные и южные области Украины. Однако это противоречило немецкой колониальной политике и на оуновцев обрушились репрессии со стороны немцев.
В современной историографии имеется несколько точек зрения по вопросу оценки деятельности ОУН-УПА в годы войны. Одна из них представлена историками советской школы, которые утверждают, что ОУН-УПА выступали в качестве пособников оккупантов и являлись ярыми врагами советской власти. Вторая - отражает взгляды западной историографии (в основном, эмигрантской) и считает оуновцев чуть ли не главной силой, выступавшей на Украине против фашизма и добившейся их изгнания с украинских земель. Этой же точки зрения придерживаются современные украинские националистические движения.
